Поточний № 4 (1431)

23.04.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Органічне землеробство - здорове майбутнє України


16.04.2014

Україна може зміцнити свої позиції на світових ринках, якщо активно займеться органічним землеробством. Це дозволить їй виробляти здорову їжу, попит на яку особливо високий у багатих країнах. Ця думка висловлювалася ще на початку 90-х років минулого століття. Вона не втратила своєї актуальності й сьогодні.
Через особливості організації виробництва важливий внесок до розвитку органічного землеробства можуть зробити малі та середні сільгоспвиробники. Водночас виростити органічні харчі їм почасти легше, ніж довести їх «органічність», отримати додану вартість завдяки впровадженню органічних технологій та, особливо, вийти на міжнародний ринок. Шлях один – об’єднувати зусилля з іншими виробниками, створювати кооперативи. І в Україні вже є такі приклади.
Один із тих, хто надав перевагу органічному землеробству та очолив «органічний кооператив», - наш сьогоднішній співрозмовник, керівник фермерського господарства «Макішинський сад» Городнянського району Чернігівської області, директор сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Сновянка» Сергій Довгань.

- Чому ви зайнялися виробництвом органічної продукції?
- Тривалий час земля, котру я взяв в оренду, не оброблялася. Вона заросла навіть не бур’яном. За цей час встиг вирости молодняк – берізки, сосни та інше.
Важко було підняти цю землю. Та ще важче було визначитися, що з нею робити. Було дві можливості – впроваджувати інтенсивне виробництво чи органічне.
Інтенсивне виробництво – це прибуткова справа і тому для багатьох – приваблива. Воно й зрозуміло – гроші з повітря не робляться. А вони потрібні для купівлі сільгосптехніки, для різних платежів, в тому числі, і до державної кишені, для орендних розрахунків.
Та я надав перевагу здоровому землеробству. Бо занадто ми в попередні роки перенаситили землю мінеральними добривами, пестицидами та гербіцидами. Нині вже час її лікувати.

- З чого починали?
- Не дивуйтеся – з Інтернету. У віртуальному світі багато цікавої та важливої інформації, що стосується нашого реального життя. Ось так і вийшов на програму щодо органічного землеробства. Зв’язався з людьми, котрі нею займаються. Мені сильно пощастило. Справа в тім, що ними виявилися мої земляки.
Потому подав заявку до швейцарської сертифікаційної фірми «ЕТКО». Звідти приїхали інспектори, які провели аналіз ґрунтів, вивчили технологію виробництва та зберігання вирощеної сільгосппродукції. З цього чотири роки тому все й почалося.

- Інтенсивне виробництво більш ефективне. Воно дозволяє отримати високі врожаї. Органічне виробництво пов’язане з великими ризиками. Чи не пожалкували десь на початку, що обрали цей шлях?
- Не пожалкував, та скажу чесно – було неспокійно. І не дарма. У сусіда врожай пшениці перевищував 50 центнерів з гектару, а у мене попервах ледь 10-12 центнерів набиралося.
Але згодом зібрався. Заспокоївся, коли побачив, що на моїх полях почала з’являтися живність – птахи, черв’ячки… Навіть зайці почали гостювати. Подумав, земля вже оживає.
На початку довелося вирішувати безліч питань. В тому числі і такі – які культури вирощувати, як налагодити сівозміну, яку техніку купити. На це пішло чимало часу, аж поки не склалася цілісна картина.

- І які культури зараз вирощуєте?
- З озимих – спельту, пшеницю, жито, тритікале. Ярова група представлена олійним льоном, просом, гречкою, люпином. Усього обробляю півтори тисячі гектарів, які сертифіковані під органіку.

- Як виживаєте в нинішніх умовах?
- Складно, та виручають прямі контракти і договори з партнерами з європейських країн на постачання вирощеної продукції.
У Європі господарствам, які займаються вирощуванням органічної продукції, з розрахунку на 1 гектар платять дотації у розмірі щонайменше 500 євро, а у нас – жодної копійки.

