В уряді заявили про можливість платити за тепло в розстрочку. Проте енергетики не знають, як це втілити, а експерти зауважують, що розстрочка може коштувати державі мільярди - на додачу до вже існуючих субсидії.

МИНУЛОГО року опалення 1-кімнатної квартири на одного у Києві коштувало 500-600 грн. Цієї зими цифра може зрости удвічі. В уряді вважають, що комунальні витрати не мають перевищувати 15% у бюджеті родини. Тобто зараз людина має заробляти понад 8 тис. грн, аби її вважали здатною сплачувати комунальні платежі самостійно. Середня зарплата у столиці є найвищою по країні. Вона становить 8,5 тис. грн. З тих чи інших причин не всім, хто бажає отримати субсидію, вдається це зробити. За підсумками минулого року частка відмов становила 10%. Якщо врахувати припущення уряду, що кількість нових звернень за субсидіями зросте до 9 млн., то можна підрахувати, що близько мільйона родин опиняться «на межі», пояснює директор Інституту міста Олександр Сергієнко. Саме вони і будуть першими претендентами на отримання розстрочки на тепло. Це рішення експерт вважає спробою уряду вийти із глухого кута, куди він потрапив через запровадження єдиної ціни на газ. Це рішення ухвалили наприкінці квітня цього року.

Прем’єр Гройсман оголосив про нову ініціативу - дозволити українцям цієї зими розраховуватися за тепло в розстрочку. «Якщо важко сплачувати щомісячно повний платіж, то у людини є право без відсотків, без штрафів, без пені, без нічого просто взяти і заплатити у розстрочку, тобто рівними частинами протягом 12 місяців», - заявив Володимир Гройсман. Віце-прем’єр Павло Розенко сказав, що цей механізм має запрацювати із середини листопада. Саме тоді, коли українці отримають перші платіжки із новими тарифами за опалення. Вони, як очікується, мають зрости майже удвічі порівняно із минулим роком.

Як повідомив департамент комунікацій секретаріату уряду, щоб оформити розстрочку, треба звернутися із письмовою заявою до виконавця послуг із опалення. Той впродовж місяця має виставити рахунок на 50% від нарахованого платежу. Так оплата тепла для тих, хто перейшов на розстрочку, триватиме і після завершення опалювального сезону - аж до жовтня наступного року. Для споживача це буде схоже на повернення до старої системи оплати комунальних послуг, коли платежі за опалення були поділені на рівні частки і сплачувалися впродовж всього року. Проте для компаній, що постачають газ і тепло, а також працюють за новими правилами закону «Про ринок газу», втрата половини надходжень від споживачів у сезон може обернутися проблемою.

В уряді запевняють, що держава потурбується про збалансування різниці між оплатою коштів споживачами та оплатою за природний газ, а також про те, аби НАК «Нафтогаз» не виставляв їм жодних штрафів. Проте у самому «Нафтогазу» твердять, що наразі не знають деталей механізму. Комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко заявив, що для нього урядове рішення про розстрочку «було сюрпризом». Йому самому було б цікаво дізнатися деталі. «Я не зможу домовитися з європейськими постачальниками про закупівлю газу у розстрочку, - розповідає він. - Певні варіанти балансування ситуації є. Але які будуть застосовані – ми не знаємо».

Запровадження розстрочки на тепло може призвести до кризи неплатежів. Але не від населення, а підприємств, що постачають тепло, вважає Олександр Сергієнко. Зменшення платежів від споживачів доведеться компенсувати підприємствам із держбюджету. Оцінити розмір цієї компенсації наразі важко. Проте експерт вважає, це може бути на рівні тих витрат, що нині ідуть на виплату комунальних субсидій. Цього року - понад 40 млрд. грн. «Чи потягне бюджет таку суму? Переконаний, що ні», - каже Олександр Сергієнко. Він зауважує, що система субсидій вже є тягярем для бюджету. Директор Інституту міста також вказує і на ще одну проблему - «достоятися у черзі». Навіть якщо з боку уряду весь механізм розстрочки буде бездоганним, теплові компанії можуть не впоратися із потоком бажаючих її отримати.