Поточний № 18 (1256)

20.05.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

«Кубок аграріїв» започаткував свою історію


29.11.2012

На початку дев`яностих років минулого століття спортивна арена села Новоолександрівки Дніпропетровського району, де базувалась команда «Керамік», опікувана директором тамтешнього цегельного заводу Володимиром Приймаченком, була місцем багатьох фізкультурних «феєрій», як районного штибу, так і всеукраїнського. А ще ця арена, ось-ось мала стати справжнім «містом-садом», з розкішним футбольним полем, багатопрофільним спортивним комплексом, іншою необхідною інфраструктурою. Розбудову «містечка-саду» й справді почали та для того, аби довести задумане до логічного завершення, не вистачило ні коштів, ні...

 

«МІСТО-САД» У НОВООЛЕКСАНДРІВЦІ – НЕ МРІЯ, А РЕАЛЬНІСТЬ!
Те, що ваш покірний слуга побачив у Новоолександрівці (а не був тут більше десяти років!), мене приголомшило. Звик вже на місці колишніх фізкультурних арен бачити руїни, гнидники, повне запустіння, а тут – фантастичне видовище! Красень-спорткомплекс, доглянуте футбольне поле, навколо – чистота, порядок, квіти, зелень. Ніби в Європу на якусь мить із образної Азії вибрався…
А стала ця «Європа» реальною, на хвильку, завдяки людям, для яких оздоровчий процес, спорт, як, власне, й майбутнє нашої нації – не порожній звук. Маю на увазі, передусім, керівників м`ясокомбінату «Ювілейний», які вклали значні кошти, душу і серце, аби перетворити спортивний комплекс у справжню лялечку.
Ще одна приємна несподіванка чекала мене у фойє спорткомплексу, що (за аналогією з відповідними «іконостасами» іменитих вітчизняних і зарубіжних клубів) нагадує справжнісінький музей – з численними кубками, призами, фотографіями. На яких чимало знайомих облич – Сергія Перхуна, Костянтина Єременка, Романа Пасічниченка, Артема Куслія, В’ячеслава Чечера.

СОНЯЧНИЙ ДЕНЬ, ПОДАРОВАНИЙ КОЛОСЯНАМ НЕБОЖИТЕЛЯМИ
Всі вони – вихованці заслуженого тренера України Анатолія Бурганова, на «обійстя» якого завдяки щасливому випадку й потрапили. Випадок же той щасливий – розіграш Кубка головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації з футболу серед команд підприємств АПК Дніпропетровської області, згоду на проведення якого на своєму «дворищі» й дали власники бази. Припав він саме на святкування Дня працівників сільського господарства, тож і настрій у всіх «аграріїв» був відповідний. А ще й на Зевсовій горі напередодні, здається, зайвого з олімпійської амфори не скуштували, відтак день, зважаючи на кінець осені, видався справді неймовірний – сонячний, наповнений благодаті…
Ідея насамкінець сезону зібратись і поганяти «кулястого» у представників софіївського «Колоса», петриківського «Олімпіка» та васильківського «Авангарду» виникла ще під час фінальної частини Кубка «Зорі»-2012. Невдовзі до них пристав томаківський «Гермес», доповнивши таким чином квартет. Вийти, одначе, на поле «Ювілейного» у повному зібранні їм так і не судилося. До місця подій не добралися васильківці…

ВІДМОВИЛА ФОРТУНА СТРІЛЬЦЮ  У ВЗАЄМНОСТІ
У стартовому протистоянні випало зійтись віч-на-віч софіївцям і томаківцям. І вже у пролозі голеадор останніх Віталій Лихолат ледь не переправив шкіряний снаряд до кошика, однак, як з`ясувалось пізніше, цього дня Фортуна (що то значить капризна madame!) відмовила гренадеру у взаємності й він до самісінького закінчення «фієсти» лишався на голодному «пайку». Добре, що у дружині Аліма Дузенка є Сергій Ломака – справжній універсал: і швець, і жнець, і на дуді гравець! Напередодні юнак за повною програмою відпрацював на міні-полі, захищаючи кольори футзальної команди «Катран». Повернувшись же із Запоріжжя додому, у Томаківку, – відразу з друзями у чартер, і на Новоолександрівку! Де й підтвердив свій вишкіл, «бахнувши» метрів так з двадцяти прямісінько у праву «шістку». Ця 24-а хвилина й стала для обох формувань визначальною…
Не надто щедрим на «маленьке диво» виявилось й наступне протистояння, у якому пару невдахам склали петриківці. Цього разу підопічним Миколи Біби і Миколи Рожка, аби довести дуель принаймні до післяматчевої «лотереї», не вистачило якихось миттєвостей. Як не крутився білкою у колесі кіпер «колосян» Віталій Ащаулов, заступник голови Софіївської районної ради, рятуючи свої рубежі від неприємностей, одного разу він таки змушений був капітулювати. На дальній штанзі оборонці софіївців лишили недоглянутим Євгена Проненка, і той сповна скористався такою недбалістю.

