Зернове господарство України є стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства. Середній обсяг виробництва зерна за 2006-2010 рр. складав в Україні 40,4 млн. тонн, або 879 кг на душу населення. Значно зросло виробництво зернових у 2008 та 2009 рр. - відповідно до 53,3 та 46,0 млн. тонн, а в 2011 р. було зібрано 56,7 млн. тонн, що є рекордним у післяреформений період.
Одним із пріоритетних чинників, без якого не можна вирішити проблему підвищення продуктивності і ефективності в зерновиробництві, є його інтенсифікація. Як форма розширеного відтворення вона базується не тільки на кількісному нарощуванні ресурсів, а й на більш раціональному їх використанні, а саме: оптимізації режиму живлення і застосуванні інтегрованої системи захисту рослин від хвороб, шкідників і бур’янів, сучасних високопродуктивних машин та знарядь, своєчасного і якісного виконання всіх технологічних операцій.
Наукові установи Національної академії аграрних наук України разом із структурними підрозділами Міністерства аграрної політики та продовольства України розробили Програму «Зерно України - 2015», в якій визначено шляхи нарощування виробництва зерна, покращення його якості, розкрито технологічні, економічні та нормативно-правові засади вирішення зернової проблеми.

Організаційне та ресурсне забезпечення зернової галузі
Україна має повернути втрачені позиції обсягів виробництва зерна шляхом інтенсивного ведення галузі зерновиробництва, оснащення господарств технікою, впровадження сучасних сортів і гібридів, поліпшення насінницької справи, освоєння ресурсоощадних технологій, більш раціонального використання біокліматичного потенціалу і зональних при­родно-кліматичних умов стосовно вирощування окремих зернових культур.
Згідно з державною програмою “Зерно України - 2015” посівні площі зернових культур у 2015 році мають становити в межах 16,2 млн. га, у тому числі озимої пшениці – не менше 6,0 млн. га, озимого ячменю – 1,2 млн. га, озимого жита – 0,3 млн. га, кукурудзи – 4,0 млн. га, ярого ячменю – 2,2 млн. га. Площі посіву проса і сорго – 0,5 млн. га, гречки – 0,3 млн. га. У польових сівозмінах зернові культури повинні займати в господарствах степової зони 55-60% ріллі, лісостепової – 50-55 і поліської зони – 40-45 відсотків. У степовій зоні буде надаватись пріоритет озимим пшениці і ячменю, сорго, в лісостеповій, крім того – ярому ячменю і зернобобовим культурам, а на Поліссі – озимому житу, тритикале, ярим зерновим колосовим і круп’яним культурам. В усіх зонах доцільно розширити такі високопродуктивні зернові культури, як озиме та яре тритикале.
Виробництво зерна на цих площах за середньої урожайності 43-45 ц/га становитиме у 2015 році близько 71 млн. тонн.
Важливим заходом отримання достатніх валових зборів зерна є розміщення зернових культур. Набутий багаторічний досвід свідчить, що за рахунок покращання попередників зернових культур можливе збільшення виробництва зерна до 9 відсотків. Порушення системи сівозмін призводить до виснаження ґрунтів та зменшення продуктивності гектару сівозмінної площі і в кінцевому підсумку негативно позначається на економічних показниках виробничої діяльності більшості аграрних підприємств.
Виходячи з того, що насиченість зерновими культурами становить 55-60% усіх посівів, необхідно більш ретельно виконувати весь комп­лекс агротехнічних заходів з обробітку ґрунту, удобрення, сівби та їх захисту, що потребує додаткових матеріальних і фінансових витрат. Вимогам сучасного землеробства найбільш повно відповідає система диференційованого за способами різноглибинного обробітку ґрунту в сівозмінах, що базується на засадах енерго- та вологозбереження, захисту орних земель від руйнування та виснаження, охорони довкілля. Технічна модернізація виробництва зерна буде спрямована на забезпечення землекористувачів і господарств з різними площами ріллі та орієнтації, на впровадження перспективних технологій вирощування зернових культур з елементами енергозбереження, біологізації та екологічної безпеки.

Генетичний потенціал сортових ресурсів
Серед питань, які сприяють стабілізації обсягів виробництва зерна в Україні, важливе місце посідає раціональне використання генетичного потенціалу сортових ресурсів. Фактично доведено, що в Україні є достатньо біологічних ресурсів (сорти, насіння), які в поєднанні з технологічними розробками здатні забезпечити очищення посівів від бур’янів, знизити пороги шкодочинності різних видів хвороб і шкідників та забезпечити високу якість продукції. Практика сільськогосподарських підприємств, дані науково-дослідних установ і держсортодільниць свідчать, що при порівняно однаковій агротехніці, затратах праці і коштів в одних і тих же ґрунтово-кліматичних умовах сівба новими районованими сортами озимої пшениці в порівнянні із старими забезпечує приріст урожаю до 20-25%. Оскільки вартість їх насіння не набагато вища, а питома вага в матеріальних витратах незначна (близько 8-9%), це не викликає підвищення собівартості зерна.
Для забезпечення посіву прогнозованих Пpoг­paмою “Зерно України-2015” площ передбачено мати щороку до 4,0 млн. тонн високоякісного насіння зернових культур, у тому числі озимих 1,8-1,9 млн. тонн та 1,2 млн. тонн ярих зернових.
Вирішальне значення у збільшенні виробництва зерна в Програмі будуть і надалі мати такі зернові культури як пшениця, жито, ячмінь, овес, горох, гречка, просо, кукурудза.
Частка сортів національної селекції становить 72 відсотки, зокрема озимої пшениці - 84, жита - 96, тритикале - 88, пшениці ярої - 87, гороху - 65, кукурудзи - 52, гречки, проса -100 відсотків.
З метою прискореного впровадження у виробництво завершених наукових розробок у різних ґрунтово-кліматичних і виробничих умовах господарювання та подальшого впровадження високоврожайних сортів і гібридів державному підприємству “Державний резервний насіннєвий фонд України” при формуванні резервного насіннєвого фонду доцільно використовувати мережу базових господарств, занесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.
Для виконання Програми “Зерно України - 2015” продовжуватиметься робота з реформування та становлення галузі насінництва і розвитку ринку насіння, а саме :
забезпечення товаровиробників рослинницької продукції високоякісним насінням перспективних сортів та гібридів, занесених до Реєстру сортів рослин на 2011 р. та наступні роки всіх родів і видів сільськогосподарських рослин для сортооновлення і сортозаміни, формування Державного резервного насіннєвого фонду та створення виробниками насіння власних насіннєвих страхових та перехідних фондів;
прискорення впровадження у виробництво сортів і гібридів зернових культур нового покоління, адаптованих до агроекологічних умов вирощування з цінними господарськими властивостями;
використання для сівби насіння, що відповідає вимогам державного стандарту за сортовими та посівними показниками;
прискорення виходу України з насінницькою продукцією на європейський та світовий ринок, неухильного виконання прийнятих зобов’язань щодо міждержавних поставок насіння зернових культур;
переходу на контрактну систему виробництва і реалізації елітного насіння за ліцензійними угодами;
проведенню обов’язкової сертифікації насіння зернових культур;
нарощуванню фінансування програми підтримки селекції та насін­ництва, кошти яких спрямовуються на закупівлю оригінального та елітного насіння зернових культур та фінансування цільових селекційно-генетичних програм.

Продовольча безпека держави
Відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права і законодавства в інтересах продовольчої безпеки України будуть розроблені заходи із стимулювання експорту зерна, спрямовані на забезпечення стабільності внутрішнього ринку. Захисні заходи здійснюватимуться у формі кількісних обмежень чи введення митних тарифів до такого рівня і на такий термін, що можуть бути необхідні для запобігання загрози його для внутрішнього ринку.
Буде запроваджена нова схема логістики, що передбачає визначення двох зон: експортна – це регіони, наближені до портових елеваторів; і зона внутрішнього споживання – у цих регіонах доціль­ніше споживати зерно для тваринництва й переробки. У зоні внутрішнього споживання буде реконструйовано або побудовано лінійні елеватори потужністю близько 10 млн. тонн, а в експортній зоні будуть побудовані портові елеватори потужністю 9 млн. тонн.
Реалізація програмних положень щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами, дотримання технологічних параметрів виробниц­тва зерна та ефективності економічних механізмів розвитку ринку зерна дозволить забезпечити його виробництво на рівні 71-80 млн. тонн.
При цьому Україна цілком реально може відновити використання зерна тваринництвом в межах 17-19,4 млн. т. Згідно з даними балансу попиту та пропозиції зерна в перспективі зерно в країні буде використовуватися таким чином: на харчування - 7,0 млн. т, насіння – 3,1 млн. т, фуражні цілі – 17-19,4 млн. т та експорт – 35-36 млн. т.
Першочергове завдання держави – гарантувати продовольчу безпеку. Тому формування достатніх запасів зерна (продовольчого та фуражного), при зазначеному рівні його виробництва на рівні чотиримісячного запасу внутрішнього споживання є пріоритетним завданням уряду. Таким потребам відповідає обсяг зерна на підприємствах від 6 до 7,2 млн. тонн.
Не менш важливим завданням держави є цінове регулювання ринку. З метою запобігання стрімкого обвалу цін, особливо в період перших двох-трьох місяців після збирання врожаю, держава буде вилучати з ринку 2,5-3,5 млн. тонн продовольчого зерна, у тому числі близько 1-1,5 млн. тонн на формування Аграрним фондом державного продовольчого резерву, та 1,5-2 млн. тонн – на створення тримісячного незнижуваного регіонального запасу зерна.
Для забезпечення виробництва зерна в обсязі 71 млн. тонн потрібно витратити обігових коштів на рівні 80,9 млрд. грн., з них із загальної суми затрат найбільшу питому вагу (40,7%) будуть займати витрати на проведення механізованих робіт (оплата праці, паливно-мастильні матеріали, витрати на ремонти, амортизацію тощо), що складе близько 33,0 млрд. грн. Істотну питому вагу займуть витрати, які є факторами інтенсифікації: мінеральні добрива – 15,9 млрд. грн. (19,6%), засоби захисту рослин – 7,0 млрд. грн. (8,6%), насіння – 5,7 млрд. грн. (7,0%) тощо.
Таким чином, загальний економічний ефект залежатиме від кон’юн­ктури ринку, дієвості важелів державної політики в регулюванні розвитку зернової галузі, ресурсоокупності використовуваних технологій вирощування зернових культур, структури та якості продукції. Задекларовані Прог­рамою “Зерно України-2015” обсяги виробництва зерна при існуючих темпах інфляції забезпечать рентабельність на рівні 42 відсотків, за рахунок чого будуть створені умови розширеного виробництва в галузі та ліквідовано дефіцит обігових коштів на виробництво зерна.

Завдання цілком реальні
Повномасштабне впровадження проекту завдяки гармонізації програмних складових частин дозволить збільшити валове виробництво зерна на 30 млн. тонн., в тому числі: 2,4 млн. тонн зерна за рахунок забезпечення якісного обробітку ґрунту і збереження родючості; 3,6 млн. тонн зерна за рахунок підвищення рівня розвитку селекції у рослинництві за державною підтримкою, створення високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур; 10,2 млн. тонн зерна за рахунок збільшення обсягів обігових коштів сільгоспвиробників шляхом виплати дотацій на 1 га посівів зернових культур та впровадження адаптивних технологій; 2,5 млн. тонн зерна за рахунок компенсації вартості електроенергії, спожитої на полив, та відновлення зрошувальних земель; 3,0 млн. тонн зерна за рахунок введення в експлуатацію 2650 енергонасичених тракторів з грунтообробно-посівними комплексами; 6,0 млн. тонн зерна за рахунок введення в експлуатацію 8700 високопродуктивних зернозбиральних комбайнів та попередження втрат при збиранні врожаю; 2,2 млн. тонн зерна за рахунок введення в експлуатацію 250 високопродуктивних самохідних оприскувачів та покращання фітосанітарної ситуації посівів.
Оптимізація технологічного комплексу виробництва зерна, адаптація його до тенденцій розвитку ринків зернової продукції та забезпечення екологічної спрямованості агросистем дозволить поряд із збільшенням врожайності зернових культур до 49,4 ц/га підтримувати на високому рівні показники економічної ефективності і довести прибутковість галузі до 33,8 млрд. грн.

Анатолій ЧЕРЕНКОВ, директор Інституту сільського господарства степової зони НААН України, член-кореспондент НААН, Михайло ШЕВЧЕНКО, доктор сільськогосподарських наук.

На знімку: Анатолій Черенков (справа), голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул (у центрі), заступник голови облдержадміністрації Олександр Любович на жнивному полі дослідного господарства «Дніпро» Інституту сільського господарства НААН України.