Поточний № 44 (1231)

15.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Аграрні біотехнології: економічний зиск чи ризик для здоров’я?


31.10.2013

Для чого створені генетично-інженерні рослини, чи небезпечні вони для тварин, рослин, людини? Чому в Україні не зареєстрований жоден ГМ-продукт? Чи є перспективи розвитку генної інженерії в Україні? - навколо цих актуальних питань оберталася розмова журналістів у прес-клубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ з експертом Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, доктором біологічних наук Борисом Сорочинським.

ГЕНЕТИЧНА ІНЖЕНЕРІЯ – наука досить молода і бере свій початок з 1983 року, коли з’явилася перша публікація про генно-модифікований тютюн зі стійкістю до комах.
Генетична або генна інженерія – це технологія зміни геному живих організмів шляхом вживлення в молекулу ДНК нових генів і вилучення небажаних. Таким чином рослина чи тварина набуває нових бажаних ознак, властивостей. Приміром, у картоплю вводять ген, який виробляє білок, отруйний для колорадського жука. А в сою чи цукровий буряк – гени, які підвищують стійкість рослин до гербіцидів. У результаті отримують рослини, вирощування яких стає економічно вигіднішим. З одного боку зменшується кількість затрат на хімічну обробку, з другого – збільшується врожайність. Генетичні перетворення забезпечують захист рослин від комах, шкідників, а значить захищають довкілля від отрутохімікатів. Генетичні рослини створюються і для покращення якості, збільшення тривалості зберігання, підвищення посухстійкості тощо. На сьогодні можливе вживлення кількох генів з бажаними для культур ознаками.
Здавалося, біотехнології відкривають нові перспективи для отримання надвисоких урожаїв стійких до хвороб і шкідників рослин. Чому ж тоді в Україні і більшості європейських країн генно-модифіковані продукти заборонені на законодавчому рівні. Невже Україну не цікавить економічний прорив? Насправді не все так просто.
В Україні досі не затверджено єдиного реєстру біотехнологічних сортів рослин для промислового виробництва, хоча в 1990 році українські вчені у співпраці з російськими науковцями вивели стійкий до вірусів сорт картоплі. Це були перші трансгенні рослини в колишньому Радянському Союзі. У 1998 розпочалися польові випробування біотехнологічних культур, також здійснювалися заходи з оцінки безпеки харчових продуктів з ГМО та вплив на довкілля. Жодна з культур не отримала схвалення. Крім того, у 2007 р. Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» було визначено:
«Основними принципами державної політики в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО є: пріоритетність збереження здоров’я людини і охорони навколишнього природного середовища у порівнянні з отриманням економічних переваг від застосування ГМО; загальнодоступність інформації про потенційні ризики від застосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки».
Про які ж ризики йдеться? Що ж перекрило шлях трансгенів до широкого впровадження? В Європі і Росії були проведені численні дослідження, які насправді шокували своїми результатами.
Як виявили лабораторні досліди, проведені на щурах, доктором біологічних наук, колишнім провідним науковим співробітником Інституту вищої нервової діяльності та нейрофізіології РАНІ В. Єрмаковою, ГМ-соя (RR, лінія 40.3.2), якою годували тварин, негативно впливала на статеві органи і репродуктивні функції піддослідних, призводила до порушення гормонального балансу, безпліддя, утворенню пухлин.
Французький фермер Говард Флігер, який за сумісництвом був одним з ініціаторів та керівників досліджень, зазначає: «З того моменту, як генномодифіковані зернові культури з’явилися в раціоні свиней, ми спостерігаємо зростання травних і статевих проблем. Смертність серед домашньої худоби зросла, реєструється все більша кількість викиднів і дефектів у новонароджених поросят. У деяких випадках особини стають агресивними. І це не дивно, враховуючи стан їх здоров’я»,- говорить він.
Глава проекту доктор Джуді Карман стверджує: «Наше дослідження дуже важливо з ряду причин. По-перше, результати були отримані в реальних, а не лабораторних умовах. По-друге, ми використовували свиней, а їхня травна система дуже схожа на нашу, і ми повинні дізнатися, чи не спостерігаються подібні симптоми у людей. По-третє, ми виявили, що суміш з генномодифікованих рослин при перетравленні організмом утворює генномодифіковані протеїни. Наші дослідження доводять, що потрібно виключити генномодифіковані рослини з продажу».
Рік тому, наприкінці вересня 2012 року, було оприлюднено також двохрічне дослідження французьких вчених, які виявили смертельну небезпеку ГМО-кукурудзи.
Переважна більшість пацюків, яких годували генетично зміненою кукурудзою, помирали від стрімко наростаючих пухлин. Тоді у зв’язку зі скандалом міністр аграрної політики Микола Присяжнюк заявив про масову перевірку насіння, яке імпортується з-за кордону. «Якщо трансген буде виявлено, значить насіння ввезено нелегально. ГМО в Україні поза законом. Державну реєстрацію не пройшов жоден трансген», - заявив тоді Присяжнюк.
За місяць вища рада з біотехнології Франції спростувала висновки дослідження французького професора Жіля-Еріка Сераліні з університету Кана щодо наявності зв’язку між онкологічними захворюваннями та продуктами з ГМО.
«Вища рада з біотехнології Франції заперечує наявність причинно-наслідкового зв’язку між результатами дослідження та споживанням кукурудзи NK603, обробленої гербіцидом Roundup», – йдеться у заключному висновку ВРБ, яка за дорученням уряду здійснила аналіз спірного дослідження.
Минув рік, і звучить нова заява міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка: в планах відомства – змінити законодавство, дозволивши вирощувати з ГМ-насіння сою. Пізніше до переліку можуть додати й кукурудзу. Отже, попри всі перестороги гряде легалізація ГМО. Проти ініціативи Мінагрополітики легалізувати вирощування ГМ-культур виступають громадські організації.
– Україна – одна з небагатьох країн у світі, яка асоціюється з вирощуванням екологічно чистої сільгосппродукції, що не містить ГМО. І в національних інтересах України вирощувати саме органічну продукцію, яка має у світі найбільший попит, – вважає голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
А тим часом Комітет з біотехнологій Європейської Бізнес Асоціації ініціював освітню програму для українських журналістів з метою інформування щодо економічної доцільності використання генетично модифікованих рослин в Україні. Що ж, комусь дуже вигідно зробити з України полігон для вирощування ГМО-рослин.

Світлана МАРКОВА.