Бандити поклялись у жодному випадку живими до рук міліції не здаватись. Але під час затримання у них не вистачило духу власноруч вкоротити собі віку. Хоча самі зловмисники за кілька років діяльності банди позбавили життя не одну людину. Як правило, жертвами нападів ставали валютники, які біля ринків і в інших людних
місцях займались нелегальним обміном валюти.

НА ПОЧАТКУ рекетирсько-бандитських, як ще кажуть, «стріляючих» 90-х років, двоє юнаків вирішили зайнятись вуличними пограбуваннями, щоб мати гроші для кишенькових витрат. Дебют у грабіжників-початківців пройшов успішно. У молодої жінки хлопці відібрали гроші й золоті прикраси. Однак легка здобич не позбавила їх незвичної для молодого віку розсудливості й обережності. Хлопці відразу залягли «на дно». А потім взагалі вирішили зникнути з очей правоохоронців. У той час їх однолітки, хто як міг, «косили» від армії. Молоді ж грабіжники саме у війську вирішили сховатись від міліції, тож прийшли до військкомату з проханням призвати їх до Збройних Сил України. Вони правильно розрахували, що там їх ніхто не шукатиме. Відслуживши в армії, дружки планували продовжити кримінальний промисел, але попадатись дуже не хотіли, тож Микола П., який мав добрі фізичні дані, вступив на службу до спецпідрозділу «Беркут» криворізького гарнізону. Таким чином він планував вивчити методи роботи міліції, одержувати інформацію про заможних людей, які займались кримінальним промислом, уникати переслідування після скоєння злочинів. Разом з подільником Віталієм П. вони вирішили грабувати валютників, які, як правило, завжди мали при собі великі суми готівкою.
Валютний «міняла» Ігор Б. і не підозрював, що вже два тижні за ним уважно стежать зловмисники. Він постійно гендлював валютою на одному з ринків Кривого Рогу. Великі оборудки Ігор, як правило, проводив у салоні своїх «Жигулів» восьмої моделі. Бандити відстежили маршрути його руху по місту, розпорядок дня, звички і таке інше. Ввечері Ігор як завжди під'їхав до під'їзду свого будинку, але вийти із салону авто не встиг. Несподівано пролунали два постріли з помпових рушниць. Заряди дробу вдарили, розбиваючи на друзки лобове скло, але, як не дивно, саме гроші врятували життя «мінялі». Свинцевий дріб застряв у товстих пачках доларів, що лежали у нагрудних кишенях жертви розбійного нападу. Мати валютника, яка побачила, що двоє в камуфляжі обстріляли автомобіль її сина, почала голосно кричати й кликати на допомогу. Один із нападників, обличчя якого у темряві не можна було розгледіти, направив «ствол» на жінку й натиснув на спусковий гачок, однак постріл не пролунав, бо бандит від хвилювання не перезарядив рушницю. За мить з під'їзду вискочив один з сусідів, інші виглядали з вікон, тож нападники без здобичі зникли у вечірній темряві. Обставини не дали змоги невідомим довести злий намір до кінця.
Слідчо-оперативна група на місці збройного нападу знайшла кілька гільз 16-го калібру. Грабіжники зробили ж свої висновки з невдалого нападу - їм потрібна короткоствольна зброя, щоб з нею можна було спокійно пересуватися по місту. Питання зі «стволом» вони могли вирішити двома шляхами: купити у кримінальних елементів або ж відібрати у когось силою. Вирішили зупинитись на другому варіанті, бо інформація про купівлю зброї могла дійти через агентуру до правоохоронців, та й гроші вирішили зекономити.
Літня ніч не принесла криворожанам очікуваної прохолоди. Міліцейський прапорщик, страждаючи від спеки, охороняв цілодобовий продовольчий магазин. Близько першої години ночі, коли покупці вже майже не турбували напівсонних продавців, до «нічника» під'їхав автомобіль. Через кілька секунд до торгівельної зали стрімко увійшли троє у камуфляжі й масках. Один з нападників, погрожуючи помповою рушницею, почав вимагати у касира гроші. Міліціонер спочатку розгубився, а потім потягнувся до кобури з табельним пістолетом Макарова. Дістати зброю прапорщик не встиг, бо сильний «маваші» (боковий удар ногою в голову), виконаний на професійному рівні одним із нападників, звалив міліціонера на підлогу. Кілька ударів ногами, взутими у важкі «берци» (короткі чоботи військового зразка), по голові жертви, і міліціонер надовго втратив свідомість. Нападники забрали міліцейський ПМ і 16 патронів до нього. Ось так в руках у бандитів з'явилась перша нарізна короткоствольна зброя. Цю операцію зловмисники ретельно готували, розподіливши ролі й провівши хронометраж, тож на захоплення зброї у них пішло лише близько двох хвилин.
