Поточний № 37 (1275)

19.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Урожай-2012: чи будемо з хлібом і чи такі страшні пересіви


22.03.2012

Ситуацію намгалися спрогнозувати на «круглому столі», що пройшов недавно в інформаційно-аналітичному агентстві АПК-інфрм за участю українських синоптиків та науковців. Захід виявився цікавим не лише для аграріїв, але і численних спонсорів, що, за словами самих організаторів, охоче відгукнулися на пропозицію підтримати зібрання. Це АМГ «Агрохолдинг», «Авіас 2000», «UNIGRAIN DROUP RSG», KCG S.A. Інформаційним партнером виступила комерційна компанія ACC 20 Uears TOGETHER.

НА ДУМКУ Тетяни Адаменко, головного гідрометеоролога Укргідрометеоцентру, теперішній і майбутній прогноз щодо озимих культур не можна назвати критичним, хоча ризики таки не виключені. Втім, мінімальні температури, до яких опускався стовпчик термометра цієї зими, не були максимальними, а зими, щонайменше останніх років, не були жорстокішими. Більше того, за словами Тетяни Адаменко, кожні чотири-п‘ять років на українських полях втрачалося 20-30 відсотків озимини. Причини такого явища загальновідомі – випрівання, вимерзання, утворення льодової кірки. Та навіть після такої невтішної статистики провідний гідрометеоролог навела доволі оптимістичний факт – за останні двадцять років жодного випадку вимерзання озимини зафіксовано не було. Лише далекий 2003-ій виявився аномальним… Тому на запитання «Чи будемо цього рік з хлібом?» Тетяна Адаменко досить оптимістично спрогнозувала валовий збір на рівні 50 млн. тонн і навіть більше.
Тих же, хто з дня на день вийде у поле, цікавило, що називається, питання на злобу дня – скільки доведеться пересівати і чи вистачить запасів вологи на пересів озимих і цьогорічну сівбу? За прогнозами спеціалістів, що найближче стоять біля небесної канцелярії, площа пересіву цьогорік тримається на рівні 45-50 відсотків, а запас життєдайної вологи, на жаль, один із найменших за останні роки. Тому Тетяна Адаменко рекомендує всім аграріям проводити цьогорічну сівбу в максимально стислі строки із застосуванням широкозахватної техніки.
Не менш конкретним був і наступний доповідач, кандидат сільськогосподарських наук, співробітник Інституту сільського господарства степової зони Микола Солодушко. Він констатував, що 65 відсотків площ під озимими в Дніпропетровській області перезимували благополучно. Після сильних морозів загинуло від шести до дев‘яти відсотків озимих культур, що вважається майже природним. Сніжний покрив, що став своєрідною подушкою безпеки, на думку науковця, врятував від смерті 50-60 відсотків озимини! А головною причиною, вважає Микола Солодушко, є те, що цьогорічна озимина не змогла сформувати вузол кущення. Зазвичай, цей процес проходить на глибині трьох сантиметрів, саме там «мінуси» сягали 19-20 градусів, і вистачило від однієї до шести діб, щоб рослина загинула ще в зародку…
Микола Солодушко познайомив учасників конференції з науковими дослідами, що проводились безпосередньо в польових умовах: станом на середину березня вегетативна маса рослин у стадії 1-3 листків відновлюється і перебуває в хорошому стані. Озимий ячмінь втратив надземну масу, але це не завадить йому дати нормальний врожай. На думку Миколи Солодушка, пересівати слід тільки в разі, коли ви нарахували менше 150 рослин на квадратний метр.
На Дніпропетровщині найбільше постраждали озимі в Петропавлівському, Новомосковському, Апостолівському районах. Там пересів становить навіть до сімдесяти восьми відсотків! Найбільше пощастило Юр‘ївці – тут пересівати доведеться лише сім-дев‘ять відсотків. Виручив сніг, що щедро посипав землю.
Наталя Рябчун, провідний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В. Юр‘єва (м. Харків), зупинилася більше на невідкладних агрозаходах, які можуть врятувати сходи – це ранньовесняне підживлення, підживлення у фазі трубкування, захист від шкідників. Перше спрямоване на відновлення регенерації слаборозвинутих рослин. Проводиться по мерзлоталому грунті. Наступне сприяє формуванню продуктивності рослин, а так зване позакореневе формує високу якість зерна.
Цікаво було послухати, як перезимували озимі у південних областях України, там, де особливий брак вологи. Сергій Заєць, завідувач відділу агротехнологій Херсонського інституту зрошуваного землеробства, кандидат сільськогосподарських наук, констатував, що в області більше половини пересіву. А озимий ячмінь після двадцятого жовтня загинув повністю. Між тим, жвавий інтерес і запитання із залу викликало своєрідне ноу-хау, зроблене Сергієм Зайцем: на полях, де застосовували технологію No-till (так звану «нульову»), озимі культури не лише вижили, але й почуваються задовільно. На полях поруч, оброблених традиційним методом, загинули… Пожнивні рештки, що перегнивають повільно, не лише збагачують землю мікроелементами від самої природи, а й затримують… сніг, максимально утримуючи вологу. Навіть ту незначну, якою обділила аграріїв Херсонщини безсніжна зима.
Загалом конференція видалася цікавою і корисною, і, на тверде переконання її організаторів, практика проведення таких зустрічей продовжиться.

Лариса НЕСІНА.