Вся країна з хвилюванням слідкувала за подіями в Херсоні з першого дня окупації. Містяни своїм спротивом довели, що вони – діти України і вірні нашій державі. Жодних преференцій не дав ворогові і псевдореферендум, буцімто херсонці горіли бажанням приєднатися до росії. Ламаного гроша не коштують ті брехливі папірці, які поспішив підписати путін. Даремно обіймався він із жалюгідними гауляйтерами Сальдо, Стремоусовим, Балицьким… Час обіймів минув, і росії вже не потрібні холуї. Вони потроху підуть з «арени». Услід за Журавком відправився в інший світ Стремоусов. Балицький після того похорону десь завіявся, а Сальдо та інші підлабузники голос втратили. Можливо, їх зачепив протяг неминучих змін. 

Колаборанти, сепарюги і рядові зрадники, поспішайте робити шкоду окупантам, щоб на суді «виторгувати» собі менший термін ув’язнення! Слава ЗСУ і командувачу Оперативного командування «Південь» Андрієві Ковальчуку!

З вересня і до початку листопада росія блокувала зерновий коридор з південних портів України. Збитки від блокади суден лягають на плечі наших хліборобів. Та не вийшов цей трюкацький «номер». Президент Туреччини Ердоган і ООН доклали зусиль, і українське зерно знову пішло до тих країн, де люди чекають наш хліб. Заяви російських дипломатів, що вони, мовляв, спроможні нагодувати увесь світ, було смішно слухати. Всім відомо, як «добра воля» перетворює енергоресурси на зброю. Ці ділки можуть заморити голодом та ще й примусити кланятися росії, щоб рятувала! Одним з виправдань блокади стало те, що москалі образилися на українців за пошкодження «мирних» кораблів у Севастополі.

Іран перед незаперечними доказами визнав поставки до росії смертоносних дронів, однак просуває версію про те, що ті поставки робилися ще до початку війни. Про поставки до москви балістичних ракет ще достеменно невідомо. Своє слово мовив Римський Понтифік, зазначивши, що росіяни – люди не жорстокі. Йому не віриться, що вони здатні на злодіяння. Що ж, нехай приїздить в Україну, гляне власними очима на руїни Маріуполя, Бучі, Волновахи, Харкова, Нікополя…

У США пройшли проміжні вибори до парламенту, що за два роки можуть суттєво вплинути й на вибори президента. Українці пильно спостерігали за перебігом виборів, результат яких склався позитивно для демократів. Сподіваємося, що Україна і в майбутньому матиме підтримку США як головного партнера у боротьбі з агресором. Вісімнадцять мільярдів доларів на майбутній рік ой як потрібні Україні в умовах жорстокої війни.

Президент Зеленський озвучив умови миру з росією заради збереження двох народів, захисту природних ресурсів і довкілля та недопущення військових конфліктів у майбутньому – з гарантіями безпеки нашої держави. Його голос прозвучав на саміті G20, який пройшов на острові Балі в Індонезії. Росію представляв міністр закордонних справ лавров. 

На голосуванні прибічниками агресорів очікувано стали декілька країн, які економічно залежні від розпалювачів війни. Але ж більшість окупанта засудили. На цьому форумі порушувалось питання про створення фонду, куди цілеспрямовано надходитимуть кошти на відбудову зруйнованої інфраструктури нашої держави.

Після закінчення Другої світової війни, коли репарацію було накладено на Німеччину та її сателітів, тодішній керівник міністерства закордонних справ Молотов зазначав, що заплатити постраждалим країнам – це ознака вищої справедливості. Нинішній же політик лавров заявив, що Україні мають платити ті, хто допомагає озброюватися…

Проте весь світ бачить росію такою, як вона є. Міністр оборони Шойгу розіграв із командувачем російськими військами в Україні Суровікіним сценарій, як покинути правий берег Дніпра і залишити місто Херсон. Подякуємо невідомому журналістові, що зробив змістовний репортаж про відхід кацапів з Херсона. Тягнули все на вантажівках, на військовій техніці. Викрали навіть дитячі паровозики-катери… На знак «подяки» херсонцям залишили місто без світла, води, вчинили безлад, нашпигували вулиці і будови мінами – на згадку про всраний «рускій мір»…

А в Луганській області примушують дітей ходити до школи – аби вивчали російську мову та перебрехану історію «білої та пухнастої» росії. Батьки цих дітей вже чують артилерійську канонаду, тож не відпускають малечу, та російські солдати заганяють українських дітей, щоб прикриватися від обстрілів ЗСУ...

Чимало лиха накоїла війна народові України. Скільки людей вона розлучила. Скільки смертей близьких довелося пережити. Скільки весіль довелося перенести на кращі часи… Ну що ж… Прийде Перемога – то будуть і нові весілля. І лелеки віднайдуть у мирному небі дорогу в наші міста і села!