Поточний № 23 (1261)

16.06.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Символічне родинне коло колосівських упередзоріючих


28.03.2013

У середині лютого селище Ворохта, що на Івано-Франківщині, приймало учасників І Всеукраїнських змагань керівників обласних і районних організацій ВФСТ «Колос». Упродовж трьох днів 250 упередзоріючих різного рангу, які презентували вісімнадцять регіонів країни, на навчально-тренувальній базі «Україна» виборювали нагороди у шести дисциплінах – волейболі, зимовому футболі, більярді, настільному тенісі, шахах і шашках. Одначе, вище зазначена спортивна частина дійства була лише своєрідним тлом, доповненням до глибинної, конструктивної розмови, ініційованої першим заступником голови ВФСТ «Колос» Марією Власенко, аналізу ситуації і пошуку подальших шляхів активізації фізкультурно-спортивного руху у глибинці, окресленню нових орієнтирів.

УСПІХІВ ДОСЯГАЄМО НЕ ЗАВДЯКИ, В ВСУПЕРЕЧ!
Не секрет, що більшість колосівських осередків нині потерпають від недостатньої фінансової підтримки, що в свою чергу позначається на погіршенні матеріального становища баз, відтокові професійних кадрів, зменшенні фізкультурно-оздоровчих «вогнищ». Вісім же обласних організацій два останніх роки взагалі «відрізані» від державної підтримки. Про яку, скажіть, системну, цілеспрямовану роботу у цих регіонах може йти мова? Слава Богу, на місцях не сидять, склавши руки. На Запоріжчині, приміром, що також входить до числа вище згаданого октету «обділених», функціонують, як зазначив керівник обласної організації Анатолій Земляков, 13 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, у глибинці регулярно проводяться різного рівня змагання, починаючи сімейними стартами і закінчуючи «розбірками» на краще спортивне село, а до складу національних збірних України входять 16 юнаків і дівчат, п`ятнадцять з яких – у олімпійських дисциплінах. А якби сільські спортсмени, які досягають вагомих успіхів, образно кажучи, не завдяки, а всупереч, ще й фінансувались з обласного бюджету?!..
Червоною лінією на звітному зібранні пройшла тема створення і утримання територіальних фізкультурно-спортивних клубів. Фінансові катаклізми теж добряче вдарили по цьому не менш важливому «фронту». Роботи тут також чималенький віз і візочок. На щастя, і на цій дільниці у сільського спорттовариства є чимало позитивних прикладів. На Одещині, зокрема, як поділилась досвідом голова обласної організації Тетяна Федоренкова, у окремих районах за місцевими громадами закріплено до 20 спортінструкторів. Знайшли можливість утримувати фізкультурних працівників – а це більше 15 спортивних працівників – і в окремих районах Івано-Франківщини, а на Донеччині, зі слів ватажка обласного колосівського «генерального штабу» Вадима Кашеварова, зарплатнею забезпечені усі двадцять керівників районних ланок.

ХОКЕЙНИЙ «БУМ»  У СІЛЬСЬКІЙ ГЛИБИНЦІ ПОЛТАВЩИНИ  
Михайлу Вінтоняку, ватажку івано-франківських колосівців, чого там приховувати, неабияк пощастило із упередзоріючими Коломийського району. У регіоні завдяки підтримці державних чиновників діє 61 первинний осередок, у більшості населених пунктів функціонують спорткомплекси, майданчики для ігрових видів спорту, а в селі Турка - навіть басейн. Хто із спортивних функціонерів не мріє про таку співпрацю із владою? Чимало уваги трьом «китам» – кадрам, базам і коштам приділяється на Львівщині, Вінниччині, Житомирщині. Приклади ж яскраво ілюструють: до тих, хто приділяє серйозної уваги збереженню й удосконаленню баз, хто не стоїть на місці, відшуковуючи нові форми роботи, неординарні ходи – неодмінно приходить успіх.
З недавніх пір у сільській глибинці Полтавщини справжній хокейний «бум». Не повірите, але в тамтешньому обласному чемпіонаті бере участь шістнадцять дорослих команд! У багатьох районних центрах зводяться ковзанки, проводяться юнацькі і дитячі турніри із найшвидшої у світі гри. Чимало уваги тут приділяється й іншим дисциплінам, у Кобеляцькому районі, приміром, де районну організацію ВФСТ «Колос» очолює Віталій Детюк, вже чимало років проводяться форуми тамтешніх силачів. Останні, до слова, аби поділитись досвідом «вовтузіння», скажімо, із автомобільними шинами, навідуються навіть до Геркулесів із найближчих районів Дніпропетровщини.

БАЖАЮЧІ МОЖУТЬ «ЗАТОВАРЮВАТИСЬ» КУБКАМИ» ДО ПОЧАТКУ ЗМАГАНЬ!
Непроста розмова по закінченні образного «параду-алле» пройшла у колі колосівських чільників і з приводу, скажімо так, значимості спортивного «насичення» зібрання. Вже перед стартом дійства з вуст одного із керманичів обласного осередку, якого добряче дістала так звана «кубкоманія», пролунали слова, мовляв, нехай ті, хто приїхали на Прикарпаття заради нагород, за «слониками», вже перед стартами «затоварюються» кубками і медалями, ми ж, що залишились, пограємо задля власного задоволення…
На жаль, деякі із делегацій, не «почувши» застереження, поставили на кін саме здобуття (будь-якою ціною, завважте!) перемоги, зміцнивши свої лави «лівими» виконавцями. Бог їм, як кажуть, суддя, однак, не заради ж цих «віковічних» вікторій добирались істинні колосівці за тисячі кілометрів!
А те, що люди, які чимало років віддали служінню сільському спорту, без «лівої» допомоги можуть серйозно попрацювати на «фізкульт-толоці», не втратили кваліфікації, підтвердили той же лідер запорізьких спортовиків Анатолій Земляков, мов бджілка, трудячись на волейбольному майданчику, ветеран спорттовариства Костянтин Марчук, голова Житомирського обласного осередку, за шахівницею в черговий раз продемонструвавши нев`янучий вишкіл і бійцівські якості. З честю пройшли своєрідне випробування й інші колосівські аксакали.

