Поточний № 19 (1206)

25.05.2018

Агрофірма «Орільська»: рік складний, врожай - високий!


23.11.2017

Хлібороби передового у Новомосковщині господарства отримали цьогорік врожайність озимої пшениці майже 70 центнерів з гектара, ячменю – понад 50. 
З 1998 року АФ «Орільська» очолює депутат обласної ради Юрій Мазан. Пропонуємо його розповідь про шляхи становлення першого реформованого 
у Новомосковському районі господарства – АФ «Орільська».
Першопроходці
Кажуть, що першим завжди важко. Так було і в нас – коли ми з Вадимом Нестеренком вирішили підняти з розрухи колгосп «Орільський», де люди роками не отримували зарплату, а понад 5 тисяч гектарів земельних угідь по-сирітськи стояли необробленими і кинутими напризволяще, у людей там, які вже нікому не вірили і вірити не хотіли, було багато питань.  Колишні колгоспники  не могли усвідомити, як  тепер, коли колгоспу не буде,  жити будемо? Чи не помремо з голоду, чи не станемо заручниками ситуації? На численних зборах доводилося людей заспокоювати і обіцяти, що нічого не буде втрачено, зокрема збережеться схема оплати праці, яка існувала ще за радянських часів, преміювання, видача натуроплати за підсумками жнив,  залишиться соціальний захист працівників і пайовиків. Пообіцяли тоді зберегти тваринництво, адже розуміли, що від цієї галузі великого прибутку не отримаєш, але у соціальному аспекті  вона дуже важлива. Оскільки це, у першу чергу, робочі місця для жителів Керносівки і сусідніх сіл, які розташовані далеко від обласного центру і Новомосковська. Сьогодні, аналізуючи трудовий потенціал агрофірми «Орільська», бачу, що у нас переважно працюють мешканці Керносівки, Левенцівки, Багатого, Перещепиного. Тобто, окрім всього, ми змогли вирішити важливу соціальну проблему працевлаштування.
Серед питань, які тоді найчастіше звучали, було й таке буденне: «А чи буде в агрофірми контора, куди можна прийти, написати заяву на матеріальну допомогу, щось, як при колгоспі, виписати, потрапити на прийом до директора?». У відповідь люди почули обнадійливу відповідь: «Контора буде!».
Впродовж року ми підготували документи, які ще тоді, у 1998 році, дозволили провести реформування колгоспу «Орільський» у ТОВ «АФ «Орільська». І коли у грудні 1999-го року вийшов Указ Президента України «Про реформування аграрного сектора економіки», АФ «Орільська» стала першим у Новомосковському районі реформованим господарством. І коли сьогодні дехто хоче перекроїти історію, пригадую, як селяни після того, які впродовж року жили обіцянками інвестора із Дніпропетровська, не витримали і попросилися самі до нас – так утворилося Шандрівське відділення АФ «Орільська». Аналогічна ситуація була і в Левенцівці, де сьогодні досить успішно працює ДП «Мрія», у Перещепиному, де нині стабільно функціонує АФ «Приорільська». Повірте мені, там, де інвестори думають лише про особисте збагачення, а про людей забувають, ситуація змінюється на протилежну. Оскільки селяни бачать і розуміють, хто прийшов працювати на землю надовго, а хто, аби зібрати вершки і наповнити кишені.
Після того, як «Орільська» поступово розрахувалася з боргами, виплатила людям зарплати, почала оновлювати машинно-тракторний парк, вкладати в землю значні кошти у вигляді міндобрив, засобів захисту росли, з’явилися перші результати. Оце і було, на мою думку, першим складеним нами екзаменом перед людьми. Та коли у 2001 році з’явилося бажання відновити роботу цеху з вирощування шампіньйонів, зведеного ще за радянських часів, дехто з пайовиків запропонував… розібрати корпус, а будматеріали роздати людям у вигляді майнових паїв. Адже приміщення простояло близько восьми років. Довелося тоді вкотре збирати людей на збори і доводити людям, що руйнувати – простіше, ніж будувати. І тоді запропонували альтернативу: за приміщення цеху не лише виплатимо майнові паї, а ще й проведемо у села газ.
Відтак ми не лише відновили роботу цього виробничого підрозділу, а й у ДП «Мрія» звели ще один шампіньйонний комплекс за голландськими технологіями. Ми також виконали перед людьми обіцяне – до 2008-го року протягли газопровід високого тиску, а це 8 км, та газифікували Керносівку, Ганнівку та Орільку. Відтак у нашому селі не побачите хат, які розвалюються, а охочих тут оселитися на постійне місце проживання досить багато. Майже 300 селян мають роботу в агрофірмі «Орільська».
До речі, очолити комплекс з вирощування шампіньйонів тоді запропонували головному інженеру Валерію Купріянову, який у свій час його будував. Донині він разом зі своєю командою працює і робить все для того, аби виростити якісну, екологічно чисту продукцію. Сьогодні з АФ «Орільська» та ДП «Мрія» надходить до торговельної мережі  АТБ понад 3 тонни шампіньйонів.
До речі, головним інженером у нас працює син Валерія Васильовича – Микола Валерійович.
 
