14 червня 2011 року відбулася конференція на тему «Приватизація земель в Україні: результати, наслідки, перспективи». Організатором її у рамках проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю та розвиток системи кадастру» стало Державне агентство земельних ресурсів України.

У ХОДІ конференції були підбиті підсумки приватизації земель сільськогосппризначення та видачі державних актів на право власності на землю. Зокрема, Сергій Кубах, директор проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру», зазначив, що видано вже близько 98% державних актів взамін сертифікатів на право на земельний пай. «Усі, хто хотів оформити свої паї, зробили це. Неотримання ж державних актів пов’язане переважно з процесами успадкування. Тож приватизацію земель сільськогосподарського призначення можна вважати такою, що відбулася», - вважає Сергій Кубах. На його думку, скасування мораторію на їх купівлю-продаж та запровадження вільного ринку земель стане логічним завершенням земельної реформи.
Микола Калюжний, заступник голови Держземагентства, переконаний, що дорожня карта із впровадження земельної реформи в Україні набирає чітких обрисів, відбувається створення прозорого ринку земель. «Держава розуміє необхідність запровадження вільного ринку земель, але й усвідомлює його ризики», - зазначив Микола Калюжний. На його думку, встановлення чітких та зрозумілих правил гри на цьому ринку убезпечить Україну від можливих негативних наслідків завершального етапу земельної реформи. Розроблені закони «Про державний земельний кадастр», «Про ринок земель», на переконання посадовця, містять у собі норми та обмеження, які сприятимуть побудові якісного ринку земель в Україні. Він також вважає цілком реальною можливість формування до 1 січня 2012 року інфраструктури, необхідної для запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення: це і підготовлені фахівці з експертної оцінки земель, і підприємства, які мають ліцензії на проведення земельних торгів.
Тамара Сулухія, координатор програм Світового банку з інфраструктури по Україні та Молдові сектору сталого розвитку, одним з основних завдань земельної реформи назвала підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Проте запропоновану законодавчу базу, в тому числі й проекти законів «Про ринок земель» та «Про земельний кадастр», вона розцінює як таку, що передбачає надмірне регулювання ринку земель з боку державу та значний адміністративний тиск. «Ринок має бути побудований таким чином, щоб зменшити регуляторну роль держави та збільшити конкурентоспроможність у цій галузі. Зокрема, держава не повинна мати переваги при купівлі землі. Такий підхід обмежує права інших гравців на ринку земель та загалом у галузі сільського господарства», - наголошує Тамара Сулухія. Представниця Світового банку звернула увагу на те, що, відповідно до проекту закону «Про консолідацію земель» держава може одноосібно розпочинати консолідацію земель у разі несталого землекористування. Проте закон не визначає, що може вважатися «несталим землекористуванням», а надає саме державі право це визначати. А законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів» надає державі виняткові права у галузі визначення посівів та сівозмін, тощо.
«Звичайно, роль держави є значною. Але держава повинна мати обмежені права в адмініструванні сільськогосподарського виробництва, - наголосила Тамара Сулухія. - Натомість держава має бути впевнена, що створено інструменти, які підтримують земельний ринок. Насамперед, це надійна та дієва система кадастру і реєстрації прав на землю». Світовий банк найбільш оптимальним вважає створення єдиної системи кадастру та реєстрації прав. Але Україна обрала інший шлях – розподілити ведення цих двох систем між двома відомствами – Держземагентством та Мінюстом. Експерт висловила сподівання, що держава зможе забезпечити належний зв’язок між системами земельного кадастру та реєстрації прав на землю.
Дослідження з оцінювання земельної реформи в Україні, проведене на замовлення Держземагентства в рамках Проекту Світового банку, презентоване на конференції, виявило, зокрема, таку тенденцію: переважна більшість землевласників та землекористувачів в Україні сьогодні не підтримує запровадження вільного ринку земель. Причиною цього, на думку дослідників, є нерозуміння «правил гри», які будуть запроваджені. За словами Павла Кулініча, заступника завідувача відділу проблем аграрного та екологічного права Інституту держави та права ім. Корецького, «держава досі чітко не заявила своєї позиції щодо вільного ринку земель». Саме ця непрозорість та невпевненість є однією з основних причин недовіри та побоювань з боку землевласників і землекористувачів. На думку Павла Кулініча, перед скасуванням мораторію треба провести величезну інформаційну та юридичну роботу – «селяни повинні знати, що таке ринок земель, що вони можуть робити зі своїми ділянками та яким чином». «Держава має забезпечити доступ селян до юридичної інформації. Прості агітки в цьому випадку не дадуть бажаного результату, - переконаний Павло Кулініч. - Потрібна системна та індивідуальна робота». На думку експерта, існуюче законодавство має підгрунтя для забезпечення такої діяльності. Зокрема, законом «Про захист конституційних прав громадян» передбачено створення в кожній райдержадміністрації групи юристів, які надаватимуть громадянам безплатні консультації. Цей механізм міг би стати дієвим інструментом правової підтримки громадян хоча б на період 2-3 років від скасування мораторію.
Сергій Святко, радник міністра аграрної політики та продовольства, також вважає головною причиною неприхильного ставлення до скасування мораторію «брак роз’яснювальної роботи». Він повідомив, що саме тому в Міністерстві агрополітики та продовольства затверджено план інформаційної роботи: «Відповідно до нього створено інформаційний центр, який акумулюватиме важливу інформацію від Міністерства аграрної політики та продовольства, Держземагентства та Національної аграрної академії наук». «Уже з 1 липня до інформаційної кампанії будуть залучені засоби масової інформації, буде проведено низку спеціальних заходів: конференції, «круглі столи», семінари, сільські сходи з обговорення завершення земельної реформи, - повідомив Сергій Святко. - Мета інформаційної кампанії – донести до селян законодавчі ініціативи держави та правове підгрунтя земельної реформи, міжнародний досвід вирішення земельних питань». За словами Святка, інформаційна кампанія базуватиметься на мережі обласних управлінь. Створені там робочі групи мають донести до землекористувачів та землевласників їхні майбутні права, можливості використання землі. Для унеможливлення обезземелення селян (попередження шахрайських дій та махінацій із землею) запланований комплекс робіт із роз`яснення, виконання яких покладено на земінспекцію у структурі Мінагрополітики. «Разом із правоохоронними органами розробляється план дій, які будуть запроваджені після зняття мораторію. Завдання інформаційної кампанії – запобігти проблемам, які можна зараз передбачити», - наголосив радник міністра
Таким чином, учасники конференції погодилися з думкою, що приватизацію земель сільгосппризначення в Україні можна вважати завершеною, і наступним кроком земельної реформи є запровадження вільного ринку земель. Цей крок має супроводжуватися як ухваленням законодавчої бази, яка встановить «правила гри», так і інформаційною роботою, спрямованою на доведення цих правил до власників земельних паїв, які, як свідчить дослідження, нині з осторогою ставляться до скасування мораторію. Різними виявилися погляди учасників на питання, якою мірою держава має брати на себе адміністративну роль у регулюванні ринку земель та сільськогосподарського виробництва – прихильники обох позицій вважають це питання вкрай принциповим для подальшого формування земельних відносин в Україні.