Поточний № 7 (1395)

23.05.2022

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Ігор Йовічевіч: «Хочу поїхати до Європи з «Дніпром-1»


28.04.2022

Головний тренер СК «Дніпро-1» Ігор Йовічевіч дав велике інтерв’ю провідному хорватському виданню Sportske Novosti.
Поки «Динамо» та «Шахтар» проводять благодійні матчі по всій Європі (незабаром зіграють із загребським «Динамо» та «Хайдуком») та розповідають правду про війну у своїй країні, інші клуби та спортсмени роблять те саме, що й вони. Ігор Йовічевіч зустрів російське вторгнення в Дніпро, як тренер «Дніпра-1», що посів третє місце, і в день нападу разом з декількома іншими гравцями попрямував до виїзду з країни. За два-три драматичних дні йому вдалося врятуватися та повернутися до Загреба.
 
Припинення божевілля
Він, як і раніше, у своєму рідному Загребі, але в думках, звичайно, все ще в Україні.
– Я трохи оговтався після того першого шоку та страху, але стежу за тим, що відбувається в Україні, постійно на зв’язку з людьми, які там перебувають, зі своїми гравцями та керівництвом клубу. Я вірю, як і все, що це божевілля незабаром припиниться, що хоча б буде перемир’я, щоб життя, а разом із ним і футбол, почали повертатися у більш нормальний стан, – дуже емоційно каже Ігор Йовічевич.
Він брав участь у допомозі Україні та українцям, які були змушені втекти від війни та знайшли притулок у Хорватії.
– Допомагаю, чим можу, декому влаштував житло, щодня вислуховую страшні історії, трагічні долі. Користуючись нагодою, ще раз дякую всім, хто допомагав і допомагає Україні.
– Чим живе «Дніпро-1»? «Динамо» та «Шахтар» перебувають за межами України, а інші клуби?
– «Динамо» та «Шахтар» виїхали з країни, вони грають матчі в Європі. Люди в Україні сприйняли це як благо, як можливість для двох найсильніших клубів допомогти своїй країні. І мало того, Україна грає у плей-офф ЧС у червні, вона здебільшого складається з цих двох клубів, і по суті цей тур задуманий як підготовка збірної до матчу із Шотландією та, можливо, Вельсу. Інші клуби залишилися в Україні… Мої футболісти не разом: хтось у Дніпрі, хтось поїхав з родинами на захід країни, де, начебто, безпечніше, хоча, як бачите, більше ніде не безпечно. Деякі гравці приєдналися до Територіального захисту, допомагаючи по-різному. Та клубна база у Дніпрі відкрита. Там поки що тихіше, ніж будь-де, хоча оповіщення тривоги постійні, але гравці інколи тренуються. Ніхто з тренерів із ними не перебуває, але вони намагаються залишатися більш-менш у формі. Це не щоденні тренування, звичайно, не всі разом, але тренуються, коли можуть. Вони приїжджають на базу на свій страх і ризик, але, треба віддати їм належне, у всьому цьому жаху вони сумують, думають про футбол і сподіваються незабаром знову вийти на поле. В принципі, жоден клуб, окрім «Динамо» та «Шахтаря», не укомплектований. Часто гравці з кількох клубів тренуються разом.
 
Різні умови
– А який статус у Ігоря Йовічевича? Він, як і раніше, тренер «Дніпра-1», і чи можна буде його ще побачити у цій ролі?
– Днями я розмовляв з керівництвом клубу на цю тему, давав інтерв’ю українському телебаченню і чітко сказав їм – мій контракт із «Дніпром-1» ще чинний, і я бачу себе тренером цього клубу в майбутньому! Відколи все почалося, мені надходили численні пропозиції, мені постійно хтось дзвонить, але я все відкидав і продовжуватиму відмовлятися. Я не можу просто так піти, це було б несправедливо до тих людей, до клубу, до всього, через що проходять українці – я не така людина. Мої думки та серце з ними, я вірю, що незабаром ми знову будемо разом, гратимемо у футбол і продовжимо з того, на чому зупинилися. Я не думаю про звільнення з клубу на даний момент. Звичайно, якщо все це, не дай Боже, затягнеться, то я подивлюся, що буде далі, але зараз я безперечно є тренером «Дніпра-1» і хочу залишитися.
– Які плани на клубний футбол в Україні загалом? Сезон завершено?
– Ось, мені щойно сказали, після зум-наради було вирішено, що клубний сезон закінчено, остаточний рейтинг той, що був на момент перерви. І це є найбільш чесним. Навіть якби всім клубам якось вдалося вибратися з України та зібратися, скажімо, в Анталії, я думаю, що чемпіонат не буде повноцінним. Не у всіх однакові умови, іноземці пішли з клубів, хтось тренується, хтось ні. Тож у всьому цьому не було б особливого сенсу. Набагато справедливішим є те, що чемпіонат оголошується закінченим і порядок на момент перерви в лізі вважається остаточним. Кубок не буде розіграний.
 