Слово дав – тримай!
Недарма наш степовий край називають зоною ризикованого землеробства. На пам’яті 2003-ій рік, коли на полях все вигоріло, не було ні пшениці, ні ячменю. Пізніше стали заливати дощі – весь соняшник згнив, а кукурудзу довелося збирати з вологістю 40-50%. Дехто тоді з керівників почав хитрувати, мовляв, немає врожаю, немає і розрахунку з пайовиками. Але Вадим Нестеренко і тоді залишився чесним перед пайовиками, віднайшов додаткові кошти і розрахувався з людьми.
У 2012 році знову була велика посуха. Разом з батюшкою Андрієм об’їхав тоді усі агрофірмівські поля, і священик окропив їх святою водою. А вже через два дні в «Орільській» пішов добрий дощ, а в інших господарствах  – ні краплини. Є сили, які нас оберігають...
Разом з рослинницькою галуззю у нас працює і тваринницька. Мене часто запитують про економічну доцільність молочного скотарства. Математика тут досить проста: якщо 500-600 гектарів, які знаходяться в обороті під кормовими культурами, перевести на зерновий клин, то, звичайно ж, отримаємо від реалізації пшениці, кукурудзи, соняшнику більше коштів. Але треба не забувати, що на фермі працюють наші селяни, які ще й довірили нам свою землю. І нам дуже важливо, аби у цих людей була стабільна робота, а через певний час – пристойна пенсія.
 
Соціальна складова
Сільське господарство позбавлене пільгового оподаткування ПДВ. Напевно, дехто думає, що аграрії розкошують і не знають, куди гроші дівати. Ми проаналізували фінансову діяльність за минулий рік і побачили, що на гектар ріллі припадає близько 1500 гривень сплачених податків, що становить близько 8 млн. гривень по господарству. З одного боку, як керівник, як депутат обласної ради, розумію, що ці кошти можуть допомогти сільській  освіті, медицині. Та з іншого боку є приклади одноосібників, дрібних фермерів, які не завжди  оформляють офіційні договори оренди з пайовиками, трудові стосунки з працівниками, що призводить до зменшення бази оподаткування. Ось і виходить, що такі, як ми, повинні працювати і для себе, і для держави, а дехто – лише для власного збагачення.
І коли радість, і коли горе – людина звертається до нас, і ми їй допомагаємо. Як опікуємося й іншими соціальними питаннями: харчуванням у шкільній їдальні дітей наших працівників і пайовиків, ремонтами клубу і ФАПів, фінансовою допомогою закладам освіти. Оскільки ми тут живемо, ми тут працюємо…
 
Школа кадрів
Інколи доводиться чути, що в тому чи іншому районі не вистачає кадрів і знайти їх проблематично. Агрофірма «Орільська» традиційно вважається кузнею керівних кадрів. Наведу такі приклади. Головний інженер АФ «Орільська» Олег Сумченко очолив ТОВ «Санрайз» у Харківській області, наш головний ветлікар Михайло Пред став керівником ДП «Мрія» у селі Левенцівці, керівник Шандрівського відділення АФ «Орільська» Володимир Пікуля став на чолі ДП «АФ «Приорільська» у Перещепиному, заступник директора Юрій Самоїщенко працював головою Юр’ївської райдержадміністрації. Якщо, наприклад, десь виникне потреба у керівних кадрах АПК, ми зможемо її і надалі вирішувати.
 
Хто творець достатку?
Коли трактористу довіряють керувати імпортною технікою, яка коштує мільйони гривень, це підвищує його роль у суспільстві? Безумовно! Незалежно від займаної посади кожна людина відповідає за свою ділянку роботи. Незалежно від того, де працюєш, – чи  дояркою, чи  механізатором, чи  бригадиром. І коли людина приходить із заявою на розрахунок, на душі стає болісно. Але коли та ж людина через якийсь час повертається знову до нас на роботу – ми всі радіємо і бачимо у цьому хороший знак. Свого часу, ще на початку 2000-х років за рахунок господарства придбали у Керносівці близько десяти будинків для механізаторів і доярок. Люди і до цього часу працюють та ще й своїх родичів запрошують до нас на роботу.
 
Привітання зі святом
Напередодні професійного свята хочу звернутися до людей, які трудяться на полях і фермах, і побажати їм стабільності. А ще здорового глузду владі для збереження аграрного сектора економіки, який сьогодні забезпечує економічне зростання нашої держави. Хочу також, аби якомога швидше закінчилася війна на Донбасі, оскільки вона не сприяє зростанню ВВП і забирає життя кращих синів і дочок України. 
А ми будемо створювати гідну конкуренцію нашим європейським партнерам. Для цього у нас є бажання, вміння і найголовніше наше багатство - люди.
Юрій МАЗАН, директор 
ТОВ АФ «Орільська»,
Дніпропетровська область.