Поточний № 15 (1425)

29.09.2023

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Світовий банк радить…


19.02.2015

Досягнення енергетичної незалежності України є одним із пріоритетних завдань уряду. Як зробити це якомога швидше, до того ж в умовах війни? Чи може досвід розвинених європейських країн стати в нагоді? Про це й інше йшла мова у Дніпропетровську дванадцятого лютого на семінарі-тренінгу для журналістів Дніпропетровської та Запорізької областей.

СТАРШИЙ консультант з питань енергетики Міжнародного банку реконструкції та розвитку Борис Додонов так означив «вузькі» місця української енергетики:

- Природним газом населення і економіку нашої країни забезпечує НАК «Нафтогаз України», який «живиться» газом власного видобутку та імпортованим. Їхня складова і дає загальний обсяг та середньоарифметичну ринкову ціну, доволі непрозору. Низькі ціни на природний газ для населення не сприяють його ефективному використанню, ведуть до надлишкового імпорту і не дозволяють інвестувати у вітчизняне газовидобування. Через наявність неоднакових цін для різних груп споживачів, непрозорість тарифів та різноманітні зловживання державна підтримка «Нафтогазу» в 2014 році, за даними уряду, становила 110 мільярдів гривень! Прямими наслідками цього є значний дефіцит державного бюджету. Викривлене ціноутворення здебільшого іде на користь багатому, а не соціально вразливому населенню.

У разі ж наближення тарифів на енергоносії до реальної ціни з одночасним запровадженням справедливих механізмів соціального захисту, на думку Бориса Додонова, слід сподіватися ось на що:

- бюджет держави отримає шанс на оздоровлення;

- субсидії отримають лише ті, хто дійсно їх потребує;

- зникнуть передумови для схем та зловживань;

- з’являться стимули для інвестицій у власне газовидобування.

Як відомо, тарифна реформа є в планах уряду Арсенія Яценюка. Її, згідно з державним бюджетом на цей рік, має бути запроваджено наприкінці першого кварталу, та й цьогорічна державна підтримка «Нафтогазу» запланована лише в сумі 32 мільярди гривень. Тринадцятого лютого президент Світового банку Джим Ен Кім оголосив про надання нам двох мільярдів доларів вже цього року на підтримку незаможних верств населення: «В часи, коли Україна стикається з економічними, фінансовими та геополітичними викликами, життєво необхідно швидко здійснити всебічні реформи».

До чого ж варто готуватися українцям? Тобто що треба робити вже сьогодні, щоб у разі здорожчання природного газу мати тепло в оселі? На порівнянні двох систем користування енергоносіями – європейської і пострадянської – акцентував на семінарі керівник національного прес-клубу «Українська перспектива» Сергій Губін:

- Це абсолютно два різних світи. Україна багатша за Європу, але ми це все, за ще не забутою радянською звичкою, пускаємо, на жаль, за вітром. Франція за площею і населенням приблизно така, як і наша держава, і споживає теж біля 40 мільярдів газу. Але її валовий внутрішній продукт у 10 разів більший! Усі європейські країни, що знаходяться в однакових з Україною природних умовах – Швеція, Німеччина, Австрія – на опалення житла витрачають удвічі менше енергоносіїв! Причому в них вартість газу для населення вища, ніж для промисловості. А в побуті вони економлять на кожному кроці. Німець, наприклад, спить у прохолодній кімнаті, але під теплою ковдрою. Зазвичай у Швейцарії лише ту кімнату, де перебуває родина, нагрівають приблизно до 17 градусів, всі інші в будинку добре прохолодні. Це – норма, як і звичка бути одягненим взимку у светри тощо. Європейці користуються душем замість ванни, менше використовують електроенергії. Вони до метрової товщини утеплюють стіни будинків, ставлять сучасні вікна, економні котли опалення і т. п., причому чимало житла опалюють відходами деревини. Те ж саме треба чимскоріше робити і нам.

