Основою попередження захворювань великої рогатої худоби є суворе дотримання правил годівлі, догляду, утримання та гігієни тварин. Спостереження показують, що переважна більшість захворювань худоби кормового походження (неповноцінність, недоброякісність кормів, порушення техніки годування). Щоб не запізнитися з ветеринарною допомогою, треба знати загальні ознаки захворювання худоби.
ХВОРА тварина впадає в пригнічений стан, більше лежить або стоїть з опущеною головою, очі тьмяніють і западають. Носове дзеркало, зазвичай вологе і холодне, робиться сухим і гарячим. Апетит знижується або тварина взагалі відмовляється від корму. Жуйка стає млявою, рідкою або повністю припиняється. Корови зменшують удій.
Нормальна температура у великої рогатої худоби 37,5-39,5°С. Вимірюють її зазвичай медичним термометром, вкладаючи його в задній отвір. У разі застудних, інфекційних та інших захворювань температура може бути підвищеною, а при отруєнні - нижче норми.
Найбільш поширеними захворюваннями великої рогатої худоби, що виникають в результаті порушення годування, є шлунково-кишкові: закупорка стравоходу, тимпанія, пронос.
Закупорка стравоходу спостерігається, якщо в ньому застряють неподрібнені корене- чи бульбоплоди, капустяні очистки. При цьому тварина неспокійна, витягає голову, з рота рясно виділяється слина у вигляді піни. При обмацуванні шийної частини стравоходу виявляється потовщення. Внаслідок цього у корови припиняється жуйка, порушується відходження газів і відбувається здуття шлунка (лівого боку). При появі таких симптомів необхідна термінова ветеринарна допомога. Щоб застрягле чужорідне тіло краще просувалося, треба влити у стравохід 100-200 мл соняшникової олії.
Тимпанія - гостре здуття рубця (найбільшої камери шлунка) відбувається в результаті переповнення його газами. Переповнений рубець тисне на легені і, якщо не видалити гази, тварина загине від задухи. Причиною скупчення газів є поїдання твариною великої кількості молодої трави, що швидко починає бродити, особливо бобових культур, використання зіпсованого, запліснявілого і промерзлого корму, випасання після дощу або при росі по люцерні, конюшині, еспарцеті, а також напування тварини відразу після поїдання великої кількості зеленої маси. Заходи боротьби полягають в енергійному розтиранні лівої половини черева в області голодної ямки.
Щоб викликати відрижку і відходження газів, застосовують ритмічне витягування язика рукою, загнуздання тварини солом’яним джгутом або мотузкою, змоченими дьогтем або креоліном. У важких випадках звертаються за допомогою до ветеринара, який проколює рубець в області голодної ямки спеціальним інструментом - троакаром. Для профілактики тимпанії велику рогату худобу пасуть по траві після того, як спадуть роса і іній. Не можна виганяти голодних тварин на молоду люцерну і конюшину.
При приступі атонії корова відмовляється від силосу, потім від коренеплодів, концентрованих кормів, а пізніше взагалі від будь-якого корму. Жуйка млява або зовсім відсутня. У тварини здувається рубець, вона довго лежить, важко пересувається. Під час лікування худобу позбавляють корму на добу, після чого дають в обмеженій кількості сіно, бовтанку з висівок (висівки мають послаблюючу дію), проносні препарати (касторову олію, глауберову сіль) і засоби, що підсилюють діяльність шлунка і зменшують бродіння (настоянка білої чемериці).
Для профілактики атонії слід уникати згодовування коровам великої кількості буряків, соломи, стебел кукурудзи, запліснявілого і мерзлого корму або, навпаки, занадто гарячого пійла, каші, вареної картоплі. Необхідно організувати повноцінну годівлю доброякісними кормами. Атонія може виникнути при потраплянні в шлунок жуйних тварин цвяхів, дроту. Названі предмети пошкоджують шлунок, і корів доводиться дорізати. Щоб уникнути цього не можна влаштовувати звалища на пасовищах.