Поточний № 45 (1283)

15.11.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

«Зелений» туризм дає надію


02.02.2012

Саме в ньому бачать порятунок українського села учасники семінару, що відбувся
у Дніпропетровську 27 січня. Звісно ж, село жило і житиме не лише ним.
Але технічні досягнення і певні пріоритети, що їх надає держава для розвитку лише великих агрогосподарств, вносять суттєві корективи в традиційну зайнятість селян.

А ПРИСВЯЧУВАВСЯ семінар п‘ятиріччю Дніпропетровського обласного відділення спілки сприяння розвитку «зеленого» туризму в Україні. За пропозицією його голови Людмили Носкової присутні хвилиною мовчання вшанували пам‘ять рудьківського сільського голови Григорія Шишацького, що передчасно помер напередодні. Саме Григорій Михайлович був першим сільським головою в Царичанському районі, який розумів перспективи і усіляко сприяв розвитку «зеленого» туризму в Приоріллі.
- За п‘ять років чимало селян Дніпропетровщини зрозуміли, що «зелений» туризм – не кабінетна витівка, а реальна справа, - зазначила Людмила Носкова. – Щоправда, у нас він розвинений ще не так потужно, як у Закарпатті чи в Шепетівському районі Хмельниччини. А починалося все у Петриківському районі, де діє хутір-зимівник «Галушківська Січ» Анатолія Ламзи, тут став традиційним фестиваль «Петриківський дивоцвіт». Поширився цей вид туризму і на Царичанський район, де в садибі-музеї Миколи Тягнирядна проходить щорічне свято «Солодка ягода». Для всіх, хто любить свій край і шукає собі зайняття, варто подумати про власні перспективи в галузі туризму. Щонайперше необхідно знайти «родзинку» краю, підібрати маршрут, потрібне бажання сім‘ї приймати туристів, облаштвання місця проживання, вибір способу харчування гостей, використання власних овочів, фруктів і т.п.
На початковому етапі перед піонерами сільського туризму постає найбільш злободенне питання – де взяти кошти на створення умов для гостей? Щодо цього завідувачка сектору туризму і курортів управління культури Дніпропетровської облдержадміністрації Юлія Бардукова повідомила, що варто брати участь у здобутті грантів для «зеленого» туризму, що їх інколи надають деякі фонди. Можна використовувати одноразову допомогу для безробітних у центрах зайнятості. Юлія Анатоліївна пообіцяла, що обласне управління культури вивчатиме запити власників зелених садиб для можливих позитивних рішень обласної влади. Надзвичайно цікавими були і розповіді гостей семінару. Голова Запорізького обласного відділення спілки сприяння розвитку «зеленого» туризму Наталія Бернага повідомила:
- У селі Богданівка Запорізької області чоловік відновив старий вітряк. Приїжджим із дітьми там пропонують знайти скарб на місцевості. Опісля знайдену пшеницю мелють, далі діти залюбки працюють з тістом. Поки їхні чудернацькі птахи і звірі доходять у печі, всіх пригощають свіженькими пиріжками, пряженим молоком і т.п. Відвідувачі вельми задоволені. Випечені фігурки забирають із собою. А в Польщі власник вітряка на першому поверсі облаштував музей, а нагорі поставив ліжка, де пропонує відпочинок з лікування дихальних шляхів, черга на півроку вперед. У Мелітополі бджолярі об‘єдналися в спілку «Бджола на знає кордонів» і при монастирі відкрили апіцентр. Там пропонують сон на вуликах, лікування укусами бджіл, виробляють сотовий мед, готують медовий пряник тощо.
А Петриківський осередок спілки сприяння розвитку «зеленого» туризму надає перевагу маршрутам вихідного дня. Його голова ради Валентин Ульянченко показав фільм про те, як приймають гостей у Галушківській Січі, що в Гречаному. Їх зустрічають в степу козаки в національному вбранні й супроводжують до хутора. Враження таке, ніби потрапляєш у справжні козацькі часи. Молоді козаки майстерно показують вправи зі зброєю тощо. Далі туристів чекає смачний козацький куліш.
- Є ще одно-, дво- і триденні маршрути по Орелі на надувних човнах з ночівлею в наметах, - доповнив Валентин Ульянченко. - Є і маршрут на возах уздовж Орелі, а взимку – санний. Працюємо вже два роки. Торік у нас побувало близько чотирьох тисяч чоловік, були і делегації з-за кордону.
Успішний петриківський досвід підказує, чим цікава Україна жителям міст й інших держав – насамперед національним колоритом і природними багатствами. Саме цим шляхом ідуть і в Новомосковську, колишній козацькій Новоселиці.
- Наші предки залишили нам неймовірне багатство – найкращі у світі землі, – вважає голова новомосковського комітету «Новатор» Володимир Чехлатих. – У нас благодатний край, куди ж нам їхати? Ми розробили подорож «Святими місцями козацької слави», у вересні на День Новомосковська проведемо олімпіаду бджолярів. Окрім того, розробили форму новомосковського медового пряника, він буде найсмачнішим у світі. На алеї біля Новомосковського дерев‘яного собору на ліхтарях написали заповіді Божі, зробили Сад каменю.
А завершив свій виступ Михайло Володимирович власним гарним віршем:
Батька й матір, дітки, ви шануйте,
Не лишайте їх на самоті,
На молитві з Богом поминайте,
З благодаттю будете в душі…
А ще на Дніпропетровщині є і агротуризм. Про нього розповів Максим Максимов із дорадчої служби:
- За допомогою канадського фонду ми співпрацюємо з трьома сім‘ями у Новомосковському, Апостолівському та Покровському районах. Вони довели число власних корів до десяти. Тут будуть «молочні» маршрути, де гості з міст можуть побачити процес заготівлі кормів, годівлі корів, доїння і переробки молока на сучасному рівні.
Від почутого і побаченого на семінарі у присутніх інколи аж подих перехоплювало…. Це був справжнісінький «ярмарок ідей», який показав шляхи зв‘язку сіл із сьогоднішнім глобалізованим світом. Наприкінці семінару його організатор Людмила Носкова своєрідно підсумувала результати:
- Не в тому біда, що в селян немає грошей, Найбільше лихо в тому, що немає бажання їх заробляти. Чим більше буде розумних, думаючих людей в кожному українському селі, тим впевненіше Україна дивитиметься у майбутнє.

Григорій ДАВИДЕНКО. Дніпропетровська область.