Поточний № 40 (1377)

19.10.2021

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Легалізації праці та декларування доходів аграріїв: перші кроки цивілізованого ринку


30.09.2021

Україна відома усьому світу як аграрна держава. Ми – лідери не лише на європейському, а на світовому ринках сільськогосподарської продукції. Ось декілька відомих фактів. 70% усього земельного фонду країни складають сільськогосподарські угіддя. Кожен третій українець – сільський житель. Разом з тим, майже третина з них офіційно не має роботи. Десятиліттями аграрна сфера була чи не найбільш «тіньовою» в економіці. Якщо брати до уваги, що у національному ВВП частка сільського господарства перевищує 11% (у номінальних показниках цього року – це понад 100 млрд. грн.), стає зрозумілим, яких втрат через «тінь» щороку зазнавала та зазнає держава і усі ми – як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях.
Старт закону про відкриття ринку землі, що відбувся цього літа, повинен стати кроком до детінізації – не лише самих операцій із землею, а й відносин між державою та суспільством у цій сфері. Це має бути одним з кроків до цивілізованого ринку. Але головні кроки, на моє переконання, слід зробити самим громадянам, які працюють чи ведуть бізнес у аграрній сфері. Саме вони мають усвідомити, що отримані доходи слід вчасно декларувати, а праця найманих робітників (у тому числі сезонних) повинна бути легальною – як, власне, й в будь-якій іншій галузі. На жаль, на сьогодні я б не стверджувала, що ця проблема всюди знаходить розуміння. 
Польові заручники «конвертів»
Завершується черговий сезон польових робіт. І знову – часто-густо – традиційна картина: тисячі найманих робітників, яких було залучено на сезонні роботи, працюють як невидимки й отримують зарплату у «конвертах». А відтак – повністю залежать не від власної кваліфікації чи вимог ринку – а від свого роботодавця, його фінансового стану, настрою тощо. По суті, люди, що погоджуються на важку невдячну працю, зазвичай – у складних умовах, понаднормово, – позбавлені будь-якого соціального захисту, не мають законних підстав відстоювати свої права. Водночас – порушують законодавство, адже – як ми вже говорили вище – державний бюджет (а по суті – кожен громадянин, платник податків) через такі шахрайські дії втрачає суттєві суми.
Разом з тим, у правовому полі є чітке визначення сезонної праці, і воно врегульоване таким чином, щоб кожен робітник був захищений та мав гарантії дотримання його прав з боку роботодавця. 
 
Сезонна праця: деталі
Почну з визначення. Сезонними вважаються працівники, які приймаються на роботи, що в силу природних чи кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону). Він не може бути довшим за 6 місяців. Є затверджений Кабміном список сезонних робіт та сезонних галузей (постанова КМУ від 28 березня 1997 року № 278 із змінами).
Зазначу, що у списку не вказуються конкретні професії чи посади сезонних робітників, не деталізуються й самі роботи. Ця конкретика зазвичай розкривається у колективному договорі чи іншому документі. Як і тривалість та умови конкретних робіт. Трудові договори з сезонними працівниками є строковими, оскільки вони укладаються на період виконання певної роботи чи на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін (згідно зі статтею 23 Кодексу законів про працю України). Зрозуміло, що такі трудові договори укладаються не довше, ніж на півроку. При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець зобов’язаний попередити про сезонний характер роботи. Про це має бути зазначено також в заяві працівника про прийняття на роботу та у відповідному наказі (розпорядженні). В іншому випадку буде вважатись, що працівника прийняли (та уклали з ним договір) на невизначений строк.
Усі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються до списку штатних. Тобто, посади сезонних працівників мають бути у штатному розписі. На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми, норми та системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто, оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці має проводитись у обсягах, що не нижче мінімальної заробітної плати. Крім того, сезонні працівники мають право на оплату відпусток, тимчасової непрацездатності. Вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно – нарівні з усіма іншими працівниками мають право на оплату лікарняного. Їм також надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями.
Важливий момент: якщо після закінчення строку договору – у тому числі, сезонного – трудові відносини тривають, договір автоматично перетворюється зі строкового у безстроковий – подовжений на невизначений термін. Працівник отримує статус постійного.
Наголошую: найманий працівник не може бути допущений до роботи не лише без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, а й без подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.
Нагадаю, таке повідомлення подається власником підприємства чи фізособою за місцем обліку їх як платника єдиного внеску до початку роботи працівника – у різний спосіб: на паперових носіях разом з копією в електронній формі, або ж просто на паперових носіях (якщо трудові договори укладено не більш, ніж з п’ятьма особами), а також – засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Думаю, доречно нагадати, що податкова розробила спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення (ПЗ), яке дозволяє, не підводячись з-за столу, сформувати повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти електронний підпис та скерувати до Єдиного вікна податкової звітності. Це ПЗ можна безоплатно отримати на офіційному веб-порталі ДПС.
 