Десь через місяць у тому ж районі Кривого Рогу знову стався розбійний напад на цілодобовий продмаг. Фізично добре підготовлений охоронець цього «нічника» зброї при собі не мав. Десь після третьої години ночі до магазину зайшли троє чоловіків у камуфляжі й масках з помповиками в руках. Охоронник, миттєво зреагувавши, кинувся на одного з пізніх візитерів. Однак відразу ж пролунало кілька пістолетних пострілів, і поранений у ноги сміливець упав на підлогу. Нападники затягли пораненого вглиб магазину й почали набивати сумки спиртними напоями, ковбасою, іншим крамом...
Слідчо-оперативна група, що прибула на місце скоєння зухвалого злочину, знайшла на підлозі кілька пістолетних гільз. Експерти встановили, що нападники стріляли з пістолета Макарова, відібраного у міліцейського прапорщика. Активний розшук небезпечної групи результатів не дав.
Зловмисники, розуміючи, що добряче «наслідили» у Кривому Розі, вирішили переміститись до обласного центру. Пізньої ночі до пункту обміну валюти на проспекті Героїв у Дніпропетровську під'їхав легковий автомобіль, з якого вийшли троє у камуфляжі. Один з чоловіків постукав у закрите віконце «обмінника». Коли касир відкрив віконце, то побачив незнайомця з пістолетом у руках. Працівник «обмінника» відмовився віддати гроші, тож одержав дві кулі у груди. Його закривавлене тіло знайшли на підлозі. Експерти по гільзах з'ясували, що це знову «заговорив» відібраний злочинцями у криворізького міліціонера ПМ. Випадковий свідок нападу показав, що серед грабіжників була жінка. Це свідчення виявилось помилковим. Пізніше з'ясувалося, що один з нападників одягав перуку і вдавав з себе жінку, щоб збити оперативників зі сліду. На той час до складу банди входило четверо чоловіків, двоє з яких служили у міліції. Версія слідчих про те, що серед нападників є правоохоронці діючі або колишні, згодом підтвердилась.
Валютник, назвемо його Сергій В., котрий промишляв біля Жовтневого ринку, як і всі криворожани, готувався до святкування Нового року. Бандити кілька днів «пасли» багатенького «лоха», який любив похвалитись своїми статками, демонструючи знайомим або й просто у магазині великі суми грошей у валюті й гривнях. Того трагічного вечора валютник разом з молодшим братом скупився у продовольчому магазині на досить велику суму. Бандити йшли слідом. Біля будинку нападники пострілами у спину вбили «мінялу», а брата поранили у ногу. Поранений, стікаючи кров'ю, побачив, як двоє у камуфляжі схопили пакет з продуктами, гаманець з грошима і зникли у лабіринті житлових будинків. Нападники знову стріляли з міліцейського Макарова. У зловмисників на той час виникли, так би мовити, внутрішні проблеми. Закінчувались патрони до пістолета, тож потрібен був ще один «ствол». Служба у міліції не давала «перевертням» достатньо часу для скоєння злочинів, тож вони звільнились з органів внутрішніх справ. Бандити досить тривалий час вишукували новий об'єкт для нападу, щоб заволодіти зброєю.
...Тієї травневої ночі на залізничній станції Апостолове було мало людей - кілька пасажирів та бабусі, котрі чекали на першу ранкову електричку, щоб поїхати на базар з домашнім молоком чи салом. Старший сержант транспортної міліції Олександр Б. знаходився у приміщенні пункту охорони громадського порядку. Хтось постукав. Коли сержант відкрив двері, пролунало кілька пострілів. Заряд картечі з «помповика» буквально відкинув міліціонера всередину кімнати. Через мить інший зловмисник вистрілив міліціонеру з пістолета в голову. Убивці забрали табельну зброю сержанта і зникли з місця скоєння резонансного злочину. Поранений міліціонер помер у лікарні через кілька днів.
По тривозі підняли особовий склад міліцейського гарнізону області, підрозділи внутрішніх військ, перекрили всі шляхи, у повітря підняли гелікоптери МНС. Однак убивці неначе крізь землю провалились, затримати їх по гарячих слідах не вдалось. Зловмисники, знаючи методи роботи міліції, не скористались транспортом, а через лісосмуги пішли пішки. На одному з фермерських полів утікачі зіткнулись з місцевими сторожами, які прийняли чоловіків у камуфляжі за крадіїв сільгосппродукції. У відповідь зловмисники відкрили по охоронцях вогонь з двох пістолетів. Перелякані сторожа повтікали, але повідомили міліції, куди попрямували невідомі. Тим часом небезпечні злочинці дійшли до зрошувального каналу, однак один з них не вмів плавати, а міліція вже встановила пост на мосту. Втікачі пішли у зворотному напрямку, чого від них ніяк не чекали. Через два дні їм вдалось дістатись до Кривого Рогу.
