склалася «традиція» розпочинати непопулярні перетворення першого квітня, в неофіційний День дурня. Мабуть, того дня вони легше сприймаються. Та цього року веселе свято принесе добрі вісті – з квітня українці будуть платити за газ за новою європейською схемою, дещо економнішою в перерахунку за рік. Зміни пов’язані з введенням у жовтні парламентом України європейської моделі газового ринку в Україні

ЩО БУДЕ У ПЛАТІЖКАХ?

Щомісячний платіж за газ для населення складатиметься з двох частин: перша буде змінною, і її розмір залежатиме від обсягу спожитого газу; друга частина – фіксованою, це свого роду абонентська плата споживача «за доступ до потужності» газопроводу.

– Абонентська плата за доступ до «розподільної труби» буде від 17 до 29 гривень на місяць. Залежно від того, який у вас лічильник і які прилади: якщо тільки плита – 17 гривень, якщо котел – 29 гривень. Так, недолік є – деякі моменти «газ не споживаю, а платити потрібно», але ж і систему газорозподілу підтримувати в готовності необхідно постійно, – пояснив Мирослав Боднар, заступник голови правління альянсу «Нова енергія України» та учасник робочої групи з розробки нормативної бази в газовій сфері.

За даними Національної комісії, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, зараз оплата закладена в кінцеву ціну газу для споживача, а після переходу на нову систему цієї складової в рахунках вже не буде. Вона становить 10,4% від «літньої» ціни 7,188 гривень за метр кубічний, або 75 копійок. Тобто газ для населення може подешевшати до 2,85 гривень за куб взимку і 6,45 гривень за куб улітку. Ось як коментує нововведення директор енергопрограм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Земляновський:

– Абонплата – європейська практика. Вона вигідна людям, адже тепер 200 кубів коштують 720 гривень, а з абонплатою буде 599 гривень. Це вдарить по кишені лише власників газових плит, які не мають лічильників: їм доведеться сплачувати щомісяця не 21 гривню з особи, а 38 гривень.

Окрім цього, Мирослав Боднар наголосив на ще одному безперечному плюсі нової моделі, яка подібна до австрійської:

– Спрощуються взаємовідносини на ринку газу, не буде тристоронніх договорів (облгаз-постачальник-споживач). Є один «вічний» договір між споживачем і розподільчою компанією. Вдається взагалі піти від письмової його форми: умови формує НКРЕКП, компанія оприлюднює його на сайті, а споживач – погоджується або просить відключити його від газу. А далі споживач може вільно обирати постачальника газу і підписувати з ним окремий договір, облгаз на це вплинути не може.

А ще, на думку експерта «Нової енергії України», впроваджувана система дозволить вирішити проблему неплатежів облгазів перед НАК «Нафтогаз України» за виробничо-технологічні втрати:

– Зараз графік надходження грошей в розподільчі компанії пов’язаний з графіком споживання газу в країні. Що виходить? У літній період мінімальне споживання газу і грошей від оплати за нього не вистачає навіть на зарплати, а в цей же час необхідні кошти на ремонти! Облгази змушені переходити на чотириденний робочий тиждень. Нова система забезпечить надходження рівними частинами.

ПЕРЕКОНАННЯ З КАЛЬКУЛЯТОРОМ

Щоправда, однозначні висновки про суттєве здешевлення газу для населення з 1 квітня цього року робити, мабуть, зарано. Не вельми прогнозована тепер, після визнання парламентом роботи уряду впродовж минулого року незадовільною, ситуація в державі. Як відомо, його глава Арсеній Яценюк після своєї «недовідставки» 16 лютого, ледь отямившись, зі звичним апломбом заявив: «весною ціна газу буде підвищуватися». Дивно, як може людина, що найголовнішим ворогом українців, окрім агресії Росії, справедливо називає бідність, іще дужче посилювати цього противника? При цьому добре усвідомлюючи, що українського Бальцеровича з нього не вийшло? Навіщо створювати проти себе новий Майдан власними руками? Адже попередній сценарій зі щасливим вояжем головних фігурантів за кордон навряд чи повториться.

Цікаво, що свого часу Арсеній Яценюк із калькулятором у руках і притаманною запальністю «камікадзе» переконував українців, що вартість імпортованого газу в 240 доларів якраз і дорівнює встановленим тарифам. То чому ж зараз, коли ціна імпорту зменшилася до 190 доларів, або більш ніж на 20 відсотків, надвисокі ціни залишаються діючими? Невже лише наступний прем’єр може побачити ці «ножиці» цін, які нещадно «стрижуть» і без цього збіднілих людей?

