Поточний № 28 (1266)

22.07.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Аграріям диктують правила


17.02.2011

Уряд вимагає зменшити площі під технічними культурами

З моменту, коли сільське господарство назвали приватним бізнесом, держава практично втратила можливість впливати на його ведення. Аграрії, відводячи площі під ту чи іншу культуру, орієнтуються перш за все на її рентабельність, а не на стратегічні потреби країни. Тож, якщо сьогодні вигідно засівати поля соняшником, масова частка олійної культури у сівозміні стрімко зростає. У той же час науковці б’ють на сполох - надмірне захоплення соняшником та ріпаком виснажує ґгрунти. Про ризик для чорноземів говорять уже не перший рік. Проте чи можна реально контролювати процес, змусивши господарства дотримуватися жорстких правил сівозміни?

ЗДАВАЛОСЯ Б, тільки-но вщухли дискусії, пов’язані з намірами тепер уже колишньої влади впровадити чітку загальнообов’язкову схему сівозміни, котра вимагала б від господарств виготовлення коштовних проектів та передбачала застосування серйозних штрафних санкцій до порушників, як у аграріїв з’явилася нова тема для роздумів. Держава зажадала суттєвого обмеження площ, що відводяться сьогодні під технічні культури і, зокрема, під соняшник. Так, уже з наступного року їх загальний обсяг у структурі сівозміни має становити не більше 15 відсотків. Проблему лімітування земель, зайнятих під соняшником, без втрат у врожайності, обговорювали учасники науково-практичної конференції «Сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку та напрями вдосконалення виробництва технічних культур у Дніпропетровській області», що відбулася днями в Дніпропетровському державному аграрному університеті.
Конференцію відкрив голова обласної державної адміністрації Олександр Вілкул. Він зазначив, що сільське господарство є пріоритетним кластером стратегії підвищення конкурентоспроможності регіону. За словами губернатора, обласна влада разом з аграріями Дніпропетровщини інтенсивно працює над виконанням завдань, поставлених урядом, щодо розвитку вітчизняного АПК. Зокрема, мова йде про оптимізацію посівних площ соняшнику та інших технічних культур у загальній структурі посівів Дніпропетровщини.
- Державна позиція полягає у збереженні родючості сільськогосподарських земель - багатства Дніпропетровщини та всієї України, - звернувся до учасників наради Олександр Вілкул. - Для цього ми маємо орієнтуватися не лише на короткострокову перспективу (отримання прибутку), а й на довгострокову (збереження родючості). З цього року ми вводимо обмеження на площі посівів технічних культур, зокрема - соняшнику і ріпаку. Перед аграріями ставиться чітке завдання: оптимізувати площі посівів соняшнику в поточному році до 20% від загальної кількості посівних площ, а в подальшому - до 12%. При цьому не мають бути знижені обсяги виробництва. Для цього необхідно підвищити врожайність технічних культур з одного гектара. Я переконаний, що влада спільними діями з аграріями та вченими розробить ефективний комплекс заходів, який забезпечить нарощування виробництва сільськогосподарської продукції і зміцнення економіки регіону.
Очільник облдержадміністрації також звернувся до голів райдержадміністрацій з вимогою приділяти постійну увагу структурі посівних площ з тим, щоб у найближчі роки Дніпропетровщина вийшла на науково обґрунтовану систему сівозміни.
Присутній на конференції начальник головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації Василь Приходько повідомив, що в 2010 році загальна площа під технічними культурами в області становила 613 тис. га (29,4% від ріллі), у тому числі під соняшником - 559 тис. га (26,8%). У загальному обсязі валової продукції рослинництва масова частка технічних культур складає 44% (у тому числі соняшнику - 39,4%).
