За вельми оптимістичними прогнозами Президента Віктора Януковича, до 2020 року Україна має увійти до двадцятки найрозвиненіших країн світу. Одну з провідних ролей у процесі відродження держави можновладці відвели агропромисловому комплексу, який, на їх переконання, має потужний, ще не цілком розкритий потенціал. Шляхи розкриття цього потенціалу шукали учасники науково-практичної конференції “Виробництво зерна в Дніпропетровській області: резерви та перспективи”, що пройшла під головуванням губернатора Дніпропетровщини Олександра Вілкула.

РОЗВИТОК агропромислового сектору економіки, прозвучало на нараді, має відбуватися перш за все за рахунок збільшення обсягів виробництва зерна. Так, якщо у минулому році на Дніпропетровщині було зібрано 2 млн. 708 тис. тонн збіжжя, то вже у 2011-му, спрогнозував голова облдержадміністрації Олександр Вілкул, урожай має бути більшим щонайменше на 300 тисяч тонн. Для цього торік восени агропідприємства засіяли 614,5 тис. га озимих культур (468,6 тис. га - озимої пшениці, що на 8,6 тис. га більше, ніж минулого року, та 54 тис. га озимого ріпаку).
- Споживання зерна на зовнішніх ринках зростає. Тому Дніпропетровщині вигідно збільшувати його виробництво. Тим більше, що для цього область має всі необхідні умови. Зокрема, наш регіон - другий у країні за площами родючих сільгоспугідь. Відповідно до програми соціально-економічного та культурного розвитку області розроблена програма з виробництва зерна. В її рамках до 2015 року область повинна вийти на показник збору урожаю 3,2 млн. тонн зерна, - звернувся до аграріїв Олександр Вілкул.
Збільшити виробництво зерна можна як за рахунок підвищення урожайності, так і за рахунок оптимізації структури посівних площ. Голова облдержадміністрації дав завдання проаналізувати ефективність використання земель під посіви соняшнику та стан виснаження сільгоспугідь. Як відзначив губернатор, від надмірного захоплення соняшником господарства отримують короткотривалий позитивний ефект. Адже вирощування даної культури, хоч і є вигідним з економічної точки зору, завдає значної шкоди сільгоспугіддям.
- Необхідно довести до 60 відсотків зернових у посівній площі за рахунок зменшення посівів соняшнику, - зазначив керівник області. - Також варто розширювати асортимент виробництва зернових культур, зокрема гречки. Аби забезпечити потреби області в цій продукції, в 2011 році треба посіяти 12 тисяч гектарів. У 2010 році гречкою було засіяно 2,6 тисячі гектарів.
Крім розширення площ та збільшення асортименту вирощуваних культур, аграрії області мають подбати також про правильний підбір сортів зернових. Виступаючи на нараді, заступник губернатора Олександр Любович повідомив, що на сьогодні в Дніпропетровській області вирощується понад 100 сортів озимої пшениці різних наукових установ. 41,8% - це сорти Одеського селекційно-генетичного інституту УААН; 31,4% - Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ; 15,4% - сорти Краснодарського інституту ім. Лук’яненка, решта – 11,4% - представлені різноманітними науковими установами України та зарубіжжя.
- За нашими підрахунками, в області близько 10 відсотків площ засівають сортами, зареєстрованими 15 і більше років тому, 77 відсотків - сортами, що були занесені до Державного реєстру більше 5 років тому. І лише 13 відсотків площ використовуються під новими та перспективними сортами, - констатував Олександр Любович. - Своєчасна сортозаміна, постійне оновлення сортового складу - важливий фактор збільшення врожаю та поліпшення його якості. Ми вважаємо, що в господарстві необхідно мати три-чотири сорти озимої пшениці, які в умовах господарства забезпечать найвищу продуктивність.
Збільшити обсяги виробництва зернових, вважає Любович, можна також за рахунок озимого ячменю і кукурудзи. Скажімо, якщо збільшити площі посіву озимого ячменю за рахунок зменшення площ під яровий, при різниці між їх урожайністю (вона складає 10 і більше ц/га), можна додатково отримати понад 200 тонн зерна.
