Поточний № 28 (1266)

22.07.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Маленький рай на великій землі


22.09.2010

КОЛИ надворі нестерпно пече сонце, термометр просто зашкалює від спеки, а задуха у розпеченому повітрі все більше набирає обертів, кожна людина мріє, принаймні, про три життєво необхідні речі: прохолоду, затінок, та, звичайно ж, воду. Уява одразу ж малює піщані морські пляжі, у вухах постійно лунає шепіт хвиль, а шкіру ніжно лоскоче легким подихом вітру... І добре, якщо ті фантазії мають реальне підгрунття, що дозволяє втілити їх у життя. Що ж робити тим, у кого мрії не співпадають з можливостями? Провести все літо у задушливому офісі, нарікаючи на свою долю? Є набагато цікавіший варіант, який, до речі, не вимагає значних матеріальних затрат, і, що найголовніше - залишає після себе просто незабутні враження - водоспад на річці Кам’янка.

Звивисті гірки, впадини та долини, сховані у гігантських глибах, ніби в чиїхось владних обіймах - такий краєвид щоразу відкривається кожному, хто приїздить у цю дивовижну місцину. Велич кам’яних брил тут гармонійно переплітається з упоєнним спокоєм степу, по якому велетенською звивистою змією розляглася красуня-річка. Тут кожен пагорб, кожен виступ є маленькою частинкою мозаїки, що разом складає неповторну картину рідного краю.
Такими незвичайними краєвидами тутешня місцевість завдячує не лише матінці-природі, а й втручанню людини. Люди розповідають, що за часів козацтва на цьому місці існував млин, а поруч розташовувалися зимівники козацької старшини, зокрема останнього кошового отамана Петра Калнишевського. А мільйони років тому тут був… діючий вулкан! Вивергаючись під товщею землі, лава тверділа і перетворювалася на граніт. Власне, якраз через зсув землі гранітні глиби й опинилися на поверхні, утворивши таке неповторне явище природи.
Протягом же багатьох останніх років це місце зветься Токовським кар’єром. Землі, що колись так щедро родили гранітом, було відпрацьовано, а на їх місці залишились тільки непривабливі котловани з безліччю баштоподібних куп кам’яної породи, схожої на зубці густого гребеня. Втім, правду кажуть, святе місце пустим не буває. І зовсім скоро тутешній кар’єр облюбувала велична Кам’янка. Беручи початок на півночі від селища Запорізьке, довжиною 88 кілометрів, вона тече через Софіївський, Криворізький та Апостолівський райони і впадає в Каховське водосховище. Завдяки особливостям нинішнього ландшафту та силі річкового потоку тут і утворився прекрасний і єдиний у своєму роді водоспад. Багатометровий красень, що бурхливими потоками зривається з висоти і несеться вниз, нікого не залишає байдужим. Його можна боятися, ним можна захоплюватися, та аж ніяк не відчувати байдужість. Повторюючи контури котлованів, що розмістилися у вигляді гігантських сходів, він живе своїм, нікому не зрозумілим і не підвладним життям. Не дивно, що за час свого існування водоспад став найулюбленішим місцем відпочинку не лише місцевих жителів, але й мешканців оточуючих населених пунктів. Одна з приїжджих влучно назвала його маленьким раєм. І сама про те не замислюючись, потрапила, як кажуть, у десятку. Адже слово “рай” якнайкраще підходить до цього куточка. Колись саме так древні перси і греки називали природні парки, де мешкали тварини і птахи.
Різноманітної живності тут і справді чимало. На це вказує і сама його назва “природний”. Зайці, кабани, лисиці, фазани і соколи - цих представників фауни тут можна зустріти найчастіше. А в низинних місцях під скельками, вкритими мохом, де ростуть красуні-верби, не один завзятий рибалка брав хороший улов.
Втім, тутешня місцевість приваблює не лише своїм зовнішнім виглядом, але й історичним минулим. Свого часу, під час заповнення Каховського водосховища, в цих краях побував відомий письменник і режисер Олександр Довженко. Спостерігаючи за будівництвом гідровузла, він вирішив створити кінокартину “Поема про море”. Навряд чи тоді уявляв, що його картина набуде світового значення.
Ще одна видатна постать, з якою пов’язують цей край - художник Ілля Рєпін, котрий приїздив у селище Ленінське, що знаходиться на річці Кам’янка. Побачені краєвиди назавжди залишили в його творчій душі незабутні враження. Отримати їх може й кожен із нас.

Наталія П’ЄНТАК.
Дніпропетровська область.