НАВІЩО НАМ ПОТРІБНІ ВЛАСНІ УНІКУМИ, КОЛИ Є НІГЕРІЯ!
Оглядаючи «господарство» Анатолія Ісламовича, взяв собі на пам`ять кольорову візитівку, з якої, зокрема, дізнався, що 2009 року «Ювілейний» було визнано кращою дитячою футбольною базою Дніпропетровської області.
– Наш клуб, – зауважив співбесідник, – створено не тільки з метою культивувати футбол як гру «номер один» на планеті, але й сприяти вихованню сильної особистості, людини з Великої літери.
Дійсно, згадуючи тих таки Сергія Перхуна і Костянтина Єременка, яких вже немає з нами (земля їм пухом!), В`ячеслава Чечера, деяких інших колишніх вихованців Бурганова, можна сміливо стверджувати, що педагог своєї мети досяг – людей він «викував» справжніх. Чи піде їхнім шляхом нинішнє юне покоління? Час покаже. «Анатолію Ісламовичу, а чому двоє ваших вихованців, лідери юніорської збірної України 1995 року народження Артем Габелок і В`ячеслав Танковський захищають кольори донецького «Шахтаря», а не рідного «Дніпра»? – поцікавився поміж іншим. Знаючи долю Ярослава Ракицького, двох Максимів Білих – Івановича та Ігоровича, Дмитра Гунченка, які свої перші футбольні кроки робили на Дніпропетровщині, однак були проігноровані скаутами «Дніпра», можна самостійно все розікласти по полицям. І справді, для чого нам потрібні власні унікуми, коли є можливість придбати готового латераля у тій же Нігерії?!..

ХОЧ У СЕРГІЯ І ДВА СЕРЦЯ, ДЛЯ ПЕРЕМОГИ ЦЬОГО ЗАМАЛО
Кубок аграріїв, скорочено назву так звітний турнір, ще й став своєрідним «ристалищем для реваншу». У півфіналі того таки «Кубка «Зорі»-2012 софіївці «образили» петриківців, завдавши опонентам одного-єдиного прицільного пострілу. Віталій Таранович, об`їхавши на «електричці» ледь не півкоманди Івана Запорожана, забив м`яч-красень. Нині ж «Олімпік» відповів супернику тією ж монетою. І майже без відпочинку, лиш попивши кави, – відразу ж на бій з «Гермесом», по суті, фінальну сутичку, адже у «заліковій книжці» обох формувань було по три пункти, ще й різниця м`ячів однакова.
Гадалось, томаківці, що мали змогу відпочити, виглядатимуть свіжішими й одразу ж потягнуть «гарбу» на половину «Олімпіка». Десь так воно і сталось. Вже на перших хвилинах «гермесівці» ледь не відкрили рахунок, однак петриківці свої володіння відстояли. У середині ж тайму стався епізод, який суттєво міг вплинути на перебіг подій. У своєму штрафному майданчику оборонці «Олімпіка» поклали горілиць когось із томаківських візитерів, однак суддя поєдинку Володимир Головко порушення не помітив.
А невдовзі петриківці повели у рахунку. Максим Кордан потужним ударом з дальньої відстані увігнав шкіряного у нижній кут. Ще за тринадцять хвилин, вийшовши на побачення з кіпером суперників, перевагу своїх товаришів подвоїв Сергій Чеботарьов. Досягши солідного гандикапу, «Олімпік» на класі (маючи у своїх лавах таких неординарних виконавців, як Євген Бодня, Андрій Прокопов, Максим Кордан, петриківці могли собі це дозволити) продовжував контролювати гру. Томаківці ще якось намагались змінити перебіг подій, однак ні форматний форвард В. Лихолат, ні володар двох сердець (за образним визначенням ватажка «гермесівців» Аліма Дузенка) С. Ломака, ні інші їхні одновірці так нічого суттєвого опонентам й не змогли запропонувати. Ті ж насамкінець відзначились ще одного разу – свого «смолоскипа» над ворітьми супротивників запалив Віктор Скиба.

ІЗ ОБРАЗНОЇ ЄВРОПИ – НАЗАД В АЗІЮ!
Почестями і нагородами лауреатів турніру обдарували депутат обласної ради, керівник сільгосппідприємства «Злагода» Софіївського району Микола Рожко, голова обласної організації ВФСТ «Колос» Василь Петрушенко та голова Асоціації сільського футболу Дніпропетровщини Микола Берест. Окремих відзнак удостоїлись кращі виконавці перегонів – софіївець Олександр Ащаулов, рідний брат Віталія, Сергій Ломака («Гермес») та петриківець Максим Кордан. Пам`ятний приз від організаторів дійства було вручено й господарям «килимка».
… Не обійшлось, на жаль, у діжці меду й без ложки дьогтю. Як не прикро констатувати, організаторів дійства підвела… медицина. Напередодні турніру було направлено заявку у Дніпропетровську райдержадміністрацію на обслуговування змагань. Однак машина «швидкої допомоги» у Новоолександрівку так і не приїхала. На виручку прийшли працівники спорткомплексу. «Відзначились» і переможці турніру – петриківці. Спершу вони демонстративно відмовились сфотографуватись (таке враження, люди вперше беруть участь у подібному церемоніалі), а згодом добряче насмітили у роздягальні (таким роздягальням, до речі, можуть позаздрити навіть деякі команди майстрів!), викликавши у прибиральниць справжній жах. Що тут скажеш: із образної Європи – назад додому, в Азію!

Володимир СОРОКА.