Поточний № 16 (1404)

05.10.2022

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Що посієш, те й пожнеш…


11.08.2011

Для забезпечення продовольчої безпеки держави важливим є підвищення врожайності сільськогосподарських культур. За обсягом виробництва валової продукції сільського господарства Дніпропетровщина посідає третє місце серед інших регіонів країни. У виробництві продукції рослинництва її частка сягає майже 6 відсотків.

Для подальшого удосконалення методів селекційної роботи, більш повної і швидкої віддачі від досягнень насінницької галузі Міністерством аграрної політики України та Українською академією аграрних наук у грудні 2006 року було затверджено галузеву програму «Селекція і насінництво - 2006-2010». Програма мала сприяти збільшенню і стабілізації виробництва сільськогосподарської і продовольчої валової продукції, збереженню оптимальної рентабельності, що дало б можливість суттєво поліпшити економічний та фінансовий стан усіх суб’єктів агропромислового виробництва.
З метою збереження та подальшого розвитку вітчизняної селекції і насінництва, прискорення впровадження у виробництво нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур галузевою програмою передбачалося надання державної фінансової підтримки на виконання бюджетних програм «Селекція в рослинництві» та «Селекція сільськогосподарських культур у ланках первинного рослинництва».
Фахівці контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області у червні поточного року взяли участь у проведенні ГоловКРУ України державного фінансового аудиту ефективності використання коштів держбюджету, передбачених для селекції в рослинництві, за 2008-2010 роки. До участі в дослідженні були залучені 8 підприємств первинного насінництва Дніпропетровської області – одержувачі бюджетних коштів та виконавці програми.
Досліджувана бюджетна програма «Селекція в рослинництві» мала за мету збільшення виробництва оригінального та суперелітного насіння сільгоспкультур, своєчасне проведення сортооновлення та сортозаміни, створення конкурентоспроможного ринку насіння, впровадження у виробництво нових сортів та гібридів вітчизняної селекції.
Протягом 2008-2010 років на її виконання в область було спрямовано 23,8 млн. грн. коштів державного бюджету, з яких 18,7 млн. грн. – на часткову компенсацію виробникам насіння вартості виконаних робіт у первинному насінництві та 5,1 млн. грн. – на часткову компенсацію сільгосптоваровиробникам вартості придбаного насіння і садивного матеріалу.
Результати дослідження ефективності використання бюджетних коштів, тенденції розвитку галузі засвідчили, що при щорічному збільшенні обсягів державної фінансової підтримки відбувається зменшення обсягів виробництва продукції галузі. Так, на відшкодування вартості виконаних робіт у первинному насінництві підприємства області отримали у 2008 році 5,4 млн. грн., у 2009 – 5,8 млн. грн., у 2010 – 7,6 млн. грн. У той же час, порівняно з 2008 роком, виробництво продукції рослинництва у 2009-2010 роках скоротилося на 557,0 млн. грн. та 602,1 млн. грн.
Зрозуміло, що негативний вплив на виробництво рослинницької продукції мали несприятливі агрокліматичні умови 2009-2010 років. Проте, є низка інших причин, що стримують розвиток галузі.
У досліджуваному періоді скоротилася кількість виробників насіння і садивного матеріалу, у тому числі оригінального і елітного насіння: якщо у 2008 році Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу включав 125 господарств області, з яких 46 мали право на виробництво і реалізацію оригінального і елітного насіння, то у 2010 році, відповідно, лише 92 та 35. Основними причинами зменшення кількості виробників насіння є незацікавленість суб’єктів господарювання у виробництві насіння через велику кількість різноманітних дозвільних процедур, складність та високу вартість виробництва, відсутність часткової компенсації з державного бюджету вартості придбаного високоякісного насіння вітчизняної селекції.Потребує змін і діючий порядок формування потреби у насінні, у тому числі в оригінальному та суперелітному, оскільки він недостатньо відображає реальні потреби в ньому.
Належить удосконалити і діючий механізм державної фінансової підтримки селекції в рослинництві. Адже він не спрямований на підвищення конкурентних переваг сортів і гібридів вітчизняної селекції за рахунок підвищення урожайності та якості продукції, не враховує показники динаміки засіяних площ кінцевим продуктом, попит споживачів, експортну придатність продукції.
Відсутність з 2009 року державної фінансової підтримки сільгосптоваровиробників шляхом часткового відшкодування витрат на придбання високоякісного насіння вітчизняної селекції жодним чином не сприяє впровадженню у виробництво вітчизняних сортів. Аналіз обсягів ввезення на територію області та вивезення за її межі насіння засвідчив про зацікавленість товаровиробників у придбанні для посіву насіння культур зарубіжної селекції (кукурудзи, соняшнику, пшениці, ячменю), тоді як зарубіжні сільгоспвиробники зацікавлені у придбанні насіння кукурудзи української селекції, що дає підстави говорити про конкурентоспроможність вітчизняних сортів на міжнародному рівні.
До того ж, Державні реєстри сортів рослин, придатних для поширення в Україні, містять значну кількість сортів, власниками, підтримувачами патенту на які є зарубіжні заявники.
Крім того, за результатами анкетування, 58% сільгосптоваровиробників вважають, що скасування часткової компенсації вартості придбаного насіння призвело до використання ними насіння нижчої якості, що погіршило урожайність і, як наслідок, негативно позначилося на фінансовому стані господарства.
Це підтверджується і зменшенням, порівняно з 2008 роком, обсягів виробництва основних сільськогосподарських культур, зокрема зернових – на 23,7% у 2009 році та на 26,7% у 2010 році.
Це може свідчити про втрату аграрними підприємствами зацікавленості у придбанні для посіву високоякісного, але більш дорогого насіння. На нашу думку, така ситуація ставить вітчизняну селекцію та насінництво в економічно невигідне становище, що може ускладнювати її подальшу конкурентоспроможність і розвиток.
Діючий механізм державної фінансової підтримки не враховує фактично понесені підприємствами витрати на первинне насінництво, зокрема на придбання насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів та запасних частин, оскільки передбачає розподіл бюджетних коштів між підприємствами пропорційно прогнозованим обсягам витрат. За таких умов підприємство, яке запланувало витрати, проте зазнало їх у меншому обсязі, знаходиться в більш вигідному становищі, ніж підприємство, яке виконало планові показники, оскільки отримає більшу суму компенсації при менших фактичних витратах.
Загалом, за результатами дослідження виявлено неефективне використання бюджетних коштів у сумі 7,1 млн. грн., а також втрати доходів підприємств у сумі 3,8 млн. грн. І хоча бюджетні кошти, спрямовані на виконання досліджуваної програми, сприяли розвитку селекції у рослинництві, однак ефективність їх вкладення була недостатньою.
З метою підвищення ефективності використання бюджетних коштів аудитори розробили відповідні пропозиції з удосконалення механізму надання державної фінансової підтримки на розвиток селекції у рослинництві.

Людмила ПОПОВА, головний державний аудитор відділу державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, місцевих бюджетів та діяльності бюджетних установ КРУ 
в Дніпропетровській області.