30 грудня 1922 року була прийнята Декларація про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Так з’явилася величезна (на 1/6 частині суші) багатонаціональна країна, яка перетворилася в 1992 році на СНД - Співдружність Незалежних Держав.

КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ повністю підпорядкувала державні структури. У країні була створена централізована суспільна система, метою якої була швидка модернізація країни і підтримка революційних рухів в інших країнах. Масові репресії, особливо після 1934-го, торкнулися всіх верств суспільства; безпрецедентні масштаби прийняла примусова праця в системі ГУЛАГу. В кінці 30-х рр.. відбулися різкі зміни зовнішньої політики країни, відхід від курсу колективної безпеки. Укладено радянсько-німецькі договори 1939, відповідно до яких пізніше до складу СРСР були включені Західна Україна і Західна Білорусія, в 1940 країни Прибалтики, Бессарабія і Північна Буковина. У результаті початої СРСР радянсько-фінляндської війни (30.11.1939 12.03.1940), яка завдала сильного удару по міжнародному авторитету країни (виключена з Ліги Націй), до СРСР відійшов Карельський перешийок. У 1941 Німеччина, порушивши договори, напала на Радянський Союз. У період війни проводилася насильницька депортація цілих народів балкарців, чеченців, калмиків, кримських татар, карачаївців, греків, турок-месхетинців, німців та інших. Після закінчення війни, з якої СРСР вийшов переможцем, територія країни була розширена за рахунок приєднання Пвденного Сахаліну і Курильських островів, районів Петсамо (Печенга), Клайпеди, Кенігсберга (Калінінград), Закарпатської України тощо.
У другій половині сорокових почалася «холодна війна» двох систем, гонка озброєнь. 20-й з’їзд КПРС (1956) за ініціативою М. С. Хрущова виступив з критикою культу особи Сталіна. Почалася реабілітація жертв репресій; більше уваги приділялося підвищенню рівня життя народу, розвитку сільського господарства, житлового будівництва, легкої промисловості. Концентрація наукових і виробничих сил, матеріальних коштів на окремих напрямах науки і техніки привела до значних досягнень: створена перша в світі атомна електростанція (1954), запущені перший супутник Землі (1957), перший космічний корабель з льотчиком-космонавтом (1961); розширилися міжнародні зв’язки СРСР, зменшилася загроза ядерної війни (Договір про заборону ядерної зброї, 1963, та ін.)
Проте спроби оновлення країни здійснювалися непослідовно в рамках тоталітарної системи і зазнали невдачі: до влади прийшли консервативні сили. Партію і державу очолив Л. І. Брежнєв. Реформи, зроблені з ініціативи О. М. Косигіна, були згорнуті, економіка продовжувала розвиватися екстенсивним шляхом, значною мірою за рахунок експорту нафти і газу, хижацького використання природних ресурсів, що дозволило підтримувати посилену мілітаризацію країни.
Ослаблення міжнародної напруженості чергувалося з озброєним придушенням спроб реформ в Угорщині (1956), Чехословаччини (1968) і введенням військ до Афганістану (1979), які приводили до загострення конфронтації двох систем, посилення гонки озброєнь. З 1985
М. С. Горбачов і його прихильники почали політику перебудови, різко виросла політична активність народу, сформувалися масові, у т. ч. національні рухи й організації. Спроби реформування радянської системи привели до поглиблення кризи в країні, була зроблена спроба державного перевороту (серпень 1991), яка зазнала краху.
У грудні 1991 Білорусь, Росія і Україна констатували припинення існування СРСР і підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав.