Мрія придбати автомобіль є чи не в кожного доброго сільського господаря. Але за українську звичайну зарплату це навряд чи можливо. Тому треба докладати певних зусиль і на вирощуванні городини, полуниць, відгодівлі худоби тощо. Іноді на омріяне авто треба працювати роками з досвітку до заходу сонця під палючим сонцем, на вітрі, в мороз, не завжди досипаючи і доїдаючи…

НА ЖАЛЬ, іноді знаходяться шахраї, які без найменших докорів сумління знають спосіб як «кинути» довірливого селянина при купівлі авто. Цю невеселу історію довелося почути від Володимира Третяка з Царичанського району. Ось вона.
- Три роки тому я нарешті зібрав певну суму на омріяне авто. Звернутися до земляка із с. Єгорине нашого району, а нині мешканця Дніпропетровська Михайла Ігнатова як спеціаліста у цій сфері, мені порадив знайомий водій. Перше враження було гарним: інтелігентний чоловік років тридцяти, без ноги, що викликало співчуття. Подумалося: чимало здорових молодих хлопців за нинішнього безробіття не можуть знайти собі роботу, а цей інвалід займається потрібною людям справою. Спокійною поведінкою і тихим приємним голосом він також викликав довір‘я.
Почувши про моє бажання купити недороге авто, Михайло невдовзі запропонував варіант. Потримана іномарка мені сподобалась. У міській ДАІ на запит щодо неї відповіли, що вона не крадена, все гаразд. І за укладеним у приватного нотаріуса генеральним дорученням я придбав право розпоряджатися нею, бо на нову коштів не було. Додатково довелося вкласти чималу суму в ремонт цього автомобіля. Та придбанням я був задоволений.
Яким же було моє здивування, коли через півтора року їзди автошляхами Дніпропетровщини працівник ДАІ при звичайній перевірці документів на дорозі засумнівався у справжності техпаспорта на мій автомобіль. Хочу зазначити, що неодноразово такі перевірки документів на моє авто були і раніше, але ніяких підозр у співробітників ДАІ не викликали. Вдома я уважно, прискіпливо розглянув його і зрозумів: документ підроблений. Одразу ж передзвонив Михайлу. Той чомусь навіть не здивувався і погодився забрати автомобіль, повернувши отримані за нього кошти. Ми зустрілися з ним на одній з автостоянок м. Дніпропетровська і про це домовилися. На ній я і залишив автомобіль. У призначений день і час я знову прибув туди. Але ні автомобіля, ні Ігнатова там не було. Охоронник стоянки повідомив, що машину забрав Ігнатов, якого він знав особисто.
Далі події розвивалися, як у кіно. Я телефонував Михайлу, він щодня обіцяв привезти гроші, та знову й знову знаходив різні причини, які заважали йому приїхати. Зрозумівши, що Ігнатов не збирається повертати мені гроші, я звернувся із заявою про його злочинні дії за місцем його проживання в Ленінський РВС УМВС м. Дніпропетровська. І там дізнався, що Михайло раніше відбував покарання за 27 випадків шахрайських дій з автомобілями. Відбувши шість із восьми визначених судом років за гратами, він лише недавно звільнився і, як стало мені зрозуміло, взявся за старе.
Як не дивно, у Ленінському райвідділі за півтора роки з моменту крадіжки автомобіля кримінальна справа досі не порушена. Довелося послідовно скаржитися на бездіяльність правоохоронців у Ленінську районну, Дніпропетровську міську і Дніпропетровську обласну прокуратури. Звідусіль приходять лише відписки, створюючи враження бурхливої діяльності. Ігнатов навіть не затриманий і продовжує, користуючись безкарністю, свою злочинну діяльність. Про це я дізнався від його дружини. Від неї ошукані чоловіком постраждалі автолюбителі вимагають, погрожуючи і їй, і дітям, повернути видурені чоловіком кошти.
Ні міліція, ні прокуратура не поспішать зупинити його злочинний бізнес. Невідомо, скільки ошуканих автолюбителів уже з‘явилося і ще з‘явиться на додачу до 27 задокументованих справ Ігнатова.
Виникає питання: чому все це відбувається? У мене відповіді немає, одні здогади. Можливо, вона є у вас, шановні мешканці Дніпропетровської області? Обурює одне: називаємо себе правовою демократичною державою, а насправді у нас захищені шахраї, яким дехто сприяє і їх оберігає (як курку, яка несе не прості, а золоті яйця). Тому хочу попередити автолюбителів: за жодних обставин ні в якому разі не майте справи з інтелігентним інвалідом Ігнатовим, бо залишитесь і без автомобіля, і без грошей. Хочу запитати: за що ми, законослухняні громадяни України, платимо податки? Чому доблесні працівники міліції, прокуратури в Дніпропетровську не завжди захищають наші права? Хто зупинить Ігнатова і поверне мені й іншим ошуканим гроші?
Ось така сумна розповідь. Крапку в ній, вочевидь, ставити ще зарано. На мою думку, Ігнатова зупинити зараз просто необхідно заради нього ж самого і його сім‘ї. Насамперед тому, що не всі ошукані ним такі ж врівноважені й спокійні, як мій співрозмовник. Та бюрократичний «футбол» прокуратури з міліцією продовжується – перші вважають, що підстави для порушення кримінальної справи таки є, хоча самі цього чомусь не роблять, а другі в діях Ігнатова не вбачають ознак злочину (?!). А між тим невідомо, до кого наступного приїде у двір красива бувала у користуванні іномарка (та й чи вона одна?) з рук Ігнатова, на якій можна їздити лише зовсім недовгий термін…

Розмову записав Григорій ДАВИДЕНКО.