Сорок Севастійських мучеників або просто Сорок Cвятих - 40 воїнів римського ХІІ легіону, які загинули у 320 році коло міста Севастія (нині турецьке місто Сівас) за відмову зректись християнської віри. Пам’ять про них вшановується у католицькій і православній церкві, а також у давньосхідних та ряді протестантських церков.

ВОЇНИ були родом з Каппадокії (нині також на території Туреччини) у складі римського війська, що стояло у місті Севастії. Воєначальник Агрікола зажадав від них жертви язичницьким богам. Після відмови римські воїни ввечері роздягнули воїнів і поставили у вкрите кригою озеро. На березі в той час постійно розігрівали лазню для тих, хто відступництвом захотів би врятувати своє життя. На ранок один з воїнів не витримав, але як тільки забіг до лазні, то відразу помер. Однак мучеників все-таки стало сорок. Один поганський вояк бачив видіння, як ангели несли 39 прегарних вінків для мучеників. Тоді він навернувся до Христа і, знявши одяг, пішов на лід. Усі вояки у великих муках померли. Тіла мучеників спалили, однак частину святих мощей християнам потайки вдалося зберегти.
У народі вважалося, що з цього дня має розпочатися справжня весна, а тому матері випікали з тіста по сорок «жайворонків» чи «голубів» і віддавали дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. В інших місцях випікали таке печиво, що нагадувало птахів, відносили сусідам, аби краще неслись гуси й висиджувалися яйця. Дівчата в цей день варили сорок вареників. Але найбільш символічним був обряд «топтати ряст». Вважалося, що той, хто напровесні потопче його, убезпечить життя й здоров’я протягом року. Тому всі, навіть літні й кволі, виходили в поле і, притупуючи ногами по зелених сходах, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати!»
На півдні України (в інших регіонах - на Теплого Олекси, 30 березня) пасічники виставляють вулики з омшаників, а жінки висівають розсаду капусти. Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків.
Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно - бути сорока морозам.
На Сорок Святих погода, то на гречку урода.