Отримавши після смерті батьків спадок, він роздав його бідним та нужденним. Саме тому ще за життя його почали називати «батьком сиріт, вдів та знедолених». Він постійно, чим міг, обдаровував багатодітні родини, бідних та хворих. Своїм милосердям Миколай заслужив винагороду Бога — благодать творіння чудес, а люди нарекли його Чудотворцем.

Упокоївся Святий Миколай 6 грудня 345 року. Після смерті його було визнано святим.

В Україні святого Миколая завжди вважали покровителем і заступником дітей. Тож саме малюки найбільше чекають на це свято. Адже вони знають, що за їхню слухняність, старанність, працьовитість Святий принесе їм безліч подарунків і покладе їх під подушку чи у чобіток біля порога. А неслухняним дітлахам Святий приносить різочки й лишає їх у куточку.

Кажуть, що напередодні свята Миколай всю ніч пече печиво для дітлахів. Саме тому ті солодощі, знайдені малюками під подушкою, і називають «миколайчиками».

У ніч перед Миколаєм усі мають бути щасливими. І ті, хто робить подарунки, і ті, хто їх отримує. З давніх-давен до Дня святого Миколая пекли печиво, варили пиво, запрошували музик, скликали друзів. І чекали найголовнішого нічного гостя – Миколая-Чудотворця – запалювали свічки, читали молитви.

Цього дня, як і на Новий рік, і на Різдво, першим переступити поріг двору, хати, хліва, стодоли мусив господар або близький до родини чоловік, і бажано небідний. Якщо приходив хтось чужий, та ще й безталанний, боялися його, як носія злої сили, злиднів. Тому на Миколаївські святки не жебракували, а жінки не виходили з хати, навіть щоб позичити вогню чи солі. У Карпатах і Прикарпатті перших носіїв добра називали полазниками, вірили в їхні чудодійні властивості. У деяких місцях цю роль виконувала худоба: бичок, віл чи кінь, яких уводив до сіней господар. Вони символізували наступне благоденство сім’ї. Вірили, що святий Миколай опікується дикими і свійськими тваринами. Тому, коли худоба недужала, молилися Чудотворцю, просили допомоги. У багатьох народних оповіданнях він виступає в ролі цілителя.

На зимового Миколая готували святкову, хоч і пісну, вечерю. Найуживанішими стравами були вареники з капустою, грибами, маком, з гречаною кашею тощо, а також пампушки, пундики, млинці.

Молитва до святого отця Миколая

Всеблагий отче Миколаю,

великий і предивний чудотворче!

Ти своїми молитвами лікував усяку недугу і болість,

Ти своїм заступництвом визволяв від певної смерті,

Ти своєю опікою відганяв біду.

Щиро благаю Тебе,

скорого потішителя тих, що є в горі

і в нуждах теперішнього життя:

поспіши і до мене із своєю поміччю,

захисти мене й усіх людей від вогню

й води, від голоду і пошесті,

від тяжкої хвороби і несподіваної смерті.

Хорони мене через ціле життя,

а особливо в Страшну хвилину

переходу з дочасного життя до вічності.

Захисти мене тоді щитом твоєї молитви

перед справедливим гнівом

Христа Бога і допоможи мені,

щоб я сподобився (-лася) навіки в небі,

разом з Тобою, прославляти і величати

Боже милосердя.