Передумовою є мир
Символічно та сумно, що останнє місце в таблиці посідає Маріуполь. Але те, що чемпіонат завершився, означає, що клуб Йовічевіча вийшов у Лігу Європи, звичайно, якщо будуть умови для того, щоб українські клуби грали в Європі. І тут прийшла цікава ідея.
– Наскільки мені відомо, постійно ведеться пошук рішення, як українські клуби могли б грати у Європі, і Українська федерація та УЄФА ведуть постійні переговори. Наразі є ідея дозволити українцям пряме потрапляння до груп єврокубків! Тому що, як взагалі грати відбіркові, якщо ця війна продовжуватиметься, хто приїде до зони бойових дій, як це все організувати!? Безумовно, мир є необхідною умовою будь-якого повернення до змагань. Подивимося, чи можливо таке зробити. Це було б великим винятком, але такою поступкою УЄФА певною мірою допоміг би українському футболу. Клуби, які грають у групах, могли б допомогти іншим клубам якось пережити цей складний період. Але з огляду на це офіційне завершення сезону, якщо все заспокоїться, ми обов’язково зіграємо у Європі, що для мене є ще одним спортивним мотивом.
Але, як він сам сказав, головна тема на даний момент – збірна. Виїзд на чемпіонат світу до Катару був би ліками для душі у вирі війни.
– Я говорив, що матчі «Шахтаря» та «Динамо», крім того, що є гуманітарними, ще й підготовчі до плей-офф проти шотландців. Для них буде дуже важливо пройти кваліфікацію до Катару, і з 29 квітня до 1 червня вони готуватимуться у Словенії. У спортсменів є така особлива сила, щоб із усієї ситуації, зі всього поганого, що відбувається, черпати якісь додаткові сили, спрямовувати їх у футбол. Напевно, в українців у цьому плей-офф буде особливий мотив, вони дуже хочуть обіграти Катар.
– Але в якій формі насправді є гравці, наскільки вони можуть підтримувати форму такими тренуваннями за кордоном, граючи гуманітарні матчі?
– З огляду на те, що я часто контактую з киянами, знаю, що вони дуже серйозно тренуються, інтенсивність, скажімо так, дуже висока, як і в період підготовки. Тож не сумніваюся, що кияни у Загребі покажуть якісний футбол. Шкода, що «Динамо» не може грати у повному складі: логічно, що найкраща команда не може зіграти у розпал титульної боротьби, але все ж таки, це буде гарний матч, чудовий вечір, у якому дуже багато гуманітарної нотки. Це є важливішим за результати. Звичайно ж, я скористаюся цією можливістю, щоб відвідати своїх друзів з України, великого тренера та пана Мірчу Луческу, з яким я багато разів зустрічався, який також дуже добре про мене відгукувався. Це завжди були добрі матчі.
– «Шахтар», навпаки, у неділю приїжджає до Спліту, ми знаємо, що у клубі з Донецька було багато іноземців, особливо бразильців. Що являє собою цей «Шахтар», що залишився?
– З іноземців кілька днів тому приєднався ізраїльський Манор Соломон, решти ще немає, хоча ходять чутки, що деякі бразильці можуть повернутися. Решта – українці, є кілька молодих гравців, але я говорю, що якщо все почне нормалізуватися, я впевнений, що більшість цих іноземців повернуться до України.
 
Стимул терпіти
Цікаво, що матчі київського «Динамо» та «Шахтаря» у рамках цього вимушеного європейського туру транслюються в Україні у прямому ефірі.
– Їх можна подивитися на YouTube та на одному спортивному каналі, і українці їх люблять дивитися, хто може. Це те, що відокремлює їхні думки від війни та складних ситуацій, і ця підтримка по всій Європі дуже багато для них означає. Коли гравці вибігають на поле, а на трибунах люди, які купили квитки, щоб допомогти Україні, це, безумовно, викликає емоції, і водночас дає стимул терпіти. Ще раз вітаємо «Динамо» з організацією цього матчу, дякую всім, хто прийде на стадіон і допоможе Україні, – наголосив Йовічевич.