Поточний № 37 (1275)

22.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Звернення до парфіян та духовенства УПЦ Московського патріархату


13.02.2019

Дорогі браття і сестри, ви все ще вважаєте, що лише УПЦ МП (РПЦ) є канонічною церквою в Україні, ви горді від власної праведності? Хіба для вашого спасіння вам було важливо  возвеличуватися над УПЦ КП, УАПЦ?  Ми духовно страждали, коли  чули, як ви ці церкви називали «не благодатними» або «розкольницькими». Саме тому духовні ієрархи цих церков так прагли  визнання від Вселенського Патріархату, бо прагли нашого  об’єднання і створення єдиної, автокефальної церкви в Україні. Бог дав  сили ієрархам УПЦ КП, ієрархам УАПЦ, частині ієрархів УПЦ МП витерпіти всі духовні випробування задля того, щоб восторжествувала справедливість. Зараз, отримавши Томос від Вселенського Патріарха,  ми маємо  ПЦУ, яка є рівною серед рівних п’ятнадцяти православних церков світу.  Український православний народ  радіє цьому, бо ми єдина нація і церква у нас має бути єдиною. Саме така церква є запорукою миру, добробуту і процвітання нашої країни.  Та вам байдуже до нашої радості, бо ви все ще «на колінця припадаєте» перед патріархом Кирилом, який закликає вас «не спокушатися» і не об’єднуватися з нами, а  Путін знову обіцяє вам «захистити»  православних в Україні так само, як він «захистив» російськомовних українців на Донбасі.
Дорогі браття і сестри, ви є громадянами України, ви наші співвітчизники, ви наші співмешканці, ви наші односельці, ви наші сусіди,  то невже ви  потребуєте того, щоб вас захищав Путін?  Хіба ви можете вірити патріарху Кирилу, який ні словом, ні ділом не захистив Україну від російської агресії? Хіба ви  вірите  патріарху Кирилу, який  молиться за мир в Україні і водночас  освячує  збройні сили РФ? Зараз в православних церквах України найголовніше, чого просять віряни – це миру. Та ми не вимолимо у Господа миру допоки  не простим один одному образи і не об’єднаємося в єдину Православну Церкву в Україні. Все відбувається по волі Божій, і Господь надав для нашої держави таку історичну можливість, можливість об’єднання всіх православних   в єдину, автокефальну православну церкву. І  якщо сьогодні  миряни приходять до вашого храму і прагнуть до нього увійти, то це не тому, що вони хочуть вигнати вас із храму, а тому, що хочуть разом із вами молитися в єдиній ПЦУ за волю і незалежність держави, за перемогу наших збройних сил в протистоянні з російським агресором  на Донбасі, молитися за добробут і злагоду в сім’ях, молитися за мир і  процвітання нашої країни.
Не впускати до церкви православних мирян – це є не по-християнськи; виганяти із церкви парафіян – це також не по-християнськи. У  нас є лише один праведний  шлях – це шлях примирення і  об’єднання в ПЦУ!  
Зінаїда БУБЛЕЙ,
с. Шульгівка, Петриківський район,
Дніпропетровська область.
ПІСЛЯМОВА
Коли ввечері я проходжу повз церкву в с. Шульгівка, то чую церковний спів і відчуваю запах ладану, і мені так хочеться зайти до церкви, адже мене там не було вже п’ять років. Увесь цей час я не знаходжу відповідь на питання про те, як  можна молитися в церкві, в якій не знайдеш правди, патріарх якої не захистив свою українську парафію від російської збройної агресії і який благословив анексію Криму. Усі ці п’ять років до горла підступає комок, бо я хочу крикнути на весь світ про те, чого вони й чути не хочуть.  
Усі ці п’ять років я тихо проходжу повз церкву, бо в ній «моляться за мир…»