Присутні на нараді науковці також висловили свою думку щодо перспектив «зернового буму». Виконуючий обов’язки директора Інституту сільського господарства степової зони, доктор сільськогосподарських наук Михайло Шевченко, зокрема ще раз нагадав про необхідність дотримання норм сівозміни. Він зазначив, що на експериментальних полях Ерастівської дослідної станції УААН було доведено - найефективнішою сівозміною є та, яка має у своїй структурі до 75 відсотків зернових. Соя, котра забезпечує азотфіксацію в ґрунті, теж має бути присутня, проте займати не більше 20 відсотків площ. За словами Михайла Шевченка, в області необхідно орієнтуватися на ті культури, які забезпечують найвищу врожайність. Для Дніпропетровщини це озима пшениця та кукурудза.
Песимістично стан галузі оцінює завідувач відділу селекції і насінництва пшениці СГІ НЦ НС Академії УААН (Одеса) Микола Литвиненко. Він відзначив, що в країні спостерігається чітка тенденція до зменшення врожайності зернових та погіршення якості зерна, що пов’язано зі станом ґрунтів.
- Пам’ятаєте, як наші господарства перестали вирощувати буряки, бо це стало невигідним? Так-от зараз на півдні України вже заговорили про невигідність вирощування хліба! - переймається науковець.
На думу Литвиненка, українські аграрії не повинні ганятися за престижними закордонними сортами зерна, сподіваючись, що в наших умовах вони матимуть потенційно закладену в них високу урожайність. Варто, переконаний він, обирати з широкого асортименту високопродуктивних вітчизняних сортів. Ідеальними для Дніпропетровщини, наприклад, Микола Литвиненко назвав сорти селекції Одеського селекційно-генетичного інституту УААН: Писанка, Вдала, Антонівка, Годувальниця, Епоха, Заграва, Істина. А ще проанонсував: незабаром на українському ринку зерна з‘являться принципово нові сорти м’якозернової кондитерської пшениці - Оксана та Білява.
Своє бачення розвитку зернового ринку висловив і директор агрофірми «Славутич» Микола Письменний.
- Цьогоріч ставимо за мету збільшення виробництва зерна. Основні культури для нашого господарства - це озима пшениця і озимий ячмінь. Також розширюємо площі під горохом. Кращі показники урожайності дають сорти пшениці Краснодарської та Одеської селекції, вирощені за класичною технологією, - зазначив Микола Письменний.
У полеміку з аграрієм вступив керівник АТЗТ «Агро-Союз» Володимир Хорішко. Він розповів, як поступово, починаючи з 1995 року, господарство відмовилося від класичного землеробства, переходячи спочатку на поверхневий обробіток ґрунту, а згодом - до технології No-Till. І навів слова губернатора Орловської області Олександра Козлова, сказані на Всеросійській аграрній конференції: «Система зберігаючого землеробства - це справжня революція в обробітку ґрунту, яка вимагає великого вміння і точності в усіх напрямках сільгоспвиробництва».
Володимир Хорішко вкотре навів власний досвід, досвід хліборобів Краснодарського краю і переконливо озвучив цифри щодо врожайності, затрат і т.д. Робота за системою No-Till, за його словами, набагато ефективніша.
Думку Хорішка підтримав і заступник губернатора Олександр Любович. Він, зокрема, сказав:
- Переваги безвідвального обробітку ґрунту та технології No-Till очевидні, адже вони забезпечують збереження структури ґрунту, накопичення в ньому органічних решток, дають змогу скоротити витрати пального на гектарі до 30-40 літрів проти 90-100 літрів при оранці. І, що головне, забезпечують накопичення вологи, як основи живлення рослин.
Добре, коли на подібних заходах виникають дискусії. Це означає, що присутні дійсно не байдужі до предмету обговорення. Крім того, як відомо, саме в суперечці народжується істина. Головне, щоб сторони вміли слухати та сприймати один одного.
На науково-практичній нараді обговорювалося ще чимало актуальних для аграріїв тем: технічне забезпечення господарств, використання мінеральних добрив, засобів захисту рослин та боротьби зі шкідниками, ціни на продукцію тощо. Хочеться вірити, що зустріч колег та однодумців принесе очікувані результати.

Юлія ДУЛАНОВА.