Хто з аграріїв та за яких умов має декларувати доходи й сплачувати податки?
Перш за все нагадаю: доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції – не оподатковуються. За умови, що ця продукція вирощена людиною на ділянці відповідного розміру: сукупний розмір землі для особистого селянського господарства чи земельних паїв не може перевищувати 2 гектари.
Якщо фізичні особи одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, то такий дохід одноосібників підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
Довідку про площу ділянки слід отримати в органах місцевої влади та надати її копію податковому агентові.
При отриманні доходу від надання в оренду чи суборенду іншій особі (яка не є податковим агентом) земельної ділянки або паю селянин-одноосібник повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній декларації, яка подається до 1 травня.    
При продажу власної продукції тваринництва дохід не оподатковується, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року (мінімальна зарплата). У такому випадку можна продавати свою продукцію без довідки про наявність земельних ділянок.
Якщо ж дохід більший, сільський господар повинен надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва – документ слід взяти у своїй сільраді чи іншому органі місцевої влади. Якщо селянин сам особисто вирощував худобу, а потім отримав дохід з продажу, оподатковується лише та його частина, що перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати.
Якщо ж на його ділянці худобою займаються інші, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Отже, одноосібники, повинні задекларувати отримані доходи у податковій декларації про майновий стан і доходи, надати її до 1 травня року, що настає за звітним, та сплатити ПДФО і військовий збір за своєю податковою адресою.
Нагадаю, що для зручності громадян працює Е-Кабінет, який дозволяє подати декларацію, отримати інформацію про податкові повідомлення-рішення або про суму сплачених податків тощо. Це значно спростило життя сільським жителям. Адже тепер немає потреби витрачати дорогоцінний час у гарячу пору польових робіт на дорогу до податкової – достатньо, щоб вдома був Інтернет.
 
Дніпровський урожай: ТОП-4 податків регіону
Держава, як бачимо, робить певні кроки, щоб максимально спростити відносини платників-аграріїв з податковою. Слово – за платниками.
Маю зазначити на прикладі нашого Дніпропетровського регіону, що діалог з аграріями налагоджено. Люди відчувають власну відповідальність та дедалі активніше декларують доходи.
Трохи статистики. Станом на 1 вересня цього року до декларування доходів, отриманих 2020 року від оброблених земельних ділянок (паїв), залучено понад 17 тисяч одноосібників – вони задекларували 161,5 млн. грн. доходів від оброблених ділянок. Роком раніше ця цифра була на 13 млн. грн., або на 8% меншою. Додам, що за оперативними даними, минулого року на Дніпропетровщині нараховувалося 107,4 тис. сільських жителів, які володіють ділянками площею понад 2 гектари. Загальна площа таких ділянок складає майже 843 тис. гектарів. У порівнянні з показниками 2019 року кількість таких селян зросла на 2,6 тис. осіб, а площі земель збільшились майже на 23 тис. гектарів.
Крім того, на території області є нині 119 господарів, що мають у власності ділянки площею понад 50 гектарів. Загальна площа їх наділів – 13,3 тис. гектарів.
Втім, ріст відрахувань демонструють не лише платники-аграрії.
Цифри за січень-серпень 2021 року свідчать: обсяги податків, скерованих з Дніпропетровщини до місцевих бюджетів, склали майже 20,5 млрд. грн., що на 4,6 млрд. грн. перевищують результат за аналогічний період 2020 року. Левову частку надходжень забезпечили чотири види податків.
Більше половини від загальної суми склав податок на доходи фізичних осіб: 12,2 млрд. грн. Цей показник перевищує минулорічний на 2,2 млрд. грн.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники і землекористувачі скерували до бюджету протягом 2021 року 3,1 млрд. грн., це майже на 1 млрд. грн. більше обсягу, сплаченого протягом аналогічного періоду минулого року.
Платники, які застосовують спрощену систему, протягом січня-серпня поточного року сплатили єдиного податку на суму 2,4 млрд. грн., що на 379,4 млн. грн. перевищує аналогічний показник 2020 року.
Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло близько 1,3 млрд. грн., що майже на 735,6 млн. грн. перевищує минулорічний результат.
Звідки беремо потенціал для росту? З постійної співпраці з платниками та територіальними громадами регіону. Саме це – один з пріоритетних напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Констатуємо тенденцію: платники – хоч у місті, хоч у селі – готові спілкуватися та долучатися до розвитку свого регіону.
Хочу окремо відзначити сумлінність, зразкову дисциплінованість та відповідальність платників-аграріїв. Ці люди, що віддають себе праці на землі, на власному досвіді знають: щедрий багатий урожай можна зібрати лише вчасно і лише разом.
Ганна ЧУБ,
начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.