Вже понад місяць України живе в умовах повномасштабної війни, яка впливає на все без винятку. Одним з найважливіших пунктів життя в умовах війни є логістика та можливості транспортування вантажів або людей. І одним з найважливіших пунктів в питанні транспортування є питання забезпечення пальним. Отже, що відбувається з пальним зараз і чого чекати у майбутньому? Що зараз відбувається з пальним Іноді з труднощами, але пальне знайти можна. Залежно від регіону України, ведення чи відсутності бойових дій, наявності розгалуженої мережі АЗС, проте зовсім без пального країна не залишилась. У перші дні війни пальне стало стратегічним та дефіцитним продуктом. Залишки пального на АЗС швидко вичерпались (коли багато українців переїжджали на захід країни або взагалі виїжджали за кордон). Додайте до цього блокування постачання білоруського пального та панічне коливання курсу валют. Отже: пального майже немає, а де воно є — починають швидко зростати ціни. Проте згодом постачання пального було переорієнтоване на виробників з західної Європи, уряд зменшив податкове навантаження, одночасно з цим регулюючи граничні ціни на найбільш важливі сорти пального — бензин А-95 та дизельне пальне. І загалом це дозволило хоч якось наситити ринок пальним та стабілізувати його вартість на рівні 33-34 грн. (бензин) та 36-37 грн. (дизель) за один літр (на момент написання матеріалу). Є певні відхилення: наприклад фірмове пальне різних АЗС не підпадає під державне регулювання ціни, тому можна було побачити геть іншу вартість — близько 45-50 грн. за літр. Проте згодом уряд також «наполегливо попросив» мережі АЗС зменшити вартість на таке пальне. В одних випадках це спрацювало і призвело до зменшення вартості. В інших випадках це спрацювало в іншу сторону — фірмове пальне просто зникло з продажів. Тож зараз маємо картину коли працюють не всі мережі АЗС, та й продають в основному звичайний 95-й бензин і дизель, при цьому витримуючи майже однакові ціни між собою.

Зникнення цих видів пального пов’язане з переорієнтуванням каналів постачання — в Європі майже не виробляється бензин А-92, є обмежене постачання газу (пропан-бутан). Через це знайти 92-й бензин складно, аналогічно і з газом. При цьому вартість зросла: 92-й бензин коштує майже на рівні 95-го, а вартість газу складає близько 27 грн. — тобто різниця з бензином дорівнює 10 грн. на літрі. Наче й немало, проте раніше газ був приблизно вдвічі дешевшим і це впливало на швидку окупність обладнання ГБО. Наразі сенс в ГБО майже втрачений. Хіба що перевага у можливості заправки автомобіля двома видами пального (що є на заправці) та можливості суттєвого збільшення запасу ходу (важливо у дальніх подорожах). Швидше за все, навіть після закінчення війни, нинішні події призведуть до тотальної відмови від 92-й бензину для приватних покупців. А також суттєвого зменшення популярності переобладнання автомобіля під ГБО. Зрештою у майбутньому це вплине на покупців автомобілів: кому конче важлива економія на пальному та собівартість перевезення — частіше будуть вибирати дизельні або гібридні автомобілі.

Так, після війни можливе суттєве зростання ціни. Для розуміння загальної інформації: за словами аналітиків ринку, зараз у гуртових закупівлях на нафтобазах вартість пального складає близько 44-45 грн за літр — це реальна ціна з урахуванням транспортування, податків та зборів, якогось мінімального прибутку. А ми маємо пальне вже на АЗС по 34-37 грн за літр. То ж, зрештою, після закінчення війни зростання вартості пального дуже ймовірне. Проте… По-перше, це буде залежати від дій уряду та повернення податкового навантаження на пальне. Можливо воно не відбудеться, можливо відбудеться частково, можливо процес буде проходити поступово. То ж також поступово буде змінюватись і вартість пального. По-друге, це буде залежати від регулювання ціни — чи буде це регулювання жорстким, чи буде «плаваюча маржа», що додається до вартості пального. Наразі існують пропозиції про «плюс 4-5 грн на літрі» до вже сформованої вартості пального (з урахуванням закупівлі, транспортування, податкового навантаження, тощо). Проте компанія-оператор ринку може нарахувати будь-яку сформовану вартість пального та додати ще 4-5 грн — і, зрештою, ми отримаємо 50 гривень за літр. Щоб такого не відбулося просто завтра, зараз конче необхідна фіксована вартість пального від держави. Інше питання — як при цьому не збанкрутувати компанії-оператору паливного ринку. Ось для цього і використовуються механізми зменшення (або повної відсутності) податкового навантаження. Тобто, наразі складається враження, що держава діє правильно. Нарешті, по-третє, зважайте на здорову конкуренцію. Після завершення війни все більше компаній буде повертатись до роботи та пропонувати пальне — а це дозволить балансувати цінники на стелах. Але це буде лише після війни. Так, всім важко — проте такі часи. І наразі хоч якось, але ринок пального існує, а вартість пального більш-менш прийнятна.

Так, можливий. Знову ж таки, через декілька чинників. На початку війни — через обмежене постачання пального і нерозуміння де його брати у найближчому майбутньому. Навіть зараз, за умови налагодження постачання, варто розуміти: автомобільні бензовози — це не залізничні цистерни. Тобто, фізичне постачання пального обмежене, ще й стало складнішим. Тому періодично трапляються різноманітні обмеження заправки у 20-30 літрів пального на один автомобіль. Плюс зараз додайте початок посівної кампанії, коли аграрії потребують пального. При цьому купівля пального на АЗС наразі виявляється вигіднішою, ніж купівля на нафтобазі. Тому трапляються обмеження на заправку в каністри — аби це пальне далі не перепродували аграріям. Нарешті, зважайте на можливі російські обстріли паливної інфраструктури — складів зі зберігання ПММ та заводи з переробки нафти. Ще може призводити до локальних проблем з постачанням пального в певних регіонах. Тому радимо придбати каністру та зробити хоча б невеликий запас у 10-20 літрів (коли знайдете АЗС, що заправляє в каністру) необхідного пального. Це не дозволить забезпечити себе пальним надовго. Але це дозволить протриматись при можливих проблемах з постачанням пального протягом декількох днів, або відправитись до регіону, де можуть бути проблеми з постачанням пального.

Перемоги та нормалізації ситуації на ринку пального. Швидше за все, після перемоги пальне буде поступово дорожчати — наразі маркером виступає вартість фірмового пального, на яке не потрібно утримувати цінник. Крім того, не варто забувати про 92-й бензин, також буде зменшено пропозицію газу (а сам газ, відповідно, стане дорожчим). Водночас, ми отримаємо краще пальне з Європи, що відповідає найбільш жорстким технічним критеріям та екологічним вимогам. А з початком нормального функціонування економіки та впровадженням «плану Маршала» по відновленню країни, вартість пального вже не буде критичною. Зрештою, гроші та пальне — це лише ресурси для побудови чогось більшого, під назвою Україна! 

Роман МЕЛЬНИЧЕНКО. 

Джерело: hotline.finance