ДО КОЛОСІВСЬКИХ ОГЛЯДИН БУДЕ ПІДКЛЮЧЕНО Й «ЧЕТВЕРТУ ВЛАДУ»!
– Подібні зустрічі керівників обласних і районних ланок дуже важливі ще й тому, що ми, зібравшись разом, можемо не тільки проаналізувати ситуацію, що склалась, накреслити плани подальшої роботи, а й наповнитись духом, аурою нашого родинного кола, утвердити значимість акції, через призму тих же спортивних стартів згуртуватись, краще пізнати одне одного, – поділився думками про змагання-огляд на Франківщині заступник голови Вінницької обласної організації ВФСТ «Колос» Олександр Мендусь. – Гадаю, наступного разу необхідно дещо скоректувати план подібних зібрань, більше уваги зосередити саме на «духовних» аспектах. Шкода, що у нашому колі, за винятком Дніпропетровщини, не було представників «четвертої влади», журналістів, які чимало років присвятили пропаганді фізкультурно-оздоровчого руху у глибинці. Гадаю, їм теж було б корисно «поваритись» у нашій «кухні», атмосфері, взяти участь у семінарах та інших творчих «посиденьках», поділитись власним досвідом роботи, взяти на «озброєння» щось новеньке, свіженьке.
Ідею свого колеги підтримали й Петро Івасюк, голова Чернівецької обласної організації ВФСТ «Колос», та дніпропетровець, член президії ВФСТ «Колос» Василь Петрушенко, які порадили організаторам зустрічі, аби на наступне подібне зібрання до складу делегацій неодмінно включали й представників засобів масової інформації, які б могли не тільки освітлювати хід подібних «малих сільських олімпіад», оцінювати рівень боєздатності керівників обласних і районних організацій ВФСТ «Колос», а й самі з‘ясовували стосунки на оздоровчо-фізкультурному «ристалищі». Між іншим, на Дніпропетровщині подібні спільні колосівсько-журналістські «ігрища» практикуються вже більше двадцяти років!

В ГОСТІ ДО ДРАКОНА-МОНСТРА
Окрім згладжування усіляких «гострих» кутів, осмислення свої бойових рядів, лаштунків, дещицю уваги колосівські керманичі приділили й так званим «протокольним» питанням, внесенню, зокрема, змін і доповнень до Статуту товариства, пов‘язаних із прийняттям нового Закону «Про громадські об‘єднання», який почав діяти з 1 січня 2013 року…
Бути на Прикарпатті і не оцінити фантастичної краси цього краю! Більшість гостей Франківщини, звільнившись від спортивних і засідательських «пут», саме так і вчинили. Хто обходив-об`їхав гостинну Ворохту, познайомившись з її храмами, лісовими краєвидами-химерами та іншими історичними місцями і підкріпивши сили із знаменитого джерела, за цілющою водою якого їдуть навіть із східних областей України, а хто подався до сусіднього Буковеля, де теж було на що подивитись. І на більш ніж двадцятиметрового дракона-монстра Юрського періоду, що саме гостював на знаменитому курорті і «пропускав» крізь своє велетенське черево чималеньку «порцію» любителів екзотики; і на численну армаду аматорів-горнолижників, які, мов мурахи, обліпили усі буковельські горбки і підвищення; і на трамплін, на якому за день-два мав відбутись черговий етап Кубка світу з фрістайлу (першого за часи Незалежності в Україні!); і на саме містечко, яке потихеньку розбудовується, вбирається у пір‘ячко, вписується у європейський інтер‘єр.

ГІМН УКРАЇНИ – УСІМ КОЛОСІВСЬКИМ ЗАГАЛОМ!
То чи досягли своєї мети колосівські чільники, уперше зібравши на своєрідні оглядини упередзоріючих різного рангу, чи набула їх доволі симпатична ідея зібрати одновірців у символічному родинному колі тієї самої глибинної значимості, про яку говорив Олександр Мендусь, цілісності? Гадаю, так! Саме у подібній невимушеній атмосфері, у самісінькому, можна навіть так сказати, раю, хтось, певно, уперше «пересікся», навів містки, хтось заґрунтував, зміцнив зв`язки, а хтось і відкрив у своєму товариші, побратимі, нові, незвідані горизонти…
Апогеєм же, як на мене, усього дійства, усієї незабутньої колосівської феєрії, стало нагородження лауреатів спортивних перегонів (а його переможцями, безумовно, слід назвати усіх учасників свята), а точніше – заключна частина торжества, коли увесь загал, усе без винятку колосівське сімейство експромтом виконало Гімн України. Такі хвилини, погодьтесь, дорогого коштують…

Володимир СОРОКА, керівник спортивно-оздоровчого журналістського центру «Тригол» Дніпропетровської обласної організації НСЖУ.
P. S. На VII позачерговому з'їзді ВФСТ «Колос» АПК України Олександра Мендуся обрано головою. Вітаємо!

Поїздка дніпропетровської делегації на Івано-Франківщину відбулась за сприяння магазину «Спорттовари» (м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 36-А, директор Юрій БІЛОУС).