Поточний № 8 (1435)

31.10.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Аграрна школа Каніболоцького


03.07.2015

Як зробити агровиробництво ефективним та прибутковим? Про це учасники виїзної колегії Петропавлівської райдержадміністрації дізнались після відвідання СФГ «Престиж»,
яке очолює голова обласної  Асоціації фермерів Леонід Каніболоцький.

Нетрадиційно цікаво пройшла переджнивна колегія у Петропавлівському районі Дніпропетровщини. За ініціативи начальника районного управління агропромислового розвитку Петропавлівської РДА Анатолія Таранченка уже вдруге такого роду захід відбувся на базі передового фермерського господарства «Престиж».

Провідні аграрії Петропавлівщини з’їхалися не тільки для зустрічі з керівництвом району, але у першу чергу для ознайомлення та вивчення досвіду успішного господарювання відомого на Дніпропетровщині фермера Леоніда Каніболоцького, який, до речі, нещодавно був обраний головою Асоціації фермерів Дніпропетровщини.
Те, що у Каніболоцького є чому повчитися, знають не тільки на Петропавлівщині. Але головне, що власноруч набутий досвід господарювання він не криє за сімома замками, а радо ним ділиться на сторінках нашої газети (див. «Сільські новини» за від 14.11.2013 «Курс на «Престиж» і «Зерно «Престижу» за 21.08.2014, у спілкуванні з фермерами і на таких представницьких заходах за участі керівництва району.
- Не треба і за кордон їхати, сьогодні вам показана Європа, - в захваті від побаченого потужного парку європейської висококласної техніки компанії «Джон Дір», а також хвилюючих око колосистих нив золотої пшениці говорив голова Петропавлівської райради Сергій Павленко. – Поряд під тим же небом – поля іншого господаря. Можна порівняти і зробити висновки.
- Колгосп ім. Чкалова (саме на землях його утворилося 14 років тому фермерське господарство «Престиж» Леоніда Каніболоцького) на моїй пам’яті ніколи не славився високими урожаями, а сьогодні СФГ «Престиж» - одне з кращих в районі, оскільки всі ці роки все зароблене він вкладав у розвиток матеріально-технічної бази господарства, - зауважив, виступаючи, Анатолій Таранченко. - І на нього рівняються інші господарства, зокрема і СФГ «Еврика», «Весна» тощо.
Голова СФГ «Еврика» Віктор Тарєльнік, землі якого прилягають до «Престижу», був на колегії чи не найактивнішим. Багато ставив запитань Леоніду Каніболоцькому, на які отримував вичерпні фахові відповіді досвідченого агронома-практика. Врешті Віктор Дмитрович запропонував керівництву району такого роду заходи називати науково-практичним семінаром, тоді охочих приїхати сільгоспвиробників було б значно більше.
І справді, колегія стала справжнім науково-практичним семінаром, оскільки Леонід Васильович організував об’їзд своїх полів, докладно розповівши про сорти озимих пшениць київської селекції - безостої Богдани і остистої Хуртовини, які сіє уже не перший рік і отримує достойну урожайність і високу якість. Приміром, минулого року все зерно пшениці, зібраної у «Престижі», було 2 класу. А вага 1000 зернин Богдани сягала 45 г. Кращим попередником для Богдани фермер назвав ріпак, після якого Богдана дала 57 ц/га, після кукурудзи - 56. Розповів і про переваги сорту європейського генотипу Хуртовина, яка дуже міцно тримається в колосі і тому не осипається швидко. Крім, того вона не така висока, тому зливи і шквали не змогли цьогоріч їй зашкодити, і вона вся вистояла, Богдану ж негода місцями покрутила і поклала. Хоча, як стверджує Леонід Каніболоцький, комбайнам «Джон Дір» під силу підняти навіть полеглі колоски.
Загалом на озброєнні «Престижу» знаходиться 4 потужні комбайни «Джон Дір», які за добу можуть впорати до 50 га кожен, таким чином не допустивши втрат надто дорогого урожаю. Для порівняння «Дон» за добу зможе зібрати врожай на площі лише 14 гектарів.
Лінійка високотехнологічної імпортної техніки теж була представлена для гостей колегії: роторні «Джон Діри», німецький «Хорш» для підготовки ґрунту, французький дискатор, сівалка і жатка для збирання гороха, оприскувач «Кейс» і чудо-машина «Роса» білоруського виробництва для внесення мінеральних добрив, причеп-зерновоз вітчизняного виробництва – все стояло добре доглянуте, ніби тільки-но придбане.
- У господарстві є повний арсенал високотехнологічної техніки для того, щоб всі операції проводити не тоді, коли можемо, а коли треба, - розповідав Леонід Васильович. - Вся техніка обладнана системою супутникової навігації, усі «Джон Діри» взуті у здвоєні шини, щоб був менший тиск на землю.

Тут турбуються не лише про дбайливе використання техніки, а й її удосконалення, для цього приїздив навіть консультант від німецької фірми «Хорш».
Загалом же на Петропавлівщині підготовлені до збирання ранніх зернових 163 комбайни, ще 20 комбайнів господарства планують орендувати, - розповідав на колегії Анатолій Таранченко, наголосивши на тому, що несвоєчасне збирання може привести до втрат чверті вирощеного урожаю, тому на колегії аграріям рекомендували віджнивувати максимум за 10 днів.
Голова райдержадміністрації Михайло Пающик рекомендував господарствам, які не мають достатньо власної техніки, або вона застаріла, укласти договори, аби своєчасно і без втрат зібрати вирощений урожай. А Леонід Каніболоцький завжди відкритий для співпраці. Його комбайни здатні прибрати до 3 тисяч гектарів ранніх зернових, при тому, що в господарстві трохи більше 1300 гектарів.
Леонід Каніболоцький давно вже використовує нульовий обробіток ґрунту європейської технології No-till, для цього в господарстві придбана теж спеціальна техніка. І це дає свої переваги, хоча простежується і більший відсоток захворювань, ніж на сусідніх полях, де проводилася оранка - про ці спостереження теж говорив фаховий аграрій-практик.
- 80 відсотків технологічних операцій робили вночі, коли нормальний температурний режим, вітер, сонце нівелюється, і результат виходить значно кращим, - ділився власними спостереженнями і практичним досвідом фермер.
Економікою власного господарства теж займається особисто. Тому, не криючись, говорив, що найбільш економічно вигідним є соняшник, тому, власне, і надають йому перевагу більшість фермерів. Але другою за рентабельністю культурою Леонід Васильович вважає озиму пшеницю. За його підрахунками, минулого року собівартість озимої обійшлася господарству в 1500 гривень, і 1500 гривень господарство отримало прибутків з кожної тонни. Але, ясна річ, про прибутки можна говорити при достойній урожайності і відповідній якості зерна, які можна отримати тільки за умови вчасного проведення всіх технологічних операцій. Приміром, цьогорік тричі доводилося працювати фунгіцидами.
- З кожним полем тричі на день здоровкаємося, - жартував Леонід Васильович, але за цими жартами поставала копітка щоденна турбота про те, щоб зростити цей такий потрібний всім урожай, щоб дати рослині вчасно те, чого потребує саме в тій чи іншій фазі свого розвитку, захистити від шкідників, які оселилися і висмоктують соки з рослини, захворювання – словом, як за дитиною, пильно і невсипуще стежить і піклується сам Леонід Каніболоцький.
При тому, що його «Престиж» працює прибутково, Леонід Васильович не зупиняється на досягнутому. Він ставить перед собою все нові задачі. Знаходиться у постійному пошуку нових сортів, тому в господарстві є спеціальні демоділянки для спостережень за новими сортами пшениць київської селекції – Колос Миронівщини і Ювіляр Миронівщини, висіяні 29 гібридів кукурудзи компанії «Монсанто».

Л. Каніболоцький – активний учасник семінарів, які проводять іноземні фірми-виробники сільгосптехніки, засобів захисту рослин. Зовсім недавно повернувся із Німеччини, де з групою українських фермерів відвідав завод з виробництва сільськогосподарської техніки «Хорш». До цього побував в США, Канаді, Аргентині, Швеції, Данії. І звідусіль невтомний фермер-пошуковець намагається винести для себе зернини досвіду господарювання, секрети урожайності.
- У США найвища урожайність пшениці – 144 ц/га, - констатує фермер і уже в думках виношує нові амбітні плани. - Скрізь фермерство, працюють сім’ями, а у нас міні-колгоспи поробили. Є такі, що найняли виконавчого директора, агронома, і в полі по два місяці не показуються, - дивується фермер.
І все ж на власному прикладі Леонід Каніболоцький намагається показати всім реальні можливості розвитку фермерства в Україні. В його господарстві працюють і син, і дружина, переймаючи той дивовижний азарт боротьби за урожай, за кінцевий результат титанічної хліборобської праці. Ним, здавалося, захоплена вся команда працівників господарства, де отримують достойну і постійну зарплату.
Хоч постійно відчуває брак часу, Леонід Каніболоцький погодився очолити обласну Асоціацію фермерів, взяв участь у всеукраїнському з’їзді фермерів, який відбувся з нагоди 25-річчя фермерського руху в Україні в Києві.
Сам захоплений справою фермерства, знаючи про проблеми, з яким постійно стикаються господарі землі, Леонід Васильович націлений на створення фермерського осередку на основі фіксованого членства в Асоціації.
Приходить той час, коли фермерам треба об’єднуватись для вирішення спільних задач. Приміром, створити власну лабораторію по дослідженню ґрунту, щоб і зайвого не вносити, про необхідне дізнатись. Таких лабораторій наразі немає. І про це говорив на колегії член обласної Асоціації фермерів, керівник СФГ «Овен» Микола Тригуб. Є наміри у нового голови обласної Асоціації і щодо залучення іноземних інвестицій у розвиток фермерського бізнесу. Є щире вболівання, щоб інші господарства теж успішно працювали і отримували прибутки. Тож плани є, аби тільки держава дала можливість їх реалізувати і хоча б не заважала, а фермери гуртувались навколо того, хто може повести за собою, підтримати, порадити, допомогти.

Світлана ГУДЕНКО, с. Дмитрівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область.