Поточний № 36 (1274)

17.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

В Україні Євро-2012 буде. Без Петриківки?


13.10.2011

Самобутнє мистецтво петриківського розпису глибоко шановане в українському суспільстві. Думки про його подальший розвій лунають у Петриківці, Дніпропетровську та Києві. Сьомого жовтня у Петриківці пройшло урочисте віншування майстрів петриківського розпису усіх поколінь, присвячене Дню художника. Справжньою окрасою Будинку культури стали майстри Центру народного мистецтва «Петриківка», ветерани художньої фабрики «Дружба», педагоги і учні ПТУ, загальноосвітньої і дитячої художніх шкіл, їхні цікаві мальовки. Майстрів пензля щиро вітали представники районної влади, юні й дорослі артисти Будинку культури, фольклорний ансамбль «Журавочка".

- Петриківка в усі часи славилася художниками не лише в Україні, а й далеко за її межами, - сказала заступник голови Петриківської райдержадміністрації Світлана Мироненко. – Ваше вміння передати яскравий український світ на картину захоплює і вражає людей. Низький вам всім уклін, доброго здоров‘я і успіхів на життєвій та творчій нивах!
Грамотами Петриківської РДА і райради нагороджені чимало творців петриківського дива. Серед них відомі художники – Почесна громадянка Петриківки Ганна Самарська, Володимир Глущенко, Ніна Турчин, Микола Дека, молоді і талановиті - дипломант всеукраїнського конкурсу Вікторія Іванченко, Аліна Статива, Наталя Ткачук та інші майстри.
З нагоди свята голова ЦНМ «Петриківка» Андрій Пікуш висловив «Сільським новинам» свої думки (де в чому несвяткові, але коли їх іще можуть почути?) про стан галузі петриківського розпису:
- З часів відновлення незалежності України він, м‘яко кажучи, не покращився. «Впала» фабрика «Дружба», яка мала промисловий напрямок. Зараз майстри ЦНМ «Петриківка» роблять лише авторські роботи, як і інші вдома. У Центрі вдалося зберегти 40 робочих місць, це переважно найвідоміші художники. Аналогів нашому об‘єднанню в Україні немає, ми – єдині. Увесь час боремося за те, щоб зберегти колектив. До 20-річчя «Петриківки», яке відзначатимемо 23 жовтня, завдяки підтримці Дніпропетровської облдержадміністрації проведемо ремонт даху і ганку. Євро-2012… Щодо нього досі ніяких пропозицій до Петриківки не надходило.
Дніпропетровськ, попри сподівання, не отримав статус міста-господаря чемпіонату Європи з футболу наступного року. Певно ж, якби сталося навпаки, ватаги європейських уболівальників на пил би зітерли благенький петриківський асфальт, щоб побачити справжнє рукотворне українське диво. Та з огляду на реалії Петриківку не годиться залишати поза туристичними шляхами чемпіонату. Адже стадіонами, дорогами, аеропортами тощо європейських уболівальників, погодьтеся, ну ніяк не здивуєш. Їм, звиклим до подорожей, обов‘язково захочеться побачити в Україні щось таке, чого немає ніде в світі. І, певно ж, придбати собі й родині на згадку найколоритніші українські сувеніри. Тому петриківський розпис є тим народним мистецтвом, справжнім «рятівним колом», яке просто нічим (!) замінити. До того ж гості-уболівальники на добу щонайбільше дві години стежитимуть за викрутасами шкіряного м‘яча в ногах грандів футболу, а що робитимуть в інший час? Варто (і необхідно!) дати і їм шанс побачити й помилуватися самобутньою українською культурою, як сама українська душа. Адже важлива не лише присутність іноземних гостей в Україні. Найважливішим є те, якою вони її побачать і запам‘ятають…
Нещодавно вже вчетверте проведений «Петриківський дивоцвіт» перехоплював подих навіть у тих, хто його буйноквіття вже бачив раніше. Певно, те ж саме трапилося б і з європейцями. На ярмарку депутат Дніпропетровської облради від Петриківського району Іван Ярмолюк висловив гасло: «Петриківський розпис – до кожного офісу, закладу, установи, підприємства, дому петриківського краю!» Його, поза сумнівом, підтримають підприємці і жителі Петриківщини. І, можливо, не лише вони.
Давно мовлено: Петриківка – візитівка України. Тож організаторам Євро-2012 варто не забути, щоб наші гості побачили її, якщо не вживу, то хоча б у виробах петриківських майстрів. А потрібно для цього небагато – для початку підготувати у Львові, Києві, Харкові і Донецьку в зручних місцях виставкові петриківські павільйони. Україна просто зобов‘язана вразити європейців своїм неперевершеним народним дивоцвітом. До речі, і олімпійські об‘єкти годилося б прикрасити саме роботами петриківських майстрів, від цього б вони лише виграли. Україна, як файна дівка, що вперше виставляє свою глибинну красу перед усім світом, має бути оздоблена найяскравішими барвами дивовижної української природи петриківського «сівачів і художників краю».

Григорій ДАВИДЕНКО. Дніпропетровська область.
На знімку: ось так, у нелегкій натхненній праці і народжується петриківське диво. У майстерні ЦНМ «Петриківка» - Заслужений майстер народної творчості України Наталя Рибак.