Безперечно, іншого шляху, як наслідувати заможну Європу і економити природний газ в кожному приватному помешканні, у нас просто немає. Багатшим доведеться платити більше, а для малозабезпечених система надання субсидій буде працювати і далі, про що розповіла начальник відділу персоніфікації та розрахунків з пільг та субсидій департаменту соцзахисту ОДА Олександра Довидовська:

- Програма зміни тарифів супроводжуватиметься суттєвою підтримкою вразливих верств населення. Але для цього люди працездатного віку повинні мати прозорі доходи, інакше субсидія не надаватиметься. Щойно міністр соцполітики Павло Розенко пообіцяв спростити механізм надання адресних субсидій.

Що ж робити офіційно незайнятим селянам працездатного віку Дніпропетровщини, щоб отримати субсидії? Тут є три шляхи:

- суттєво зменшити витрати газу;

- знайти кошти на його споживання;

- заробити гроші на сплату індивідуальних внесків до Пенсійного фонду, щоб мати змогу оформити субсидію.

А ще в українському парламенті розробляється закон, покликаний прискорити енергоефективність приватного житла. Після його ухвалення на утеплення будинку тощо можна буде взяти кредит, і повертати його не весь, подібно до діючої державної програми з придбання твердопаливних котлів. Все це зменшить обсяг природного газу, що використовується на обігрів житла.

З іншого боку, якщо брати до уваги сьогоднішнє суттєве зниження рівня життя селян, запроваджувати підвищені тарифи дуже складно. Та й невідомо, на скільки саме потрібно це робити і чи потрібно взагалі? Адже у всьому світі нафта через санкції щодо агресивної Росії дешевшає, а разом з нею дешевшає і газ. До того ж облгази і обленерго, роздані попереднім режимом у потрібні руки, і за діючих тарифів щороку отримують чималі прибутки. Щойно відомий економіст Олександр Савченко в радіоефірі заявив, що насправді робити з тарифами:

- Треба не підвищувати їх бездумно, а ліквідувати спочатку усі корупційні схеми при визначенні ціни природного газу, провести реформування житлово-комунального господарства. Реформувати треба все і одразу, негайно скоротити величезні державні видатки. А в цьогорічному бюджеті їх навіть збільшили! Чому і досі не відбулася децентралізація влади? Чому не скорочені втричі, як необхідно, органи центральної влади? Треба не гратися місяцями в створення Антикорупційного бюро, а суттєво скорочувати число чиновників, які надають різні дозволи. Варто також до підвищення тарифів збільшити мінімальні зарплати і пенсії. Суть реформ – створити умови для бізнесу, для виробництва, і таким шляхом підвищувати рівень життя.

Справді, якщо просто збільшити невідь на скільки тарифи і не ліквідувати при цьому корупційних схем, то збільшена корупційна складова ляже на плечі українських громадян. І ще більше за теперішні суми недодасть державному бюджету. Хіба в цьому суть реформування? Ось ще актуальне застереження Олександра Савченка:

- Дуже важливо звернути увагу на такий фактор економічних реформ, як соціальна справедливість. Реформи повинні фактично наближати стан суспільства, де панує соціальна справедливість – українці дуже сильно відчувають соціальну фальш. Наприклад, пенсійна реформа в Україні за умови її правильної реалізації має привести до справедливої диференціації пенсій – істотному підвищенню середніх пенсійних виплат і обмеженню максимальних (корупційних) пенсій, появи стимулів для довгого і напруженого трудового життя і легального отримання прибутків.

Вочевидь, саме з кроків, які радить відомий економіст, і слід починати нашим реформаторам. При цьому особливо ретельно варто підходити до тарифів, вже підвищених минулого року. Роботи і владі, і громадянам таки задосить. Головне ж полягає в тому, що реформ українці чекають давно, їх обіцяв ще попередній збіглий уряд... І до порад Світового банку, певно ж, вони дослухаються. Але варто ретельно «просівати» їх через призму української економічної дійсності.

Григорій МИКОЛАЙЧУК.