Поточний № 49 (1236)

16.12.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

У Царичанці все спокійно


22.05.2014

Рівно тиждень тому надзвичайна новина в дусі останніх донбаських подій облетіла не лише Приорілля, а і всю Дніпропетровщину – у Царичанці захоплена районна державна адміністрація! Причому не одіозними одурманеними сепаратистами, як це ще відбувається подекуди в Донбасі за написаним на чужій землі сценарієм, а буцімто справжнісіньким… «Правим сектором»! І цій чутці, причому з подробицями про «число постраждалих при штурмі», повірило таки чимало людей. Насправді згадана вже зареєстрована Міністерством юстиції України політична сила не має відношення до подій, що відбулися того дня в Царичанці. Як не було і ніякого «захоплення» місцевої РДА.

ДІЙСНИМ «героєм дня» 15 травня стала Царичанська районна рада, яка несподівано, без оповіщення громадськості через місцеву пресу, як зазвичай буває, запланувала провести свою сесію. З єдиним кадровим питанням – про скасування власного «Рішення про дострокове припинення повноважень голови Царичанської райради Володимира Стежки» від 28 лютого 2014 року, ухвалене за його особистою заявою, якій передувала вимога Царичанського Майдану про його відставку через дії, які суперечать законам України, зокрема і тиск на незгідних з політикою «єдино правильної» партії. А засідання вирішили провести не у великому залі «Білого дому», як це заведено при розгляді недискусійних питань, а у малому, де депутати займають майже всі місця для сидіння. Тому не обтяжені владою звичайні громадяни України, які прибули на сесію, мусили переважно стовбичити попід стінами зали та в коридорах. Така неповага до власних виборців, які і надали депутатам право представляти їх у владі, вочевидь, одразу підвищила «градус» сесійного дійства, яке неочікувано для організаторів тривало… аж п’ять годин поспіль! 
Хоча попередні наміри депутатської більшості були, вочевидь, дещо іншими. Голова регламентної комісії Роман Васильківський спочатку зачитав заяву колишнього голови райради, який навіть не прибув на засідання, «про відкликання власної лютневої заяви з проханням припинити повноваження голови». Та роз’яснив, що закон дозволяє це робити і ухвалювати позитивне рішення сесії. Після чого без ніякого обговорення в.о. голови Царичанської райради Тетяна Лопатко одразу винесла пропозицію скасувати «Рішення про дострокове припинення повноважень голови Царичанської райради Володимира Стежки» від 28 лютого на голосування, і його підтримали 15 з 22-х присутніх депутатів. Після чого негайно закрила сесію. Та цей нетиповий сесійний поспіх, що суперечить і українській ментальності щодо подібних серйозних справ, як виявилося, ні до чого доброго так і не привів…
Численні представники «свободівських», «афганських» та козацьких організацій краю не погодилися з таким рішенням більшості народних обранців. Після кількахвилинного скандування «ганьба!» в залі розгорілися тривалі палкі суперечки з приводу законності сесійного вердикту. Присутні виборці і депутати опозиції вимагали продовжити сесію і скасувати щойно ухвалене рішення. Отаман Царичанського козачого полку імені сотника Семеніва Михайло Сензюк заявив:
- Володимир Стежка не має морального права займати посаду голови районної ради. Як колишній начальник районної міліції, я знаю про його зловживання владою та службовим становищем. Ви, депутати ради, знаєте про них не гірше за мене. Тому закликаю вас попрацювати ще і ухвалити рішення в інтересах не однієї людини, а усієї районної громади.
Пристрасні дебати, у яких брали участь жителі Приорілля, дехто з прибулих гостей краю та місцеві депутати, тривали ще довго. Здається, остаточну крапку поставила спільна вимога голови Царичанської районної організації воїнів-афганців «Захист» Віталія Шаповала, Віктора Прилуцького та їхніх бойових побратимів:
- Та ухваліть ви рішення, якого чекають люди, сьогодні! Інакше завтра тут стоятимуть три тисячі чоловік, і ви просто змушені будете це зробити!
Невдовзі після усвідомлення наслідків такої перспективи депутати вирішили порадитися виключно між собою, як вийти з непередбаченої ситуації. Після тривалої наради були написані заяви про продовження сесії та таємне переголосування кадрового питання. Для цього була створена повноважна комісія, яка виготовила бюлетені для таємного голосування. Після всього сесія затвердила протокол лічильної комісії про результати переголосування – Володимира Стежку підтримали лише 10 з 22-х присутніх депутатів (а всього до ради обрані 26 чоловік), що позбавляє його права повернутися після відпустки та лікарняного внаслідок квітневої ДТП на посаду голови Царичанської районної ради. Гучне «Слава Україні!» було нагородою депутатам від виборців, що увесь цей час не відходили від дверей зали, за справді довгоочікуване рішення.
А стовідсотковою була підтримка кандидатури Світлани Горбачової на посаду заступника голови Царичанської райради. Вона ж, заручившись підтримкою колег, тимчасово виконуватиме і обов’язки голови ради цього скликання. Наприкінці сесії депутати вже з певним задоволенням констатували: «Давно ми стільки часу не проводили разом…». Вочевидь, масове п’ятигодинне підпирання людей своєю силою потуг районних депутатів і спричинило міф про «захоплення Білого дому» Царичанки. Як видно, нічогісінько подібного не було. Просто Україна після Майдану таки стає іншою. І розуміння цього вже приходить і до «раїв», тобто сільських районів Дніпропетровщини...

Григорій МИКОЛАЙЧУК.