Температура, безумовно, важливий, але не основний фактор, що впливає на здатність насіння до проростання. Визначено, що насіння багато років залишається життєздатним, якщо при закладанні на зберігання його вологість відповідає певному для кожної культури відсотку критичної вологості. Цебто – такий рівень вологості, при якому процеси життєдіяльності у висушеного насіння послаблені й воно знаходиться в стані спокою. Якщо дотримуватись правильного режиму зберігання, таке насіння тривалий час зберігає схожість.

КРИТИЧНА вологість (у відсотках) насіння овочевих культур різна: капуста, редиска, редька, ріпа, кабачки, патисони, диня, салат – 9%; огірки, морква, кавуни, пастернак, гарбузи, морква, селера, артишок – 10; цибуля, перець, помідори, баклажани, спаржа, скорцонера – 11; кукурудза, кріп, фенхель, цикорій, шпинат, щавель, коріандр – 12-13; буряки, квасоля, ревінь, майоран, боби, горох – 14-15%.
Більш низький відсоток критичної вологості допустимий, але перевищення його рівня призводить до збільшення інтенсивності дихання насіння (наприклад, насіння капусти при вологості 8 відсотків дихає дуже слабко. Але вже при 10 відсотках інтенсивність дихання зростає… аж у 27 разів, а при 12 відсотках – у 80 разів).
Інтенсивність дихання зростає в тому випадку, коли підвищується температура повітря у сховищі. Посилення інтенсивності дихання вологого насіння спричиняє втрату зародком поживних речовин, накопиченню токсичних для них продуктів, розвитку мікроорганізмів, що уражають насіння. Усе це різко знижує його схожість. Не можна зберігати насіння восени на дачі, в неопалюваному приміщенні. За дощової погоди відносна вологість повітря значно підвищується, насіння швидко поглинає воду (відсирює). Тим більше, його не можна там зберігати взимку – відсиріле насіння може замерзнути. Не можна зберігати насіння на кухні, у ванні, де часто змінюються температура і відносна вологість повітря.
У дозрілого і добре висушеного насіння досягається необхідний рівень критичної вологості. Однак у багатьох культур період дозрівання насіння надто тривалий, а недозріле і погано висушене насіння дуже чутливе до низької температури. Тому, якщо в таких культур, як цибуля, морква, петрушка, селера, буряки, не все насіння встигає визріти на корені, їх насінники збирають, коли повністю дозріє 30-40 відсотків насіння. Маточні рослини зрізають над поверхнею грунту і обережно, щоб не обсипалося насіння, переносять під навіс або в тепле, добре провітрюване приміщення. Там їх підвішують, попередньо розстеливши тканину, на яку буде осипатися дозріле насіння.
Сухе насіння ретельно очищають від рослинного сміття, механічних домішок і чистим засипають у полотняні мішечки. За дотримання цих умов життєздатність насіння буде забезпечена. Схожість насіння визначається тривалістю періоду, впродовж якого (починаючи з моменту збирання) воно зберігає здатність до проростання. Відрізняють довговічність біологічну і господарську. Біологічна довговічність – властивість насіння тривалий час зберігати (за оптимальних умов зберігання) здатність до проростання. Суворе дотримання режиму зберігання дає можливість зберегти високу біологічну і господарську схожість насіння огірків, дині й зокрема помідорів упродовж семи-десяти років. А ось насіння моркви, селери, пастернаку відзначається невисоким відсотком схожості, до того ж і зберігається недовго (не більше трьох років).
Господарська довговічність – властивість насіння зберігати впродовж певного строку (за оптимальних умов зберігання) кондиційну схожість. Обмежений строк зберігання кондиційної схожості: для культур родини гарбузових (крім самого гарбуза) – 6-8 років; капусти, помідорів, гарбуза, артишоку, базиліку – 4-5; гороху, квасолі, бобів, редиски, редьки – 3-5; моркви, буряків, ріпи, перцю, баклажанів, салату, шпинату – 3-4; петрушки, кропу, спаржі, щавлю, ревеню, крес-салату – 2-3; пастернаку, селери, чаберу – 1-2 роки.
Однак ці строки не можна вважати суворо обмеженими. За дотримання оптимального режиму насіння багатьох культур може зберігати господарську схожість і більш тривалий час, а те, що зберігається в поганих умовах, може втратити її значно раніше.
Ось чому перед сівбою завжди слід перевірити насіння на схожість. Це дасть змогу правильно визначити норму висіву і одержати дружні сходи, які забезпечать належний урожай городини.

Майя ГРИГОРОВСЬКА, кандидат біологічних наук.