Чорнобильська катастрофа переросла в катастрофу планетарного масштабу і створила на значній території України радіаційну ситуацію,  яка і сьогодні продовжує впливати
на здоров`я людей і довкілля.
За 26 роки з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, рівень радіоактивного забруднення території України значно зменшався внаслідок природних процесів (фізичного розпаду радіонуклідів) та комплексу контрзаходів щодо зниження доз опромінення і створення безпечних умов проживання населення на радіоактивно забруднених територіях.

ВРАХОВУЮЧИ, що більш, ніж 80% площі лісів українського Полісся зазнали значного забруднення, вони і сьогодні залишаються критичними ландшафтами з точки зору формування доз внутрішнього опромінення населення, обумовлюючи у деяких районах до 50% дози внутрішнього опромінення.
Враховуючи високий рівень захворюваності серед населення радіоактивно забруднених територій, а також те, що харчовий фактор є домінуючим у забрудненні організму людини, питання оптимізації харчування осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, мають особливу актуальність.
Багаторічні дослідження вчених показують, що такі токсичні елементи, як свинець, ртуть, кадмій та інші важкі метали по ланцюгу «вода - рослина - їжа» надходять в організм людини у збільшених кількостях. Це стосується й атмосферного повітря, і повітря робочої зони. Повсякденне використання автомашин, які забруднюють повітря свинцем, викиди підприємств з виробництва свинцевих і кадмійнікелевих акумуляторів, виробництв, пов’язаних з одержанням чистих металів із природних руд, зокрема ртуті, марганцю, міді, кадмію, викиди металургійних заводів і теплоелектростанцій - все це джерела шкідливих техногенних впливів на людину і середовище її проживання.
Багаторічні спостереження виявили, що екологічна ситуація в у Чорнобильській зоні та суміжних територіях сьогодні різко погіршується через забруднення біосфери техногенними хімічними речовинами, викликаючи у цих регіонах високу захворюваність населення.
Відомі дані Баттелевського інституту про «внесок» окремих шкідливих речовин у забруднення навколишнього середовища. Як уже зазначалося, провідне місце серед них посідають важкі метали.
За даними американських дослідників, міське повітря містить у 20 разів більше свинцю, ніж повітря у сільській місцевості, і в 2000 разів більше, ніж над відкритим морем.
Сьогодні така залежність установлена для таких металів, як залізо, мідь, цинк, хром, марганець, кобальт, молібден, нікель, ванадій, селен, що дістали назву біометалів. Поруч із цими життєво важливими елементами в органах, тканинах і рідинах організму виявляються й інші метали, які, потрапляючи з їжею, повітрям і водою, затримуються в організмі.
Відомо понад 20 ендемічних захворювань, пов’язаних із певними районами, де спостерігається їх надлишок або нестача.
Сьогодні така залежність установлена для таких металів, як залізо, мідь, цинк, хром, марганець, кобальт, молібден, нікель, ванадій, селен, що дістали назву біометалів. Вони згубно впливають на здоров’я людей. Відомо понад 20 ендемічних захворювань, пов’язаних із певними районами, де спостерігається надлишок або нестача мікроелементів. Населення таких місцевостей разом із їжею, водою і повітрям (пил, газоподібні речовини) вживає надміру, або недостатню кількість мікроелементів, що позначається на їхньому вмісті в організмі з відхиленням у той чи інший бік від звичайного середнього рівня, тобто від норми.
Особлива увага медиків націлена на вивчення поширення захворювань на рак щитовидної залози. Аварія на ЧАЕС визнана світовим медичним товариством однією з найнебезпечніших причин.
За післяаварійний час негативний вплив аварії реалізувався перш за все в значному збільшенні захворюваності на рак щитовидної залози в осіб, які були в дитячому або підлітковому віці на момент аварії (0-18 років). Доказом цього, в першу чергу, є існуюча динаміка поширення даної патології. Протягом 1981-1985 років серед вказаної категорії населення України щорічно реєструвалось в середньому 12 випадків цього захворювання (5 серед дітей та 7 серед підлітків). Починаючи з 1990 року, коли вперше було встановлено значне підвищення кількості прооперованих протягом року осіб цієї вікової групи - 62 хворих (41 дитина 21 підліток), число щорічно зареєстрованих випадків раку щитовидної залози постійно збільшується і за 2001-2006 роки становило в середньому 412 випадків (311 - у дітей та 101 у підлітків).
За період з 1986 до 2006 року в Україні з приводу раку щитовидної залози прооперовано 4369 осіб, яким на момент аварії було від 0 до 18 років. Із них 3170 були у дитячому віці (0-14 років), та 1199 - в підлітковому (15-18 років).
За науковими прогнозами післядія "чорнобильського" йоду триватиме ще приблизно 10-15 років.
Крім того, основними хворобами, які визнаються пов`язаними з наслідками аварії на Чорнобильській атомній електростанції, залишаються онкологічні та цереброваскулярні хвороби, захворювання системи кровообігу та нервової системи, у дітей - онкопатологія та вроджені вади розвитку.
Вплив свинцю на населення України має істотну особливість - у регіонах, які постраждали від чорнобильської катастрофи, він може поєднуватися з підвищеним вмістом радіонуклідів. Звідси небезпека комбінованої дії свинцю, а також деяких інших важких металів і радіонуклідів.
Збільшення захворювань щитоподібної залози, у тому числі й онкологічних, є одним із наслідків аварії на ЧАЕС. Основною причиною виникнення раку щитоподібної залози є йододефіцит різного ступеня тяжкості, характерний для всієї території України.

Юлія МАРТИНЕНКО.