Поточний № 46 (1284)

22.11.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Надзвичайна подія на Самарі


06.10.2011

Про те, що озера й ріки є загальнонародним надбанням і природним багатством нашої країни, всі ми знаємо ще зі шкільної парти. З дитинства нас переконували в тому, що це безцінне багатство знаходиться під охороною держави і що порушників природоохоронного законодавства неминуче очікує покарання. Довідалися ми в школі й про те, що контролює збереження наших водних об’єктів ціла мережа екологічних служб. Ось тому і вважали по наївності своїй у юні літа, що і нас, і наших дітей, онуків та праправнуків будуть радувати ріки й озера і що ніколи не переведуться в них риба, раки та інша живність. А в дорослому житті, на жаль, пересвідчились у тому, що всупереч усім природоохоронним законам, ріки, озера і їхні мешканці від забруднення хворіють і помирають, незважаючи на закладену природою здатність самоочищатися. І відбувається це з вини людей, які не бажають цінувати дароване природою багатство, засмічують водойми всіляким сміттям і нечистотами. А ще переконалися ми в тому, що, незважаючи на існування екологічних служб, ріки можна труїти цілком безкарно.

ЗАПИТАЄТЕ, до чого це просторікування і яке відношення воно має до нашого регіону? Найбезпосередніше. І не тільки тому, що сьогодні річки, що протікають на Павлоградщині, перебувають у занедбаному стані. Нещодавно на річці Самара сталося справжнє екологічне лихо. А передісторія його така. 19 червня держінспектор рибоохорони Сергій Циганок виявив скидання брудної води із труби тернівських очисних споруд у районі с. Мерцалівка Павлоградського району. Він зробив забір скинутих відходів, передав його на дослідження до державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області і написав заяву з проханням вжити необхідних заходів по усуненню забруднення річки. Результати лабораторного аналізу показали, що у воді підвищення гранично припустимих концентрацій шкідливих речовин для водойм рибогосподарського призначення. Але жодних відомостей про вжиті заходи екологічною інспекцією до керівництва тернівських очисних споруд у Дніпропетровську міжрайонну рибоохоронну дільницю не надійшло. Як стверджують жителі села Самарське, після цього, через два тижні скидання брудної води з тернівських очисних споруд повторився. А 12 вересня селяни побачили на річці спочатку дохлих мальків, а наступного дня - уже величезних півметрових щук, лящів, окунів і навіть сомів, що пливли Самарою черевом догори. Увесь берег був устелений дохлою рибою і раками.
На місце події негайно прибули інспектор обласної держрибоохорони Ігор Врабіє і громадський інспектор Олег Кириченко. За їхнім викликом із Дніпропетровська 13 і 14 вересня на місце замору риби виїжджали провідний спеціаліст обласної екологічної служби Ігор Бабенко, іхтіолог Світлана Двоєглазова. Відвідали місце НП і представники Павлоградської міської прокуратури, державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області та голова Богданівської сільради Іван Садовий. Комісія встановила, що візуально замор риби на р. Самара видно було на відстані більше 500 метрів. Неподалік була виявлена світло-сіра пляма довжиною близько 50 метрів і шириною на всю річку, яка рухалася вниз за течією. Комісією був зроблений підрахунок дохлої риби, забір води у кількох місцях річки для лабораторного дослідження і складений акт, копії якого направлено до павлоградських і обласних правоохоронних органів.
Фахівці підрахують, яких збитків природі завдала НП на Самарі. Хочеться сподіватися, що правоохоронні органи встановлять винуватців замору риби, які понесуть заслужене покарання. Але, напевно, значною мірою у тому, що трапилося, винні й працівники державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області. Дивує, чому ця природоохоронна організація, одержавши сигнал від рибінспектора про скидання неочищених відходів з тернівських очисних споруд, не вжила необхідних заходів щодо запобігання екологічного лиха. Тим більше, що подібні скидання, за твердженням жителів села Самарське, здійснюються регулярно протягом уже кількох років.
У недалекому майбутньому Самару очікує ще одна біда. Зараз будується об’їзна дорога, по якій із шахт, розташованих поблизу Тернівки, буде вивозитись порода. Ця насипна дорога проходитиме уздовж річки.
- Згідно із законодавством, подібна дорога не може проходити в безпосередній близькості з береговою лінією, - каже рибінспектор Ігор Врабіє. - Адже, коли підуть осінні дощі, шахтна порода, якою насипається дорога, сповзе в Самару і це неминуче призведе до трагічних наслідків для риби та інших мешканців річки. Незрозуміло, чому бездіють наші екологи?
А можливо тому, Ігоре Івановичу, що бояться працівники екологічних служб наступити комусь на мозоль. Адже набагато спокійніше одержувати зарплату, не псуючи стосунки із сильними світу цього, а для годиться “прижучити” когось за користування водою з неналежним чином документально оформленої свердловини. Ось тому представники громадського екологічного товариства ім. Михайла Варняка б’ють тривогу про забруднення навколишнього середовища підприємствами Павлограда, а і професійні екологи, що працюють у Державній екологічній інспекції та у Західно-Донбаському відділенні охорони навколишнього природного середовища, що знаходяться у Павлограді, діючи за принципом “моя хата скраю”, стоять осторонь від цих проблем міста. Так чи потрібні нам такі ручні екологи?

Володимир НІКОЛАЄНКО. Дніпропетровська область.