За офіційними повідомленнями Кабміну і Мінагрополітики, а також експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» близько 40 відсотків озимини (пшениця, ячмінь, ріпак і жито), було пересіяно нинішньої весни. Загальна площа пересівів становить понад три мільйони гектарів. Схожа ситуація і в деяких сусідніх країнах Європи. Пересівали площі здебільшого кукурудзою і соняшником, що викликає певне занепокоєння майбутньою ціновою політикою, адже не виключене перевиробництво як кукурудзи, якої тепер значно більше в сівозміні, ніж планувалося, так і соняшнику – головної стратегічної культури аграріїв центральної, південної і східної частини нашої держави.

Своєрідну «розвідку боєм» на початку літа провели керівники і спеціалісти агроформувань різних форм власності у Синельниківському районі, оглянувши стан посівів на орендованих землях.
Об’їзд почали з фермерського господарства «Рой», в підпорядкуванні якого понад п’ять тисяч гектарів орних земель. Принагідно сказати, що господарство ефективно займається не тільки рослинництвом, а й тваринництвом (понад п’ять тисяч свиней, близько 500 голів ВРХ). І тут не роблять ставки на вирощуванні соняшнику, якого в сівозміні навіть менше 20 відсотків. Хоча також постраждали через суворі погодні умови – загинув озимий ячмінь і ріпак майже на 800 гектарах. Однак тут не чекали на державні компенсації втраченого, а вирішили самотужки долати проблеми.
- Відразу ставку зробили на кукурудзу, - повідомив керівник СФГ «Рой» Володимир Рой. - Закупили імпортне насіння. Сіяли, звісно, з добривами. Потім внесли ще достатню кількість безводного аміаку. Для цього маємо імпортну високопродуктивну техніку. За нашими підрахунками затрати на кожен гектар кукурудзи становлять понад чотири тисячі гривень, але ми сподіваємось отримати урожай в межах 80 центнерів.

Коли ж Володимира Миколайовича запитали про головні секрети його успішного господарювання, відповів коротко: «Усім без винятку потрібно займатися дуже серйозно, тоді й матимете результат!».
…У Синельниківській селекційно-дослідній станції багатьох цікавило, що ж скажуть науковці з приводу минулих зернових втрат і які будуть поради на перспективу. Завідувач лабораторії зернових культур, кандидат наук Микола Солодушко продемонстрував на полігоні реальний стан речей з озиминою. Ячмінь не вижив на жодній дослідній ділянці. Щодо пшениць, то вони теж не втішали своїм виглядом. Лише сорт Зіро власної селекції мав пристойний вид, хоч на високу урожайність і він не претендує. І все ж найкращі пшениці були по парових попередниках, які не дуже полюбляють більшість аграріїв, а жаль.
Щодо перспективи майбутнього урожаю, то Микола Миколайович висловив нерайдужний прогноз: пшениці по парах можуть дати нинішнього року в межах 30-40 центнерів з гектара, а от інші поля – вдвічі менше. Причому майбутні жнива почнуться на 10-15 днів раніше, ніж зазвичай.
…Не оминули учасники семінару й полів насінницької агрофірми «Степова», яку представляла керівник приватного інституту аграрного бізнесу Любов Максимова. Демонструючи дослідні ділянки, вона завбачливо попередила колег, що цього року очікуються важкі жнива, бо буде друга хвиля бур’янів, з якими якщо зараз не боротися, то доведеться збирати урожай перевалочним методом. А це проблемно через низький травостій пшениць і ячменів. Гасити «зелені пожежі» гербіцидом Калібр теж накладно через його дорожнечу. Так що є над чим помізкувати.
…А от в аграріїв АТЗТ «Агро-Союз», який останніми роками активно впроваджував нові технології і вже остаточно перейшов на стовідсотковий NoTilI, настрій був, на відміну від колег, досить оптимістичним. Маючи в обробітку на території Синельниківського і Новомосковського районів понад одинадцять тисяч гектарів землі, тут фактично не пересівали озимини. Навіть збереглося понад 400 гектарів озимого ячменю, який тепер буде використано як насіннєвий фонд. В «Агро-Союзі» в доброму і задовільному стані соняшник, кормові культури (вже почався сінокіс), кукурудза. Саме на прогресивний метод обробітку землі поступово переходить і ТОВ «Анастасія», де керівником Андрій Усов.

– Паралельно ми займаємося ще й перспективою підвищення родючості грунтів, – говорить Андрій Петрович. – Разом з соняшником сіємо сидеральні культури, які після цвітіння передисковуємо і збагачуємо цією сумішшю землю. Багатьох дивує наш метод суцільного (не рядкового) посіву соняшнику. Ми ж задоволені результатом. Особливо цього року. Он сонях вже майже по пояс станом на п’яте червня. Звісно, досягаємо результату завдяки застосуванню високопродуктивної імпортної техніки. Ще заклали на насіння понад десять гектарів насінників гірчиці. Зберемо і посіємо її насіння по стерньових попередниках. Науковці доводять перспективність підвищення родючості за рахунок власних резервів землі.
…Наостанок відвідали дослідні ділянки кукурудзяного полігону компанії «Маїс». Всіх цікавила насамперед майбутня ціна кукурудзи. Однак керівник компанії Віктор Борисов, хоч очолює своєрідну імперію насіння качанистої по всій території України, а також має дослідні полігони в Білорусі, Росії і навіть Індії, прогнозувати цінову політику не взявся. Протиставити цій проблемі можна тільки подальше підвищення урожайності королеви полів. І в цьому вже немало зроблено. Гібриди «Маїсу» нині не поступаються кращим зарубіжним зразкам. І все ж у нас для кукурудзи ризикові кліматичні умови.

Олександр СВЯТИНА. Фото автора.Дніпропетровська область.

Учасники семінару на огляді дослідних ділянок.Науковець М.Солодушко бесідує з аграріями. Новатор-аграрій А. Усов у соняшниковій стихії.