Поточний № 40 (1377)

17.10.2021

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Шашкове сходження тріумвірату Анатолія Ключки, яке дозволило апостолівцям святкувати загальнокомандну перемогу


26.11.2012

Згідно з календарем обласних сільських спортивних ігор-2012 саме шашковий турнір «закривав» програму вищезазначеного колосівського бенефісу. Ясна річ, що заключна дисципліна для представників більшості районів Дніпропетровщини вже не відігравала особливого значення, призові за п`ятнадцяте чи шістнадцяте місце, як відомо, не виплачуються (за п`яте-десяте - тим паче!), а ось для новомосковців і апостолівців чорно-біле «ристалище» мало з`ясувати, хто з них, врешті-решт, зійде на верхній щабель п`єдесталу пошани у загальнокомандному заліку. Перед останнім випробуванням присамарці випереджали своїх візаві на якихось три пункти, до того ж шашкову богему із глибинки новомосковці приймали на власній «галявині». Фактор же свого поля, як відомо, подеколи відіграє доволі суттєве значення.

НА ЗАКЛЮЧНУ ДИСЦИПЛІНУ – ЯК НА ВИРІШАЛЬНИЙ БІЙ!
Та на шашковий бенефіс, який проходив у справжнісінькому раю, на природі – на базі відпочинку «Сосновий бір», що під Новомосковськом, господарі... не з`явились. Чим неабияк спростили завдання апостолівцям, яким, аби обійти присамарську рать, у командному заліку необхідно було як мінімум вийти до фіналу. І дружина, очолювана головою районної організації ВФСТ «Колос» А. Ключкою, зі своїм завданням справилась на відмінно.
– Цього року ентузіасти фізкультурно-оздоровчого руху Апостолівщини попрацювали на славу, – ділиться Анатолій Євгенович. – Вийшли переможцями обласних спартакіадних змагань з перетягування канату, легкоатлетичного кросу та рукоборства, потрапили до призової трійки у «Веселих сімейних стартах», настільному тенісі, волейболі, шахах. Аби закінчити рік на мажорній ноті, залишилось поставити смачнючу, жирну крапку в останній дисципліні.
ХЛОПЦІ РОЗІЙШЛИСЯ МИРОМ, ВСЕ ВИРІШУВАЛИ ЖІНКИ
Головний суддя змагань, національний арбітр Володимир Лисиченко, який, до слова, дебютував на сільській «фієсті», розбив десятку учасників марафону на дві підгрупи. У першій зі стартових турів ініціативу захопили покровчани, очолювані неодноразовим переможцем всеукраїнських бенефісів Сергієм Кучерявим (тим непогано асистували томаківці, опікувані своїм ідейним «батьком» Алімом Дузенком), в іншій зоні вершила «суд» бойова апостолівська трійця – Леонід Момот, Олександр Любченко і Тетяна Суха. Почергово розібравшись із васильківцями, царичанцями, павлоградцями й магдалинівцями і втративши у підкоренні цього непростого «лабіринту» лише очко (дві нічиї за десяти перемог!), підопічні А. Ключки зі спокійною совістю могли відкорковувати пляшку шампанського, адже завдання-мінімум вони виконали. Та потрібно знати характер апостолівців! Вийшовши на фінальний поєдинок із фаворитами дійства – представниками землі Покрови, вони дали минулорічним переможцям сільських ігор справжній бій. У міні-турнірі чоловіків арбітри зафіксували нічию: Кучерявий елегантно обіграв Момота, а Любченко не залишив шансів О. Балагурі. Доля ж лаврових віночків олімпіоніків, як це частенько трапляється, вирішувалась на жіночій «половині».
КОЖНІЙ ВІКТОРІЇ ПОТРІБЕН СОЛІДНИЙ «ФУНДАМЕНТ»
У попередніх сутичках і Надія Нечипоренко й Тетяна Суха продемонстрували неабияку майстерність, вишкіл, причому апостолівка у чотирьох партіях не втратила жодного очка. І на звітну дуель вона вийшла з твердим наміром продовжити феєричну серію. І таки її продовжила, принісши водночас перемогу усій апостолівській «компанії»! Перерахувавши увесь наявний склад – Момота, Суху, Олександра Любченка, голову сільської ради Ниви Трудової, який чимало сил і енергії віддає пропаганді шашкового мистецтва, того таки А. Ключку, не можу не згадати ім`я ще однієї людини, яка зробила вагомий внесок у створення фізкультурного «фундаменту» у регіоні – колишнього керманича апостолівських спортовиків Віктора Нечита. І нині Савелійович, перебуваючи на заслуженому відпочинку, продовжує трудитись на благо сільського спорту. На звітному зібранні патріарх колосівського спорту на «біс», зокрема, справився із суддівсько-господарськими функціями. До того ж, разом зі своєю дружинною Ганною на рідній Апостолівщині Нечит відкрив шахово-шашковий клуб «Е2-Е4», до розповіді про який ми ще повернемось.
У протистоянні за третє місце приорільці обіграли томаківську рать, а на п`яту позицію зійшов магдалинівський тріумвірат, який вщент «розбив» дніпропетровців (останні, цікава деталь, у попередній підгрупі ледь не покарали титулованих покровчан, розійшовшись з тими унічию). Далі за офіційним «ранжиром» – верхньодніпровці, павлоградці, васильківці і синельниківці.
ПОЕТИЧНА ЗБІРКА «ЗУБРУ» ШАШОК ГРИГОРІЮ ГУМАНЕНКУ
Роздачею командних «слоників» звітне свято, одначе, не обмежилось. З легкої руки досвідченого рефері Володимира Лисиченка два квартети – чоловічий і жіночий – в окремих турнірах виборювали ще й індивідуальні призи. Чергову перемогу, як і очікувалось, здобув покровчанин Сергій Кучерявий, однакову кількість балів з яким, щоправда, набрав і Леонід Момот, одначе в особистій зустрічі апостолівець поступився своєму візаві. У жінок, набравши п`ять пунктів, поза конкуренцією виявилась Інна Давиденко із Томаківського району. По три бали в активі Катерини Глущенко і Тетяни Сухої, одначе і тут свою «чорну» справу зробила особиста дуель, у якій мешканка Степового Дніпропетровського району виявилась сильнішою. Катя, між іншим, ще й чемпіонка світу та України серед юніорів із гирьового спорту. Ось такі у колосівського спорттовариства неординарні особистості!
Окрім олімпіоніків, призерів дійства, яких фірмовими карбівками і спеціальними призами обдарував голова обласної організації ВФСТ «Колос» Василь Петрушенко, дещиця слави, зазначу, дісталась й декому з інших учасників фестивалю. «Зубру» обласних шашкових перегонів Григорію Гуманенку, зокрема, вручили поетичну збірку. Підґрунтя церемоніалу таке: свого часу викладач Магдалинівської середньої школи багатьом своїм вихованцям прищепив любов до шашкового мистецтва, любов до краси, до істинного, нині ж його учні віддячують улюбленому наставникові красним словом.

Володимир СОРОКА.