04.02.2021
Ідуть куми до магазину – старий Федір з паличкою і Степан, аж перед ними рівчак. Обходити далеко.
– Давай перескочимо, – каже Степан.
Стрибнули і впали на дно.
– Ох, старість, старість, – бідкається Федір.
– Та я й змолоду такий був, – піддакує Степан.
***
– Куме, найкраща мова – українська.
– Чому?
– Бо розумію кожне слово.
***
– Куме, у вас така гарна дача! А машина! Тепер вам, напевне, вже нічого й не потрібно?
– Потрібно, куме!
– Що?
– Протекція в прокуратурі.
***
– Ви чули, куме, що від Івана втекла дружина?
– І як він це пережив?
– Тепер вже заспокоївся, а спочатку місця не знаходив від радості.
***
– Моя, жінка, куме, так любить кішок і собачок!
– А моя – вегетаріанка.
***
– Куме, а якщо не пити, не курити, за жінками не бігати, можна дожити до глибокої старості?
– Можна. А чи треба?
***
– Гроші – велика цінність, куме!
– Відносно. Сотка, про яку не знають дружина і податкова, набагато дорожча, ніж тисяча, про яку вони знають.
***
Дві куми багато років працюють у сільському магазині. Розуміють одна одну з півслова. Наприклад: «Галю, пробий чоловікові печінку!»
***
– Куме, а що таке цирк?
– Це місце, де тварини поводяться, як люди, а люди – як мавпи.
Залишить свій відгук