«КОНКУРСНИЙ» ВІДБІР НА ПЛЕМ‘Я
Яких курей-несучок залишити на зиму, а яких пустити на м‘ясо? Адже часто буває, що несуться лише з десяток курочок із трьох десятків. Решта тільки дорогі корми переводять.
Птахівники-професіонали «експлуатують» несучок не більше року. Далі продуктивність птиці падає і утримувати її просто нерентабельно. У домашніх господарствах здебільшого несучок тримають до останнього яйця. А це неправильно і неекономно.
Починати треба насамперед із відбору молодок. Відбирають із молодняку 18-20-тижневого віку, надаючи перевагу тим, які мають правильну будову тіла, щільне оперення, яскраво-червоні се­режки і гребінь, жовте забарв­лення ніг і дзьоба, рівний кіль грудної кіст­ки, рівну й широку спину, м’який живіт, велику вологу клоаку, тонку, м’яку і еластичну шкіру. Для одержання інкубаційних яєць на 10-12 курочок залишають одного півня. Якщо ж яйця використовуватимуть для харчових цілей, півні взагалі не потрібні. На несу­чість вони жодним чином не впливають, а незапліднені яйця до того ж довше зберігаються.
Безперечно, породистих яйценосів, що знизили яйцевіддачу всього на 20 відсотків, можна залишати і на другий рік. Цих несучок називають переярками, вони продовжують нестися, лише дещо відстаючи від молодих курочок. Особливо цінна їх присутність у пташнику в той період, коли підрощені курочки ще не почали нестися. А ось залишати переярок на третій сезон недоцільно.
Якщо ж із тих чи інших причин ви все-таки залишаєте трирічних курочок, тоді варто визначити, яка з них несеться краще і на вигляд міцніша й здоровіша. Для такого «конкурсного відбору» знадобиться час і ваша спостережливість.
Як ви помітили, деякі з несучок мають досить непривабливий вигляд – це вони линяють. І давно, ще з середини літа. Відразу вибраковуйте таких. Хороша несучка починає линяти лише на початку осені, і період цей триває один-два місяці. Найкращі з несучок навіть у період линьки не припиняють яйцекладку, а лише ненадовго її дещо знижують. Перелинявши і отримуючи збалансовані корми, знаходячись у теплому пташнику, така курка і наступного року здатна встановлювати рекорди яйценосності.
Після линьки хороша несучка не одразу матиме гарний вигляд, для цього знадобиться час. Зате «фігура» у неї правильна: широка довга спина, гребінь і сережки яскраві, теплі – рука відчуває одразу.
Бабусі в селах часто «щупають» своїх несучок. Особливо перед тими, як пустити на борщ. Якщо нащупають яйце, то залишають жити, а якщо ні – пускають під ніж.
Так само слід робити, відбираючи курей на плем‘я: поспостерігати за пташиним гуртом, бажано щодня прощупувати живіт своїх несучок перед яйцекладкою (рано вранці) на наявність яйця. І записувати, не надіючись на пам‘ять. Так «тестуйте» несучок протягом тижня і з попередньо відібраних виберіть найкращих. І навіть якщо з трьох десятків курей у вас в результаті залишиться лише половина, але ви будете впевнені, що вони дадуть стільки ж яєць, скільки давали три десятки. Потім підрахуйте, скільки можна зекономити на кормах. Це саме ті гроші, які ви зможете навесні використати на оновлення стада, придбання десятка підрощених ремонтних курочок для відновлення гурту. А восени знову відбір на «конкурсній основі».

ОПТИМАЛЬНИЙ РАЦІОН ГОДІВЛІ
Для того, щоб кури регулярно неслися і нарощували товарну вагу, їх раціон харчування має бути досить збалансованим. Для підвищення яйценосності несучок найкраще годувати спеціальними комбікормами, що містять усі необхідні вітаміни і мінерали. При цьому продуктивність птиці підвищується до 50 відсотків порівняно з годівлею зерном чи кухонними відходами.
Для годування курей в присадибному господарстві використовують різні види кормів: вуглеводні (зерно таких злаків, як пшениця, кукурудза, ячмінь, просо, сорго, овес, а також картопля, коренеплоди, крупи і висівки); білкові (дріжджі, зерно бобових, макуха, шроти, борошно з кропиви і бобових трав, м’ясо-кісткове і рибне борошно, молоко, сир); мінеральні (крейда, черепашки, вапняк, сіль кухонна, фосфати кормові); вітамінні (борошно з різної гички і трав, морква, зелена трава, хвойне борошно).
Взимку птиці не вистачає вітамінного корму. Де його взяти? Приготувати.
Робиться це так: у відро насипають овес і заливають його теплою водою. Бажано додати 10 крапель формаліну, щоб не було шумування. Розмочують овес протягом двох діб за кімнатної температури. Потім висипають його у низенькі коробки. Днів через 6-10, залежно від того, наскільки тепла кімната, можна мати добре проросле зерно. Згодовувати його треба якнайшвидше, бо паростки зів’януть. У такому вівсі у три з половиною рази поживних речовин більше, ніж у сухому. Отож, якщо годувати ним курей, то нестимуться краще.
Кукурудзу теж краще згодовувати пророслою. Так само і жито. Горох (у ньому містяться речовини, що сприяють ростові) слід давати у вигляді грубої дерті.
А ось буряки та моркву найкраще давати сирими, прив’язавши цілими у курнику на півметра від підлоги, щоб кури, підлітаючи, клювали. Це буде і моціон: вони не засиджуватимуться і у великі морози зігріватимуться таким чином.
Якщо курей утримують в приміщенні, то зерно бажано висипати на підстилку. Звісно, за умови, що вона суха і чиста. Такий спосіб годівлі вважається найкращим, бо птиця, визбируючи корм, весь час рухається, а це для неї корисно.
Важливим фактором регулювання несучості птиці в осінньо-зимовий період є світловий режим. Світло діє на систему внутрішньої се­креції несучки, стимулюючи діяльність органів розмноження, тобто інтенсив­ність яйцекладки. А зниження температури повітря у приміщенні нижче +8оС може навіть припинити яйцекладку. Оптимальна вологість повітря в пташнику має складати 60-70 відсотків. Наявність паразитів (вошей, переїдів, кліщів) також призводить до значного зниження продуктивності несучок.