З іншого боку чимало народних депутатів наголошують, що варто вже з першого квітня знизити рентну плату на видобуток природного газу з діючих 70 відсотків одразу до 29, а не поступово, що автоматично зменшить вартість газу. Та уряду, видно, чомусь не до таких «дрібниць». Лише керівник НАК «Нафтогазу України» Андрій Коболєв нещодавно обережно висловився:

– Сталася позитивна подія з точки зору планування тарифної політики щодо газу в Україні. Йдеться про глобальне падіння цін на сировину в усьому світі, що, не виключено, може вплинути на зміну графіка підвищення цін.

ГРОМАДСЬКА ДУМКА

Поза сумнівом, графік цей давно варто направити у бік зменшення ціни газу. Ось що думають наші читачі щодо сьогоднішніх газових реалій:

– У пенсіонерів не повинні ні пухнути мізки, ні горіти нерви від таких штучно створених проблем, як газові. Заслужений відпочинок в цьому разі перестає ним бути, – говорить ветеран вчительської праці Григорій Гуманенко із селища Магдалинівка. – Якщо розділення тарифу на дві складові несе полегшення людям, то це треба робити. Та найголовніше – в Україні жодного разу більш ніж на 40% вартість газу не збільшувалася. Лише уряд Яценюка спромігся аж на 320–640 відсотків! Отака «реформа». А люди ж переживають все це вже скоро рік… За що? І не треба нас дурити субсидіями, вони теж з нашої державної, тобто спільної, кишені! Хіба не через них нам «заморозили» пенсії? Та й не так просто оформити субсидію, до того ж тепер її отримувачів ще й лякають перевірками… Справжній «сервіс» «по-новому» від «реформаторів». Та спустіться врешті-решт на землю, панове достойники! Враження таке, що вони живуть десь у космосі, бо люди бачать їх лише в телевізорі.

Подібні думки в душах багатьох українських ветеранів. А ось міркування водія хлібозаводу Миколи Треня з Китайгорода Царичанського району:

– З часу немилосердного підвищення ціни газу наша родина перестала ним користуватися, бо двох непостійних зарплат і бабусиної пенсії на чотирьох ледь вистачає. Чув, що можна залисити лоба, гайнути в район та й оббивати там пороги «дайте субсидію!» Принципово цього не роблю. В нашому селі чимало таких сімей, у яких підстави бути субсидованими є, але вони нічого не оформляють. Одні бояться, що заберуть хату, коли доведеться робити переоформлення, інші не хочуть днями стовбичити в чергах… Нещодавно прийшли до нас газівники, дивляться, показники лічильника не змінилися.

– А чим ви в хаті топите? Завтра до вас приїде комісія, буде розбиратися!

– Будь ласка, – кажу. – Ось котел, а он дрова, ними й топимо, а для підігріву їжі використовуємо балонний газ, він дешевший.

Більше вони не приходили. Коли ж скажуть платити за газопровід, то по моїй садибі йде з півсотні метрів труб. Я плачу за землю під ними, обкошую стояки, раніше ще й фарбували все. Тож хай спочатку газівники заплатять мені, а потім і я їм…

Доволі слушна думка, адже чимало газопроводів у наших селах жителі прокладали власними коштами, фарбували їх тощо. А потім безкоштовно передали газовим управлінням. Тепер це вже чиясь приватна власність, яка приносить дивіденди… Відкритим залишається і питання – а чи не надто завищені ці цифри за обслуговування трубопроводів – 17 та 29 гривень? Чи їх рахували так, як і сьогоднішні ціни на газ – на око? Це вже майже рік фахово доказує колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, та й парламентська робоча група прийшла до аналогічних висновків. Не чують… Словом, у газовій сфері щонайперше потрібна прозорість, так вважає і ветеран праці Григорій Раїльченко з селища Петриківка:

