– Пролапс геніталій – це, по суті, жіноча грижа, при якій матка поступово зміщується донизу, а надалі випинається у порожнину піхви через тазове дно. Це симптомокомплекс, який пов’язаний з деформацією, дегенерацією або пошкодженням сполучної тканини, яка формує зв’язковий апарат матки. Він фіксує і підтримує положення матки у малому тазу. Коли ж відбувається травма цього апарату, зв’язки втрачають свої властивості, пластичність і тургор. У результаті цього все, що вони підтримували, під дією сили тяжіння починає опускатися донизу, а потім випадає.  

 

– Чому виникають генітальні пролапси? Для жінок якого віку ця проблема є найбільш актуальною?

– Генітальні пролапси найчастіше діагностують у жінок у віці після 55 років. У цій віковій групі це захворювання дуже поширене і не має тенденції до зменшення. Річ у тому, що в організмі жінки у віці близько 50 років відбуваються дисгормональні зміни. 

Як відомо, жіночі статеві гормони беруть участь у синтезі кальцію, вітаміну D і ще багатьох інших речовин, які формують каркас сполучної тканини. І коли у жіночому організмі відбувається гіпосинтез цих гормонів (тобто їх виробляється менша кількість), зв’язки втрачають свої властивості і починається опущення і випадіння внутрішніх статевих органів.

 

– Це пов’язано здебільшого із травматичними, а також чисельними пологами, частою зміною статевих партнерів, важкою фізичною працею або великими фізичними навантаженнями у спортсменів.

Розвитку генітального пролапсу також сприяють закрепи. Але варто зауважити, що пролапс своєю чергою також сприяє розвитку закрепів. Під час акту дефекації, коли жінка тужиться, напружується черевний прес, виштовхуються внутрішні органи і пошкоджені мембрани розриваються ще більше.    

 

– Генітальний пролапс розвивається швидко, якщо він спричинений значною травмою. В інших випадках процес опущення матки триває повільно, роками, поступово і неухильно.

 

– Щоб виявити захворювання на ранній стадії, потрібно регулярно проводити самообстеження під час ранкового або вечірнього туалету зовнішніх статевих органів. Спочатку випадіння можна нащупати пальцями, а коли шийка матки виринає назовні – це вже видно. Іноді захворюванню передує постійна важкість внизу живота, часті позови до сечовипускання, відчуття неповного сечовипускання, болю у промежині. Згодом до цього приєднуються візуальні прояви.

 

– Одразу зауважу: лікування таблетками або уколами не завжди є ефективним. Препаратами можна скоригувати  гормональний стан жінки, що опосередковано буде вести до зміцнення сполучної тканини в її організмі. Також можна тренувати м’язи промежини, виконуючи вправи Кегеля або користуючись спеціальними вагінальними тренажерами.

– На ранніх стадіях генітального пролапсу і як метод профілактики вправи Кегеля є досить дієвими. Тренувати м’язи промежини треба обов’язково кожній жінці після 40 років, особливо тим, хто мав проблемні, стрімкі пологи, багато пологів. Це фітнес, при чому дуже важливий для жіночого здоров’я. До слова, виконуючи вправи Кегеля, жінка вб’є одразу два зайці: по-перше, робитиме профілактику випадіння матки, а по-друге, натренує піхву, що дасть можливість отримувати особливі відчуття під час сексу.

Ефект від тренувань буде, якщо займатися систематично. Та, на жаль, такий фітнес не дуже поширий серед нашого жіноцтва, тому переважно маємо справу із запущеними випадками генітальних пролапсів, коли вправи вже не є ефективними.

 

– Це метод лікування №1. Загалом є два типи хірургічних методик лікування генітальних пролапсів. Перша і основна – пластична методика (коли підтягуються зв’язки і формуються з них дублікатури із власних тканин пацієнтки). Доведена ефективність даного виду операції становить щонайменше 15 років.

Друга методика передбачає формування тазового дна за допомогою аллотрансплантатів, так званих ситечок або стрічок. Від цієї методики у світі поступово відходять, адже вона, по-перше, дуже дорога, а по-друге, веде до хронічного тазового болю і до неможливості ведення статевого життя.

 

– Так, операція є досить складною, але для хірурга, який володіє необхідними методиками, не є чимось надзвичайним. Наприклад, у МЦ «Боголюби» ми проводимо таких операцій приблизно 200 на рік.

Раніше жінки після такого типу операцій лежали по 10 днів у лікарні, а зараз у стаціонарі проводять в середньому 4 дні і повертаються додому.  До речі, рубців після операції не залишається зовсім, адже операція відбувається піхвовим доступом.

 

– Обмеження стосуються насамперед фізичних навантажень, важкої праці, підняття будь-чого тяжкого. Треба поберегти себе щонайменше два місяці. Але загалом ці обмеження стосуються усіх жінок: як прооперованих, так і тих, які мають неліковані генітальні пролапси.   

 

– Хірургічного втручання краще не відкладати. Захворювання на пізніх стадіях часто має ускладнення у вигляді защемлення стінки сечового міхура, виразки на шийці матки, що ускладнюється постійним болем тощо. Операція на пізніх стадіях дається складніше і хірургу, і пацієнту. Краще одразу зробити операцію, щойно діагностували пролапс.

 

– У нашій клініці, МЦ «Боголюби», повна вартість хірургічного лікування генітального пролапсу, включно із медикаментами, становить від 12 до 18 тисяч гривень.

Волинська область.