«Надія є символом незламності українського духу і героїзму, символом того, як потрібно захищати і любити Україну. Символом нашої перемоги», - підкреслив президент.
Порошенко відзначив мужність і стійкість льотчиці, яку взяли в полон, «злочинним шляхом перевезли в країну-агресор і яка тривалий час піддається психологічному тиску і змушена голодувати на знак протесту».
«Ми зробимо все можливе для того, щоб звільнити Вас з полону. Я дуже сподіваюся, що у мене буде можливість вручити Вам «Золоту зірку» Героя України», - сказав Порошенко.
Адвокат льотчиці Микола Полозов заявив, що німецькі лікарі після її обстеження визначили як «точку неповернення» 6-8 березня. За його словами, фахівці дали Савченко термін до 8 березня: інвалідність або смерть.
Російські тюремники у відповідь заявили, що стан Савченко задовільний.

33-річна старший лейтенант української армії, пілот бомбардувальника Су-24М Надія Савченко, яку 18 червня 2014 року взяли в полон терористи так званої ЛНР, стала справжньою гордістю української нації. Відео допиту жінки, яка воювала добровольцем на сході України у складі батальйону «Айдар», вразило багатьох жителів країни: на ньому Савченко дуже мужньо і гідно тримається, не боїться говорити терористам про те, що захищати Україну - її обов’язок.
У програмі ДМБ, яка була знята в 2012 році, Надія розповіла про те, чому вибрала для себе такий незвичайний для жінки життєвий шлях. Ось кілька цікавих фактів з сюжету.
Надію тричі не брали в Харківський університет повітряних сил, але вона таки туди вступила.
Після закінчення школи Савченко отримала професію модельєра-дизайнера і рік навчалася на факультеті журналістики в одному з київських вузів.
Улюблений фільм льотчиці – «Втеча з Шоушенка».
Улюблена книга – «Ілюзії» Річарда Баха.
Життєве кредо Надії: «Бачу мету - не бачу перешкод».
Савченко відслужила 6 місяців в Іраку в складі українського миротворчого контингенту .
В Іраку Савченко хотів купити принц Ес-Сувейри за 50 тисяч доларів. Принц привозив льотчиці на КПП троянди.
Щодо заміжжя Надія вважає: «Хтось народжений, щоб давати життя, а хтось, щоб розпоряджатися своїм життям. Я вибрала друге».
Щодо бойових польотів, про які мріяла Савченко, вона сказала: «Я точно знаю, що зможу літати на винищувачі тільки, коли буде форс-мажор. І, напевно, коли останній льотчик відмовиться летіти на завдання, мені дадуть винищувач і скажуть: зліт - потрібен, посадку - залиш собі. Я готова на такий політ…»
Про смерть Надія сказала: «Щасливий той чоловік, який вмирає на своїй роботі. Коли у парашутиста не розкривається парашут. Може це і страшно, жорстоко... Але я знаю, що є люди, які хочуть померти саме такою смертю. Напевно, я одна з таких...»