Поточний № 4 (1431)

29.03.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

«Ринок земель – це баланс інтересів між економікою, екологією і соціумом»


26.08.2011

Уже у вересні планується до розгляду парламентом у першому читанні законопроект «Про ринок земель», внесений Кабміном 19 липня. Відповідно до озвученого раніше задуму влади, завершити земельну реформу, розпочату в 1991 році, має запровадження ринку земель. Його основними регуляторами будуть закони «Про державний земельний кадастр» та «Про ринок земель». Перший з них уже ухвалено. Про завдання, структуру другого, а також позиції, щодо яких прогнозують найбільші дискусії, говоримо з одним із розробників цього законопроекту, директором Департаменту нормативно-правового забезпечення розвитку земельних відносин Держземагентства Євгеном Бердніковим.

- На вашу думку, наскільки вільним буде створюваний в Україні ринок земель відповідно до ключових положень розробленого проекту закону «Про ринок земель»?
- Насправді вільного ринку земель не існує в жодній країні. Питання ринкових земельних відносин – це завжди баланс між чистою цивілістикою та певними адміністративними чинниками, захисними нормами з боку держави. Обсяг цих норм, їх співвідношення між собою і є конкретною національною моделлю ринку землі.
Інше питання – яку мету ми ставимо перед земельною реформою? Чиста економіка, гола рентабельність галузі – це одна модель. Збереження села, його соціального, культурного середовища, розвиток інфраструктури сільських територій – зовсім інша. Екологізація землекористування – третя модель.
Законодавча база має дати відповіді на велику кількість запитань. Зокрема, як забезпечити гідну ціну, достойну орендну плату за використання українських чорноземів, зберегти їх родючість у ринкових умовах? Яка роль держави у цьому процесі? Який орган чи організація представлятиме інтереси держави на ринку земель? Якими мають бути його статус і функції, щоб він ефективно управляв сільгоспземлями? Як на мене, тут має бути знайдено баланс інтересів між економікою, екологією і соціумом, адже всі ми знаємо, що землю ми не успадкували від предків, а позичили її у нащадків. Законопроект «Про ринок земель», підготовлений робочою групою Мінагрополітики, дає відповіді на деякі з цих питань. Водночас у ньому треба більш чітко визначити пріоритети подальшого розвитку та конкретні механізми державного регулювання ринку земель, роль оцінки та інших економічних чинників, дотримання певних соціальних, екологічних стандартів. Таким чином ми знайдемо золоту середину.
- Експерти відзначають, що структура законопроекту не є однорідною, виділяючі в ній чотири основні блоки. Прогнозують, що саме за ними відбуватиметься й подальше його опрацювання.
- Так. Перший блок присвячений земельним торгам. Це чи не найбільш технологічний блок. Саме через це він і не викликає негативної соціальної реакції, тож я не очікую серйозних дискусій щодо нього.
З іншого боку, він є довгоочікуваним. Починаючи з 2008 року в країні практично заблоковано процес земельних торгів, але при цьому законом передбачено надання в оренду вільних земельних ділянок тільки з проведенням таких торгів. Отже, вже четвертий рік країна живе в абсурдній ситуації. Тому ми не маємо сумнівів, що цей технологічний блок, який вже опрацьований з точки зору юридичної техніки, в остаточній редакції буде в основному відповідати тій редакції, яка є сьогодні у законопроекті.
- Якщо цей блок є найменш дискутивним, то який, на вашу думку, викликатиме найбільш гостру дискусію?
- Найбільш соціально цікавим є блок щодо особливостей обігу земель сільськогосподарського призначення. Саме він викликає гостру дискусію та обговорення. Думаю, що найбільше роботи з його доопрацювання буде на етапі підготовки до другого читання. Закон має дати чіткі відповіді на болючі земельні питання. Йдеться, зокрема про максимальні площі земельних ділянок, що можуть перебувати у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; про визначення ціни землі; унеможливлення спекулятивного продажу землі; про участь у процесі обігу земель сільгосппризначення юридичних осіб та іноземців. Ми аналізуємо всі пропозиції, розглядаємо всі варіанти. Але інколи складається враження, що диспутанти навіть не читали проекту закону, проте активно його критикують.
- Не менш гострим для обговорення буде питання консолідації земель…
- Так. Саме тому йому в проекті закону приділено значну увагу. Від консолідації земель ми нікуди не дінемось. Нинішня парцеляція земель з точки зору агротехнологій є абсурдом. Така організація земельної власності унеможливлює ефективне господарювання на землі. Інструментарій консолідації земель сільськогосподарського призначення потребує великої уваги. Я згоден з позицією експертів, які вказують на відсутність деяких очікуваних блоків щодо консолідації. Але це не випадково. Для цього є свої причини.
Обсяг норм стосовно консолідації земель сільгосппризначення, представлений у цьому законопроекті саме в тому обсязі, в якому це необхідно для обслуговування потреб ринку землі в перші роки його функціонування. І не більше. Тут можна провести аналогію із законом «Про вилучення земельних ділянок для суспільних потреб». Йдеться про можливість застосування державного примусу у випадку міни або викупу ділянки. Враховуючи, що це питання є дуже соціально гострим, таким, що потребує дуже тонкого та чіткого юридичного регулювання, в першій редакції проекту інститути примусу не знайшли свого відображення. І це було зроблено свідомо. Якщо на етапі другого читання будемо бачити, що суспільство готове прийняти примусову консолідацію, якщо відповідні юридичні норми не будуть викликати несприйняття в суспільстві, у професійній фаховій спільноті, вони можуть бути внесені до проекту на етапі другого читання.
Хочу зазначити, що під час роботи над цим законопроектом поняття консолідаціїї було свідомо звужено. Європейський досвід включає консолідацію не лише окремих господарських об’єктів, а й водних і лісових ресурсів. Це такий комплексний інститут. Сподіваюсь, що за підтримки наших зарубіжних колег буде відпрацьована і в наступному році представлена основа окремого закону «Про консолідацію земель», де буде застосовано більш широкий підхід. Поки що в проекті закону «Про ринок земель» питання консолідації застосовані в тому обсязі, який на даному етапі економічно-суспільних відносин не викличе негативну соціальну реакцію.
- Врешті, четвертий блок…
- Він присвячений інституціонарному забезпеченню існування ринку земель і розпорошений по тексту законопроекту.
- Якщо порівняти найперший варіант проекту закону і той, який внесено до парламенту, які відбулися зміни?
- Якщо проаналізувати, як змінювався законопроект протягом часу його розробки, то цю динаміку можна схарактеризувати так: проект ставав все більш соціальним, більш застережливим. Думаю, в нинішніх умовах це виправдано.
- На вашу думку, коли Верховна Рада почне розглядати проект закону «Про ринок земель»?
- Закон “Про ринок земель” заплановано до розгляду в першому читанні у вересні. Прийматимуть, вірогідніше за все, у жовтні. Наше завдання зараз – налагодити діалог між усіма суб'єктами земельного ринку: фермерами, власниками землі, сільськими головами, земельними органами, щоб досконально відпрацювати всі питання та визначити, які зміни вносити в проект закону “Про ринок земель” уже на друге читання.