– Для споживача однаково – платити разом за газ чи окремо. Це діляться власники газу і транспортувальники, Бог з ним, аби для людей полегшення було. Турбує те, що отаку колотнечу з субсидіями придумали страшну! Мій сусід досі не зміг її оформити… Не всі знають, що входить в ті «доходи». А у повідомленні про надання субсидії пишуть «ви зобов’язані щомісячно сплачувати обов’язкову частку», це зрозуміло. Далі «при споживанні газу в обсягах, менших за обов’язкову частку, сплачуються фактично спожиті обсяги». Здогадайся – скільки і за що? Так хитро-мудро написали… Дехто в цьому разі ділить обов’язкову частку на виділені куби і так платить, наприклад по 70 копійок за куб. Чимало хто намагається випалити всі надані субсидією куби до останнього, щоб і наступного року дали не менше. А чому б уряду не зацікавити людей: зекономив частину наданих субсидією коштів – можеш замінити на них вікна чи утеплити стіни, горище, підлогу. Так, думаю, було б і доцільніше, і розумніше.

ВИПРАВИТИ ІСНУЮЧИЙ ПЕРЕКІС

Як бачимо, цю добру ідею – на зекономлені субсидійні кошти давати людям можливість робити енергоощадливі кроки в помешканні – знають наші читачі в Петриківці. А у стольному Києві до цього абсолютно логічного нововведення, яке допомогло б суттєво зменшити необхідний Україні обсяг газу, навіки забути про колишню газову залежність від агресивної Росії, ніяк не додумаються… На недавньому спілкуванні з журналістами глава уряду Арсеній Яценюк доповів:

– За 2015 рік на субсидії населенню направлені 25 мільярдів гривень, а на часткове погашення кредитів на енергозбереження – один мільярд. Це неправильно, існуючий перекіс ми будемо виправляти.

Цей «перекіс» яскраво показує, що досі наш уряд вкрай необхідним енергозбереженням не надто й переймався. Чи вдасться йому бодай щось зробити тут до квітня, коли будуть розглядатися підсумки субсидованої зими? Хочеться в це повірити…

Як завжди, із притаманною йому скрупульозністю досліджує цього разу газові питання наш постійний автор зі Світлогірського Криничанського району Віктор Кобзар:

– За Конституцією України всі надра є загальнонаціональною власністю. І це абсолютно справедливо. Але в нас вони поступово стали набутком олігархів. Чому? За яким правом – сильного? Оце і є нашою найбільшою газовою проблемою. Поділ на постачальників і транспортувальників газу, платежу на дві частини цього питання не вирішить, а транспортна складова має змінюватися, бо є відмінність у відстані джерела газу до споживача у різних районах. А щодо неймовірно завищеної ціни газу я звернувся перед Новим роком до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і отримав відповідь (скорочено):

– З 1 жовтня 2015 року Кабмін ухвалив постанову № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. При цьому НКРЕКП не має з 1 жовтня 2015 року повноважень щодо встановлення роздрібних цін на природний газ для населення. Відповідно до п. 12 Положення визначено, що роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів розраховуються за ціною оптової вартості газу, помноженої на шість коефіцієнтів, один з яких – ПДВ.

Тож я й думаю – навіщо на чималу оптову ціну «накидати» аж шість коефіцієнтів? Хіба зменшиться ціна для споживачів у такому разі? А субсидіями величезні гроші через населення переганяють олігархам. Це нонсенс… Необхідно, щоб суму субсидії кожен отримував на руки, а далі розпоряджався нею сам! Досі не скрізь є лічильники, навіть у містах, знову ж таки це вигідно постачальникам, бо в цьому випадку вони беруть, як з рідного батька… Доки не повернемо надра громадянам України, за власний газ будемо переплачувати олігархам, як це відбувається зараз.

І справді чому, зважаючи на рівень «доходів» переважної більшості українців, не продавати визначену частку газу українцям за ціною видобутку плюс витрати на транспортування? Чому раніше люди за менший обсяг використання мали істотно меншу плату, а тепер вона взагалі зникла? Навіщо нам фінансувати олігархів, «пропускні пункти» яких стоять на всіх шляхах природного газу до споживача? Одним словом, з першого квітня діючі ціни з врахуванням усіх висловлених експертами висновків можуть бути знижені приблизно удвічі. І тоді черги за субсидіями скоротяться щонайменше у чотири рази… Хіба це не вигідно Україні? Хіба не цього прагне наш люд у селах та містах? Досить з нас уже безглуздих підвищень вартості енергоносіїв, які окрадають розум, серце і стіл українського народу!

Підготував Григорій МИКОЛАЙЧУК.