Залежність рільництва від погоди українці засвідчили в народних прислів‘ях ще з часів Трипілля. Відтоді кажуть: як в маю дощ не випаде, то і золотий плуг нічого не виоре. Або «дощ у пору - золото, у жнива - як п‘яте колесо до воза». Певно ж, дощ і сніг на небі не зогниють, а на землю прийдуть. Та коли саме - навіть сьогодні це відомо не завжди, що дуже турбує селян.

- На кожній програмі радіо - свій прогноз погоди, - схвильовано говорить директор агрофірми «Батьківщина» Магдалинівського району Андрій Половий. - У Європі фермери отримують від метеостанцій довгостроковий прогноз погоди на місяць, а штормове попередження - за три дні. Так людям легше працювати, можна скласти план робіт. Якби було відомо, що друга половина жовтня і початок листопада будуть такими сухими, що кукурудза за добу втрачала до 0,5 відсотка вологості, то можна б і не поспішати з косовицею, зерно було б сухіше. Подібних прикладів чимало – перед «гарантованими» дощами добре було б посіяти тощо.
Дійсно, якісний прогноз погоди господарствам зони ризикованого землеробства був би вельми доречним. В агрофірмі на кожен вид робіт розробляють свою стратегію і тактику. А працюють у ній переважно колишні колгоспники КДСП «Родина», кожен з яких опанував і суміжну професію водія, тракториста. При реформуванні їм пощастило із зайнятістю. Коли колгосп розпався на кілька частин, їм випало господарювати на базі другої тракторної бригади. Директорувати довірили молодому агроному Андрію Половому, який 1998-го закінчив Дніпропетровський агроуніверситет і прийшов у господарство. За плечима в нього були і заочний економфак університету та кількамісячна практика помічника агронома і комбайнера в рідній Миколаївці Новомосковського району.
- Земля - не завод, їй не скажеш - годі, чекаємо кращих часів, - пригадує нелегке становлення агрофірми Андрій Анатолійович. – Дуже важко було, ще й 2003-го засуха майже знищила врожай пшениці. Лише завдяки людям ми все пережили. Взяли на озброєння девіз: трудові люди під розумним керівництвом здолають будь-які примхи долі. Разом з нашими працівниками близько ста жителів Шевченківки, Євдокіївки і Тарасівки довірили нам власну землю, біля 600 гектарів. Зараз у «Батьківщині» працює десять чоловік з повним соцпакетом, спецодягом, безкоштовним харчуванням. Маємо два К-701, три МТЗ, чотири ЮМЗ, комбайни «Кейс» і «Дон», два «КамАЗи» і «газони». Парк техніки хотілося б оновити, сівалкам більше 15 років. І більше добрив вносити на поля, але не все так просто. Дотримуємось мінімально-оптимальної технології. П‘ять років співпрацюємо з «Зоря-маїс-насіння» (Черкаси). Цього року висіяли демонстраційне поле з їхніми гібридами, влітку провели міжрайонний семінар. Позаторік гібрид кукурудзи Моніка дав 117 ц/га, цьогоріч опадів було менше – 70-94 ц/га. Приділяємо увагу сої. Це економічно вигідна культура, яка збагачує грунт азотом. Під озимі не оремо, лише дискуємо. Що можна, робимо власними силами – котки, протруйник тощо. Орендодавцям виплачуємо до 7 відсотків вартості паю, обробляємо городи. Допомагаємо Шевченківській і Євдокіївській школам, соціальну сферу сіл не забуваємо. У нас добрий трудовий колектив. Коли потрібно, кожен працюватиме до ночі, а в разі необхідності замінить товариша.
В останній день жовтня, коли відбулася ця розмова, трактористи агрофірми завершували оранку городів власників паїв. По обіді Олександр Гамза останньою обробляв власну садибу.
- У нас правило: спочатку людям, а потім - собі, - з усмішкою пояснив молодий тракторист. - З весни боронуємо поля, потім культивуємо городи, далі - сівба в степу… Так все і йде. Після жнив агрофірма організовує поїздку на море, а відпустка у всіх взимку.
Кількаденний морський відпочинок додає наснаги працівникам і їхнім сім‘ям. Бо, як примітили в «Батьківщині», літні жнива – то «легка прогулянка» порівняно з осіннім туром робіт, коли і день меншає, і негода заважає. А цьогорік навпаки – майже чотири місяці немає добрих дощів, через що на 95 відсотках площ озимини – «рябчик». Агрофірма надає і послуги сусідам. Ця місія частіше випадає комбайнерам Павлу Дем‘яненку та Василю Ягольнику.
- Що ж, «Кейс» працює економніше, дає більші обсяги, плюс комфорт, - зі знанням справи пояснив Павло Васильович. – Але й без «Дона» не обійдешся – валки підбирає, солома йде в ПТС і далі пайовикам. Робота в агрофірмі схожа з колгоспною, лише у землі тепер є власники, про яких завжди пам‘ятаємо.
Що й казати, забезпечити «орендний соцпакет» - культивацію, сівбу, молотьбу, оранку, завезення соломи і збіжжя ста жителям трьох сіл доволі нелегко. Але це робиться постійно. Доброзичливим ставленням орендарів інвалід війни Іван Філатов з Шевченківки задоволений:
- Агрофірма дотримується умов договору оренди. Половий розуміє селян, бо і сам з сім‘єю живе тут. Колись я підійшов до нього і кажу: «А можна орендну плату привезти додому?» Він глянув, як я ходжу, і погодився. Відтоді усім власникам землі орендну плату завозять у двір. За це велике спасибі.
- Орендар - це наш батько, незамінний у сільських справах, - доповнює пенсіонерка Валентина Ягольник. - Стосунки з «Батьківщиною» хороші, вони вчасно обробляють городи. У колективі товариська атмосфера, таке ж привітне ставлення і до власників землі, все привозять додому.
Приємно чути такі слова. Вони, поза сумнівом, є запорукою доброго майбутнього «Батьківщини» та її партнерів. Якби лише погода не підвела… Та прогноз Укргідрометцентру був завжди точним.

Григорій ДАВИДЕНКО. Фото автора.  
Дніпропетровська область.

На знімках: трактористи Володимир Мороз (зліва) та Олександр Гамза перед виїздом на оранку городів; ось такий він, дружний трудовий колектив «Батьківщини».