Поточний № 44 (1231)

14.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Іще раз про корупцію


06.01.2015

Насамперед уяснімо – що ж означає це слово? Бо не всі люди розуміють, що таке корупція і до чого вона приводить як людину, так і суспільство загалом. Корупція це підкуп, це підкупність і продажність політичних діячів, а також державних чиновників і службовців, своєрідна «торгівля» повноваженнями з метою отримання посад, депутатських місць у владі, грошей, землі тощо. Для корупції у нас створені прекрасні умови й вона росте, мов гриби після гарного осіннього дощу. Вона вразила все наше суспільство, за гроші можна придбати довідки, скласти заліки та екзамени, добути посади, дипломи, паспорти, звання, нагороди і навіть депутатські крісла.

КОРУПЦІЯ роз’їдає суспільство, мов іржа залізо. Злиття капіталу з владою стало невідворотним фактором. «Народилися» олігархи, які мають у приватній власності цілі галузі економіки. А відтак можуть легко маніпулювати ціновою політикою навіть на всеукраїнському ринку. Час від часу Антимонопольний комітет повідомляє по факти монопольної змови нафтотрейдерів тощо. Доходить до того, що олігархи вже мають особисте представництво у владі всіх рівнів. І це вже стає чи не найбільшим головним болем нашого народу.

Що ж відбувається із суспільством, коли в ньому буяє корупція? Візьмімо простий приклад: викладач бере гроші в студента за те, що той не вивчив програму з якогось предмета. При цьому студент отримує задовільну оцінку. Обидві діючі особи цієї незаконної угоди задоволені нею. Коли ж подивитися на ситуацію з іншого боку медалі, стосовно результатів для суспільства, то вони плачевні. Студент обманює батьків і суспільство в тому, що вивчив предмет. Батьки платять гроші за обман. Викладач бере не зароблені ним кошти і освячує цей обман. У результаті суспільство отримує «спеціаліста», який не може працювати за вказаною у дипломі спеціальністю. Практично батьківські і державні гроші не принесли ніякої віддачі, і в цьому згубність такого «методу».

До речі, такі корупційні стосунки ведуть до негативних наслідків у долях багатьох студентів. Чи хотіли б ви лікуватися у терапевта, який не знає, як працює серце, де саме в людини знаходиться який орган, як влаштована кровоносна система тощо? Певно ж, бажаючих не буде. А чи хотіли б ви, щоб вашу цивільну справу розглядав суддя, який має дуже обмежене уявлення про закони, підзаконні акти, кодекси, застосування норм матеріального права тощо? Однозначно – ні. Цей перелік можна продовжувати.

Корупція знищує всі основи людського суспільства. Створює умови для безчестя, аморальності, недовіри, знищує чесність, порядність і доброту. Згадайте, як трохи більше року тому тодішній президент Янукович ласував полуницями, які йому купували за… 680 гривень за кілограм! У той час як на ринку вони коштували 15-20 гривень. Ще можна згадати і бурові «вишки Бойка», за які заплачено удвічі більше з державного бюджету. Цей відомий усім корупційний «ланцюжок» з гучних корупційних справ можна «тягти» ледь не до безкінечності. І за них досі ніхто не поніс покарання. Чому? Адже не всі фігуранти цих справ чкурнули світ за очі. З іншого боку до «спринтерів» можна застосувати повноваження Інтерполу тощо. Саме невідворотність покарання за незаконні дії має стати головним «гальмом» для держчиновників та посадовців.

Можна сформувати «діагноз» корупції: тяжка ракова пухлина суспільства. Для її ліквідації необхідне хірургічна операція організму суспільства. І чим швидше вона відбудеться, тим краще. Видаляти треба так, щоб на тілі суспільства не лишилося жодної тканини пухлини. Інакше вона знову може почати розмножуватися.

Але говорячи про корупцію суспільства, яка роз’їдає систему влади, ми повинні пам’ятати і про те, що у нашому суспільстві є багато людей, які не заражені цією хворобою. Це дійсно чесні громадяни, які в усьому дотримуються букви закону. Вони несуть життєвий хрест добра і порядності, у такому ж дусі виховують своїх дітей. І таких наших співвітчизників – переважна більшість. На мою думку, до корупціонерів можна віднести не більше 10 відсотків населення України. І ця десятина представлена переважно нашими чиновниками, а ганьба корупційності лягає, на жаль, на увесь народ.

Є і у нашій рідній Україні острівки порядності. Зокрема, хочу сказати про Національний університет «Києво-Могилянська академія». Аби вступити до цього престижного вітчизняного вишу, треба мати лише багаж знань, а не мішок грошей. Про це мені неодноразово розповідали мої друзі і знайомі. Напевно, саме з таких вищих навчальних закладів і треба брати приклад не лише нашим іншим академіям та університетам. А починати все це ще з дошкільних закладів, шкіл, технікумів…

Те, що ми маємо сьогодні: падіння життєвого рівня населення, війна на південному сході країни, загибель наших людей – військових і цивільних – це все є прямим наслідком корупції. А ще руйнування інфраструктури в Донбасі: житла, дитячих садків, шкіл, лікарень, промислових будівель тощо. Все це теж результат корупції, в цьому випадку продажності місцевої «еліти» чужим інтересам. За даними міжнародної організації Україна в цьому році посіла 142-е місце зі 175-ти позицій і знаходиться на одному рівні з Угандою і Коморськими островами як одна з найбільш корумпованих країн світу. Сьогодні у нас є останній шанс для порятунку держави. Інакше опинимося в болотній трясовині, з якої дуже важко буде вибратися.

Нам треба діяти більш рішуче усім суспільством, не відкладаючи нічого на завтра. Вже сьогодні кожен громадянин має зрозуміти, що від цього залежить його подальша доля. І включатися в боротьбу з корупцією треба кожному: не давати хабарі чиновникам, і самому, якщо на посаді, нічого не брати. Треба усім допомагати новоствореному Національному антикорупційному бюро України. Щоб якомога швидше ліквідувати фундамент цієї хвороби, яку десятиліттями створювала та система влади, яка залишилася у нас ще з часів розпаду СРСР.

Пора вже це зробити. Коли всім дружно взятися, результат буде миттєвим.

Анатолій КОВАЛЬКО, пенсіонер. м. Дніпропетровськ.