- Як у вас справи з урожайністю зараз?
- Найвища врожайність тритікале склала близько 24 центнерів з гектара, жита – 18 центнерів. Люпин торік дав 22 центнери.
Ми вже знаємо, що і на яких землях сіяти, якою має бути норма висіву, якими мають бути попередники, коли треба сіяти. Тут є багато секретів, і ми, схоже, починаємо їх опановувати.

- Чи ви працюєте з прибутком?
- Скажу так – ми не в мінусі, і це – добре. Погано те, що наші плюси не дуже великі.

- Як орендодавці поставилися до вашого наміру зайнятися органічним землеробством?
- За логікою, власники паїв мали підтримати мене від самого початку. Бо ж йдеться про здоров’я їхньої землі. Та не всі попервах зрозуміли мої наміри.
Найважче було пояснювати представникам старшого покоління. Вони були переконані, що без мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів високі врожаї зростити неможливо.
Та нічого. Ми словами й ділом доводимо, що органічне землеробство варте того, аби ним займатися.

- Виростили ви органічну продукцію і що далі?
- На жаль, на внутрішньому ринку потреба в органічній продукції наразі залишається незначною. Приміром, одеська фірма «Хлібіо» закуповує у нас житнє борошно, а торгова марка «Життя» - пшеницю, жито, рижій, льон олійний. Думаю, що з часом цікавість до органічної продукції зросте, бо ж люди зрозуміють, що треба дбати не лише про їжу, але й про здоров’я.

- Реалізація кожного проекту, в тому числі й такого, як органічне землеробство, вимагає певних капіталовкладень. Хто вам надав фінансову підтримку?
- Я недавно був у Києві. До столиці приїхав виключно задля того, аби відвідати захід, присвячений органічному землеробству.
Одним із виступаючих був представник Проекту USAID «АгроІнвест». Мене зацікавив їхній Проект, який допомагає переробникам сільгосппродукції. Під час знайомства з програмою Проекту, спілкування зі спеціалістами ухвалили рішення розробити програму з тим, аби Проект «АгроІнвест» фінансово посприяв її реалізації.
Зараз ми завершуємо оформлення всіх формальностей, підписуємо з «АгроІнвестом» договори і, думаю, за деякий час розпочнеться фінансування. Згідно з цією програмою, буде виділено 200 тис. гривень, які підуть на придбання двох маслопресів холодного вичавлювання з лінією фільтрації та розливу, а також - гранулятора, дробарки, лінії фасування продукції.

- Та для початку створили кооператив…
- І назвали його «Сновянка». Це сталося 3 роки тому. Всього в кооператив згуртувалося 26 чоловік. Це не лише місцеві мешканці, але й люди з районного та обласного центрів.

- Переробка органічної продукції також передбачає сертифікацію?
- Так, безумовно. Ми сертифікували нашу невеличку крупорушку та міні-млин. На перспективу плануємо запустити олійницю, міні-комбікормовий завод, що також вимагає проходження сертифікації.
Тим самим ми забезпечимо замкнений цикл виробництва. Самотужки будемо виробляти органічну продукцію, переробляти та продавати її.
Зараз у нашому та Чернігівському районах створюються підприємства з вирощування органічної свинини, які, сподіваюся, в майбутньому куплятимуть у нас органічний комбікорм та зернофураж.

- Тобто, ви створюєте навколо себе зону виробництва органічної сільгосппродукції?
- Виходить, що так. Ми спілкуємося поміж себе, ділимося досвідом. Виходить, що мій приклад у хорошому розумінні цього слова виявляється заразним. І повірте – я з цього радію. Бо люди шукають можливостей зайнятися справою, а не покладатися лише на державу.
Наведу такий приклад. У Полтавській області є господарство, яке вже 8 років займається органічним землеробством. Воно за орендовані паї та зарплату видає людям органічні крупи, мед, молоко, масло та іншу продукцію. Керівник даного господарства помітив, що за останні 2-3 роки споживання органічної продукції його земляки почали набагато рідше хворіти.
Просто нагодувати людей – турбота бідних держав. Турбота багатих держав – забезпечити людей здоровою та доступною за ціною їжею. Цього ми й повинні прагнути.

Максим НАЗАРЕНКО.Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань.