Поточний № 40 (1227)

20.10.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Аграрна наука: добрі напрацювання


25.09.2015

Кліматичні умови України ледь не щорік підносять різні несподівані «сюрпризи». Це спонукає вчених до пошуку додаткових оптимальних шляхів розвитку галузі. Шістнадцятого вересня на базі Державної установи Інституту сільського господарства степової зони НААН відбулося виїзне засідання Президії Національної академії аграрних наук України «Наукове забезпечення екологічно збалансованих систем землеробства в умовах зони Степу України».

РОЗПОЧАВСЯ захід оглядом сучасних гібридів кукурудзи в дослідному господарстві «Дніпро» поблизу обласного центру. Академіки і завідувачі лабораторій «вживу» продемонстрували присутнім найкращі сорти «королеви полів». А директор Інституту Анатолій Черенков зазначив:
- Приємно, що із 4,2 мільйонів гектарів цьогорічної української кукурудзи вже половина засіяна нашими гібридами. Середній урожай качанистої в Україні становить 60 центнерів з гектара, є ще потенціал росту. А окремі виведені нами зразки дають до 140 центнерів. Українські хлібороби почали працювати із сучасними гібридами Шедевр, Синевір, Хотин, Солонянський, Збруч, Булат, Лада тощо. Вісімдесят п’ять років наш заклад є провідним в українському насінництві. Лише торік Інститут зі своїми станціями дав більше 15 тисяч тонн елітного насіння озимої пшениці, вирощуються кілька сотень гібридів кукурудзи, стійкої до несприятливих погодних умов, деякі з них «вискакують» вже в середині липня. Тому науковцям Інституту є що порадити хліборобам степової зони. Ця співпраця йде по висхідній - наші гібриди кукурудзи в кліматичних умовах Херсонської області, наприклад, вже повністю витіснили іноземні, бо ті не адаптовані до надзвичайно малої кількості вологи в ґрунті.
У пленарній частині засідання вчені оприлюднили власні найсвіжіші здобутки. Зокрема рекомендовано сівозміну з 10% чистих парів, зерновими не більше 51% і суворе обмеження соняшнику в межах 15% загальної площі орних земель господарства, бо ця культура вже стає реальною загрозою для майбутнього українських полів. При цьому згадали і вкрай актуальні сьогодні слова академіка Костянтина Тімірязєва:
- Навряд чи в історії знайдеться багато відкриттів, які були б таким благодіянням для людства, як введення конюшини та бобових культур, що значно підвищило продуктивність праці хлібороба.
Певно ж, кормові культури і тваринництво не дають швидкої віддачі будь-якому господарству, зате в майбутньому дозволять суттєво збагатити орні землі – основний засіб виробництва - найпотрібнішою йому органікою. Після розгляду цієї чи не головної теми «дійшли руки» і до небажаної гості ланів - амброзії полинолистої. За висновками вчених, забур’яненість нею українських полів уже сягає катастрофічних 80-90 відсотків! Тому потрібен єдиний комплекс загальнодержавних заходів для зменшення ареалу її поширення і надзвичайно шкідливого впливу на людей. Детально розглядалися і кліматичні зміни останніх років, через що існує загроза наступу пустелі на деякі райони Півдня України. А цьогорічна засуха у до цього багатій на дощі Вінницькій області змушує шукати причини цієї аномалії. Вчені констатували встановлену останніми роками закономірність - вегетаційний період рослин восени подовжився на два тижні, що вносить відповідні корективи в строки сівби озимини.
Науковці України розглянули чимало проблемних питань усіх зон держави, зокрема явища водної та вітрової ерозії, висловили конкретні рекомендації. А ось що про найближчі плани вчених в для читачів «Сільських новин» розповів президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало:
- Для реалізації програми «Україна – аграрна держава» ми мусимо відновити славу України як світової житниці. З багатьох сільськогосподарських культур ми вже входимо в п’ятірку найбільших світових експортерів. Необхідно усіляко розвивати і переробну галузь, щоб додана вартість залишалася в державі. І хоча насінництво фінансується державою лише на 60%, ми розуміємо, в який час живемо. Добре, що кращі гібриди кукурудзи, кращі сорти озимої пшениці, гороху, ячменю, сорго на наших полях – української селекції, навіть бізнесові ріпак і соя займають від 20 до 60 відсотків вітчизняної продукції. З іншого боку українські вчені усвідомлюють, що ми живемо в умовах відкритого ринку, тому маємо займати власну нішу і твердо рухатися вперед.
Поза сумнівом, завдяки високому потенціалу і постійній напруженій праці українські науковці суттєво допомагають нашим хліборобам в непростому сьогоденні посилювати аграрний сектор економіки і утверджувати Україну в світі.

Григорій МИКОЛАЙЧУК.