Черговий резонансний злочин бандити скоїли у Жовтих Водах. У під'їзді біля ліфту сусіди знайшли тіло молодика, який займався валютними оборудками. Чотири вогнепальні поранення в область спини, плечей і голови стали причиною його смерті. На сходинках оперативники знайшли пістолетні гільзи калібру 9 мм. У вбитого валютника зловмисники забрали барсетку з грошима. Експертиза вийнятих з тіла куль показала, що стріляли з пістолета, викраденого у вбитого на станції Апостолове сержанта транспортної міліції.
Бандити скоювали розбійні напади на комп'ютерні клуби, зали ігрових автоматів, салони з продажу мобілок. Однак валютники залишались їх основною «темою». Один з ватажків банди звернув увагу на уродженців Баку, батька і сина, які гендлювали валютою біля центрального входу на Колгоспний ринок Дзержинського району Кривого Рогу. Дружина 52-річного бакинця торгувала на цьому ж ринку косметикою. Обмін валюти батько і син здійснювали у салоні автомобіля ВАЗ десятої моделі. Щодня син відвозив батьків додому, потім їхав до себе. Поодинці члени родини по місту майже не пересувались, тож кількість бійців для нападу довелось збільшити. Зловмисники чітко спланували напад з урахуванням, що валютники проживали у приватному секторі, визначили шляхи відходу. Близько 18-ї години валютники заїхали у магазин «Світанок», щоб забрати з роботи дівчину сина. Молоденька продавщиця швиденько сіла в авто і вони рушили далі. Майже біля батьківського будинку хлопець пригальмував, коли раптом з'явились четверо чоловіків у темному одязі й почали стріляти по «Жигулях». Дівчина подумала спочатку, що то петарди, але через мить зрозуміла, що їх убивають. Кулі буквально прошили тіла батька і сина. Дівчину нападники витягли з машини й кинули на сніг. Вона прикинулась мертвою, що й врятувало їй життя. Бо пораненого голову родини, який стогнав від болю, вбивці добили ударами ножа. Нападники забрали барсетку, де було близько 50 тисяч гривень і кілька золотих прикрас. А от 96 тисяч гривень, що знаходились під сидінням автівки, вони не знайшли. Був і ще один свідок нападу. Того вечора комерційний директор однієї з фірм разом з дружиною і сином-школярем повертався на власному авто додому. В районі вулиці Казахської шлях йому перетнув озброєний пістолетом чоловік, який жестами наказав здавати назад. Переляканий комерсант включив задню передачу, коли побачив, що кілька невідомих побігли у напрямку 173-го кварталу... На місці подвійного убивства оперативники знайшли 18 гільз і кілька куль калібру 9 мм. Як і у попередніх випадках, валютників убили з пістолетів, викрадених у міліціонерів.
Через дев'ять місяців жертвою нападу став «міняла», який займався валютним промислом біля магазину «Аркада», що неподалік від Центрального колгоспного ринку Кривого Рогу. Близько 19.00, відпочивши у сауні, чоловік вийшов з оздоровчого центру «Ніагара» і попрямував до свого автомобіля. Коли валютник сідав у легковик, до нього підбігли четверо у масках і почали стріляти майже впритул. Дві кулі потрапили жертві в голову. Від одержаних поранень чоловік, якого доставили у лікарню, помер. Стріляли нападники з тих же пістолетів. Великі сили правоохоронців були задіяні для пошуку банди, однак досягти позитивних результатів ніяк не вдавалось.
Один з ватажків угруповання стояв на технічному поверсі дев'ятиповерхівки на мікрорайоні Зарічному у Кривому Розі й дивився униз, де на подвір'ї грались дітлахи, на лавці біля під'їзду сиділи бабусі, які за звичкою перемивали кісточки знайомим і сусідам, говорили про пенсію, ціни і політику. Про таких є слова у пісенці: «бабушки-старушки, ушки на макушке...» і далі, що їх боїться навіть дільничний. А от убивця, що вичікував свою жертву, пролити чужу кров не боявся. Хоча стояла липнева спека, він одягнув чорну в'язану шапочку спецназівського зразка. Чоловік тримав у руках пластиковий пакет і радіостанцію. Годинник показував близько 15-і години, коли з портативної рації долинув голос: «Гості прибули». Бандит провів рукою по шапочці, перетворивши її на маску, дослав патрон у патронник пістолета Макарова, заховав «ствол» у пластиковий пакет, щоб гільзи не розлітались після пострілів, і почав спускатись вниз по східцях. Між четвертим і третім поверхами він почув голоси і прискорив крок, а потім пролунали постріли.
