Силове недавнє голосування щодо засад державної мовної політики в Україні глибоко обурило і українців, і росіян за походженням. Про це свідчать відгуки наших читачів з Петриківки.
Катерина Тарасівна Лісна, пенсіонерка:
- Скільки років живемо нормально – і на тобі! Куди вони нас ведуть - у прірву? Невже вони такі наївні, що сподіваються на власний спокій, коли наш народ почне хапати один одного за чуба? Приблизно отак, як вони у Верховній Раді…
Раніше діловодство велося у сільських школах російською, зараз, слава Богу, українською. Всі давно звикли, ні в кого немає ніяких нарікань. Хто їм забороняє, хочете - говоріть російською, що їм іще треба? Це нас спеціально відволікають, щоб не думали ні про що!.
Галина Василівна Тимошенко, пенсіонер:
- Мої батьки родом з Воронезької області, а дівоче прізвище Малахова, я росіянка за походженням. Коли діда розкуркулили, батьки, що жили з ним однією сім’єю, приїхали в Лобойківку Петриківського району, далі перебралися у Зорю. Я народилася вже тут, та у школі мене називали «кацапочка». Боже, як мені пекло те прізвисько! Хоч дома я чула лише російську, навчилася говорити українською без акценту і з усіх предметів отримувала лише «п’ять». Пізніше мама називала мене українкою, я і відчуваю себе лише українкою. Бо дітьми пережили разом воєнні і післявоєнні злигодні. Наш батько на фронті пропав безвісти, то ми за нього ні копійки не отримували. Йдемо зі школи, дивлюся, чи з димаря дим не йде? Як не йде – мами немає вдома. Треба топити – увечері назбирати кураю, зварити кандьор… Всі канікули працювали у колгоспі, аж до навчання у Бабайківському зоотехнікумі.
З чоловіком Михайлом Олексійовичом Тимошенком ми прожили щасливе життя, щойно відзначили його 75-ліття. Як кажуть щось за мову - у мене серце болить. Я на пошті працювала, то знаю, скільки газет іде українською, а скільки - російською мовою. Не дай, Боже, допустити, щоб оцю наругу в парламенті ухвалили як закон. Націоналісти – це росіяни! Бо саме вони хочуть, щоб усі знали і розмовляли російською,
То, можливо, не варто розхитувати човна, панове народні слуги, в якому ви досить безбідно пливете? Коли дехто з вас так знавісніло ревів на мітингу «Ми побєділі!», то виникає питання – кого «побєділі», навіщо, якою ціною, і, що головне, - до чого це призведе!?