- Безперечно, соняшник - одна з найбільш рентабельних культур, яка при дотриманні технологій вирощування може забезпечити досить високу врожайність. На нього є значний попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, - зазначив Василь Приходько. - В останні роки з метою отримання високих прибутків чимало товаровиробників пішли шляхом збільшення посівних площ під цю культуру. За період з 1990 по 2010 рік площі посівів соняшнику становили від 183 до 559 тис. га. Його середня урожайність зараз складає 15,3 ц/га.
Сьогодні на Дніпропетровщині вирощується більше 180 сортів та гібридів соняшнику (57% вітчизняної та 43% закордонної селекції). Щоправда, констатують аграрії-практики, українське насіння дещо поступається в якості іноземному.
- На жаль, вітчизняні сорти не витримують конкуренції, - висловив думку головний агроном ТОВ «Дружба» Новомосковського району Віктор Швайко. - У нашому господарстві ми вирощуємо три основних гібриди Sengenta та паралельно випробовуємо 3-5 нових сортів.
На захист вітчизняного насіннєвого матеріалу виступив представник Інституту рослинництва імені Юр’єва, кандидат сільськогосподарських наук Микола Цехмейструк. За його словами, хоча українські сорти мають дещо нижчу врожайність, зате є більш стійкими до місцевих погодно-кліматичних умов, ніж закордонні.
Інститут олійних культур УААН на конференції представляв заступник директора з наукової роботи, доктор сільськогосподарських наук Ігор Аксьонов. Він повідомив, що при тенденції до зменшення кількості опадів господарства мають надавати перевагу новим гібридам соняшнику, що є екологічно пластичними до змін погодних умов. Зокрема, для Дніпропетровщини, зазначив Ігор Вікторович, оптимальними є сорти Каменяр, Рябота, Регіон та Пілот 2.
Правильно підібрані сорти, а головне - висока культура землеробства, висловив опозиційну до офіційної думку доктор сільськогосподарських наук Інституту сільського господарства степової зони Ігор Ткаліч, нівелюють норми сівозміни та наслідки від «неправильних» попередників.
- Зараз з’явилися нові, стійкі до хвороб та шкідників сорти соняшнику. Ми вважаємо, що цю культуру на поле можна повертати через 5-6 років. А в деякі роки (якщо того вимагає ринок) - навіть раніше. Наприклад, наші аргентинські колеги працюють за таким принципом: коли на соняшник є попит, ним засівають майже всі площі, коли немає - сіють його дуже мало. Можу сказати, що стан ґрунтів погіршується не від соняшнику, а від того, що ми не виконуємо елементарних умов. Зокрема, майже не вносимо органічних добрив. А без органіки земля - мертва.
Крім того, розповів Ігор Ткаліч, Україна нарешті вийшла на світовий ринок і останні два роки реалізує популярну олійну культуру в 88 країн, від чого отримує прибуток більше 2 млрд. доларів.
- Ми не можемо втрачати позиції. Необхідно зберегти обсяги виробництва за рахунок збільшення врожайності, - впевнений науковець.
Обговорювали на конференцій також перспективи менш популярної сьогодні культури - цукрових буряків. Інтерес до них у місцевих аграріїв зник, зокрема після того, як роботу припинив єдиний в області цукровий завод (с. Губиниха Новомосковського району). Але, запевнив завідувач лабораторії агромоніторингу Інституту цукрових буряків НААН України, доктор сільськогосподарських наук Ярослав Цвей, відмовлятися від вирощування солодкого кореня не варто. За прогнозами, у 2011 році тонна цукрових буряків коштуватиме близько 400 гривень. Слова науковця підтвердив заступник директора Ланівського цукрового заводу (Карлівський район Полтавської області) Юрій Клейменов. Він запропонував місцевим аграріям співпрацю та повідомив, що вже цього року за тонну буряку завод пропонує виробникам 450 гривень.
Підсумовуючи сказане на конференції, заступник губернатора Олександр Любович запевнив - цього разу справа розмовами не обмежиться. Площі під технічними культурами вже цього року становитимуть не більше 20 відсотків, адже даний процес регулюється програмою, прийнятою на рівні уряду.

Юлія ДУЛАНОВА.