Через десять хвилин до Жовтневого райвідділу міліції надійшло повідомлення, що у одній з багатоповерхівок лунають постріли. За вказаною адресою оперативники знайшли два трупи зі слідами вогнепальних поранень. Одного з убитих ідентифікували як валютника на ім'я Алі, інший виявився пенсіонером 1938 р.н. Алі промишляв валютою біля ринків Жовтневого району, а пенсіонер продавав там чай, каву і виконував дрібні доручення «міняли». У валютника нападники забрали барсетку з грошима і мобілку. Правоохоронці відразу ввели в дію план перехоплення «Сирена», особовий склад міліції працював цілодобово, за інформацію про злочинців пообіцяли винагороду в розмірі 250 тис. грн. Однак затримати зловмисників знову не вдалось. Брат одного з членів банди служив у патрульно-постовій службі, він постачав бандитам патрони до пістолетів, а з міліції звільнився буквально за два місяці до затримання.
Житель м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, що мав автомобіль ВАЗ 2108, більше шести років займався незаконними валютними операціями. Його «точка» була на центральному ринку міста біля кафе «Ніко». Бандити добре вивчили його звички і розпорядок дня. Кожного дня молодий батько відвозив доньку в дитсадок, а потім їхав на ринок, де його дружина працювала реалізатором. Вранці, як і завжди, чоловік зупинився на автостоянці біля місцевого ПТУ і через спортивний майданчик повів доньку у дитсадок. На майданчику на нього уважно подивились якісь одягнуті у чорне незнайомці. Валютник не знав, що це на нього чекають убивці, не знала й маленька донечка, що вже не побачить свого татка живим. Коли чоловік повертався до автівки, пролунало кілька пострілів, і поранений «міняла» впав на землю. Він бачив, як підбігли двоє у в'язаних шапочках, і відчув, як нападники вирвали з рук барсетку, де було десь близько двох тисяч доларів. Пораненого бандити добили пострілами в голову і втекли. Сталось це близько 8-ої ранку. Бандити розуміли, що рано чи пізно міліція їх схопить, тож на одному зі своїх «сходняків» вирішили у жодному випадку живими не здаватись. Але під час затримання у них не вистачило духу власноруч вкоротити собі віку. Хоча самі зловмисники позбавили життя не одну людину.
Початком кінця банди, так би мовити, став невдалий замах на валютника у місті Миколаєві. Нападники переодяглись дорожніми робітниками, одягли респіратори й імітували, не викликаючи ні у кого підозри, ремонтні роботи на одній з вулиць південного міста. Однак напад не вдався. Тікаючи з Миколаєва, зловмисники на своїй автівці потрапили у дорожньо-транспортну пригоду, і одному з них навіть знадобилась допомога хірурга...
Колосальну роботу з розшуку небезпечної банди провели співробітники ГУБОЗу, регіональних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю у кількох областях України. Під час проведення оперативно-розшукових заходів перевіряли причетних до аналогічних злочинів, проаналізували 1500 телефонних дзвінків абонентів різних операторів мобільного зв'язку, залучили психолога, який, проаналізувавши методику скоєння злочинів, зробив висновок, що у складі банди є діючі або колишні працівники правоохоронних органів. Цей висновок згодом підтвердився. Оперативники вийшли на слід одного з ватажків угруповання, а згодом встановили і майже весь склад банди. Бандитів брали по одному, як правило, на вулиці. Затримання стало для них справжнім шоком. Один із зловмисників вчинив міліції збройний опір, був поранений, паралізований прожив кілька років, доки тривало слідство, і помер за день до оголошення судом вироку. Після затримання в ході проведення обшуків у зловмисників вилучили 2 пістолети Макарова і 174 патрона до них, револьвер, обріз мисливської рушниці, газовий «Шмайсер», пістолети ПГШ-790, МР-654, а також ножі, маски, перуки, радіостанції, гроші і ювелірні вироби. Банда убивць валютників скоювала злочини протягом більш як п'яти років. Затримати зловмисників тривалий час не вдавалось тому, що бандити знали методи роботи міліції, банда мала стійкий постійний склад, члени угруповання діяли відокремлено і не спілкувались з кримінальним світом, отже не було й витоку інформації. На рахунку бандитів - 11 убивств, безліч пограбувань і розбійних нападів. Кримінальна справа налічувала більше 80 томів, по ній проходило 110 потерпілих. Слідство і судовий розгляд цієї складної кримінальної справи тривали більше 3 років. Згідно з вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області двох членів банди засудили до довічного ув'язнення, іншим визначили покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім, десять і чотирнадцять років. Підсудні не погодились з таким вердиктом і подали апеляцію. Однак Колегія у кримінальних справах Верховного суду України залишила вирок без змін.

Олександр ЮРЧЕНКО.
Дніпропетровська область.