Відсутність державного земельного кадастру блокує розвиток в країні вільного ринку нерухомості – ця обставина ставить під сумнів гарантування права власності на землю. Проте, нарешті зроблено помітний крок до впровадження державного земельного кадастру у сучасному його розумінні як єдиної національної автоматизованої інформаційної системи з гарантованою достовірністю даних, що в ній містяться, та належним рівнем публічності.
25 травня 2011 року автоматизована система державного земельного кадастру запрацювала в тестовому режимі. Втім, слід наголосити: пілотна версія програмного забезпечення проходила випробовування не в демонстраційному, як зазавичай буває, режимі, а в робочому. Тобто були взяті конкретні документи у Гайсинському районі Вінницької області, закладені в систему, яка, їх опрацювавши, видала готовий правовстановлюючий документ на земельну ділянку. Про автоматизовану систему державного земельного кадастру, сенс її запровадження в Україні говоримо з генеральним директором державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Олександром Філатовим.

- Що таке автоматизована система державного земельного кадастру? Що вона дає Україні?
- Земельна реформа наближається до свого завершення. І логічною «крапкою» має стати формування дієвого ринку земель. Перш за все, сільськогосподарських. Попит на інформацію про них багаторазово зросте. За умов вільного ринку земель банки, різні державні органи, нарешті, землевласники та землекористувачі, постійно потребуватимуть інформації про землі. Її джерелом мусить стати державний земельний кадастр.
Сучасний кадастр – це набір баз даних (текстових, графічних, планово-картографічних, табличних), які так чи інакше стосуються земель. Досі все це розпорошено, знаходиться в різних програмних продуктах. Автоматизована система має вирішити проблему – стати уніфікованою загальнодоступною багатошаровою базою даних. Відповідно перед нами стоїть дві задачі: технічна та інформаційно-аналітична. Перша – це створити програмний продукт, проінсталювати на відповідні технічні прилади. Друга – всю інформацію зібрати, узагальнити, забезпечити можливість працювати з нею в режимі он-лайн.
- Чи змінить автоматизована система державного земельного кадастру процедуру отримання правоустановчих документів?
Так, змінить. Сама процедура буде реалізована за принципом «єдиного вікна». Громадянин звертатиметься з відповідною заявою та документами до територіальних органів Держземагентства, і там же за допомогою програмно-технічних засобів реєструватиме заяву та отримуватиме документ, що підтверджує його право володіння чи користування земельною ділянкою. Зміниться час та якість виконання цієї процедури. І як результат – вартість адміністративних послуг для кінцевого споживача зменшиться. Адже всі процеси будуть автоматизовані, менша кількість людей задіяна.
- Як на практиці діятиме автоматизована система державного земельного кадастру?
- Автоматизована система державного земельного кадастру – це певний програмний продукт, який буде працювати на трьох рівнях – районному, обласному та центральному – в Державному агентстві земельних ресурсів України та його територіальних органах, а також в державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру». Процеси більшою частиною відбуватимуться на районному рівні. Передбачається, що саме там замовник буде отримувати весь пакет послуг: від кадастрового номеру до правовстановлюючого документу – чи то договір оренди, державний акт на право власності чи на право постійного користування земельною ділянкою.
- Саме цей порядок і був випробуваний у Гайсині на Вінничині?
- Так. Зараз громадянин приходить до територіального органу Держземагентства – або на рівні району, або міста, - та здає відповідну документацію. Там її звіряють. Якщо питань немає – приймають. За деякий час вона «переїжджає» до області для того, щоб на обласному рівні фахівці Центру ДЗК опрацювали документи, перевірили їх, роздрукували бланк державного акту і повернули документи до територіального органу Держземагентства в районі або місті. Це може забирати багато часу. У місті Гайсин Вінницької області ми випробували, як це відбуватиметься за умов роботи автоматизованої системи. У райценті документи прийняли, опрацювали, відсканували. Засобами автоматизованої системи їх передали до центральної бази даних. В області документи опрацювали, узгодили, зробили відповідні нотатки у Поземельній книзі та Книзі записів, оформили державний акт і передали назад – до району. Громадянин на рівні району отримав весь пакет документів.
- Але зараз, наскільки я знаю, частина процесів при оформленні документів на землю теж автоматизована?
Так. Але вони автоматизовані локально і тільки на обласних рівнях. Є різні версії програмних продуктів, є різні вимоги до їх обслуговування, підтримки тощо. Відпрацьований на прикладі Вінницької області варіант – це єдиний програмний продукт. А ми вже між собою будемо засобами автоматизованої системи отримувати та узгоджувати необхідну інформацію. Громадянину або ліцензіату не треба буде возити документи з району в область, з кабінету в кабінет. Ми будемо сканувати документи і працювати з ними в режимі он-лайн. Це пришвидшить процеси. І кількість помилок буде меншою.
- Ви сказали, що процедура скоротиться. На скільки?
Нині передбачено, що документи мають опрацьовуватися в автоматизованій системі протягом 14 днів. Під час випробовувань у Гайсині, фахівці коментували, що зможуть опрацьовувати в день до 20 заяв. Тому, думаю, що попередньо встановлені терміни (14 днів) будуть коригуватися в бік зменшення. Інше питання, що між подачею заяви у райвідділ земельних ресурсів щодо присвоєння кадастрового номеру та кінцевим продуктом, передбачена певна участь органів державної влади та місцевого самоврядування – місцевих рад, райдержадміністрацій, обладміністрацій або ж і Кабміну – залежно від повноважень щодо прийняття рішення. Тому загальний термін буде залежите від часу ухвалення рішення органами державної влади та місцевого. Зараз Держземагентством напрацьовано пакет законопроектів, який має узгодити та скоротити час проведення процедури та прийняття рішень. Але коли закон про кадастр набуде чинності – питання відкрите.
- Які дані по земельній ділянці будуть заноситися до автоматизованої системи державного земельного кадастру?
- Буде фіксуватися інформація про власника, метричні дані земельної ділянки – її площа, довжина сторін, кути поворотніх точок, нормативно-грошова оцінка, дані про експертно-грошову оцінку, місце розташування, цільове призначення ділянки тощо.
- Які з цих параметрів будуть відкритими?
- Проектом закону «Про державний земельний кадастр» передбачено, що в мережі Інтернет будть відображатися відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, кадастрові номери земельних ділянок, їх цільове призначення, вид функціонального використання, угіддя ділянки (із зазначенням контурів будівель та споруд, розташованих на ній), обмеження у використанні земельних ділянок, форма власності, вид речового права, дані кількісного та якісного обліку земель (площа, межі, місце розташування) тощо...
- Коли, на вашу думку, запрацює кадастр?
- Варто наголосити, що автоматизована система державного земельного кадастру в Україні створюється відповідно до проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру». Думаю, якщо ми добре попрацюємо, в пілотній версії кадастр міг би запрацювати вже цього року. Втім, термін реалізації проекту – червень 2012 року. На цей момент у нас має бути готовий «під ключ» стандартизований, з усіма вимогами, продукт.
Але після цього буде ще дуже багато роботи. За власними підрахунками, усі шари інформації ми зможемо внести до системи протягом декількох років. Адже інформацію треба не просто «закачати». Її треба зібрати, підготувати, уніфікувати. Зокрема, й те, що видавалося з 1992 до 2003 року – державні акти, договори оренди, інші правовстановлюючі документи. На це також потрібно декілька років.
Деякої потрібної інформації взагалі немає. Наприклад, існуючі грунтові обстеження, – це дані 80-х років минулого століття. Щоб актуалізувати інформацію, треба опрацювати всю Україну, зробити відповідні грунтові карти. І тільки після цього вже окремим прошарком вносити інформацію у систему кадастру. Є проблеми і з даними щодо нормативно-грошової оцінки землі – а вони пов’язані з фіскальною політикою держави. У межах населених пунктів ці дані актуальні відсотків на 90, а за межами населених пунктів їх фактично немає. Те саме щодо природно-заповідних фондів, розподілу земель за категоріями, обмеженням використання... І таких проблемих або неопрацьованих шарів дуже багато. А найголовніше – потрібна постійна підтримка в актуальному стані планово-картографічної основи. Отже, роботи більше ніж багато. Але є всі підстави сподіватися, що Україна матиме свій електронний кадастр – належного рівня та якості.