06.04.2023
Посеред лісу – хутір, де живе один дід. І ось, значить, ніч, сильний вітер, мороз і листоноша, яка везе цьому діду листа. Гребе вона на лижах, матюкається на всю горлянку. Нарешті добралася, вся замерзла, сердита іде до хати. Починає барабанити в двері ногами і кричить:
– Hу, діду, виходь, я тобі листа привезла!
Хвилин через п’ять відчиняються двері, виходить дід, і листоноша висловлює йому всю свою лють. Мовляв, живеш тут за сто кілометрів, а мені добиратись, життям ризикувати, потім під дверима чекати, і взагалі… Монолог триває хвилин п’ять.
Дід її уважно вислухав.
– Все сказала?
– Ну, все начебто …
– Так ось, ти поменше балакай, а то ще газету «Сільські новини» випишу…
***
– Куме, Ви знаєте, що найстрашніше, коли їси сало?
– Холестерин?
– Ні…
– Може, боїтеся набрати зайвої ваги?
– Теж ні! Найстрашніше – це коли ти так старанно начистив кілька зубчиків часничку, намив зеленої цибульки, дістав малосольного огірочка, поставив перед собою сіль з перчиком, нарізав ідеальними шматочками, ще теплий житній хліб, давишся слинкою від цієї всієї смакоти… Відкриваєш холодильник, а сала – нема!
***
– Якщо треба щось зробити – кличте китайців. Якщо треба зробити щось неможливе – кличте українців. Якщо треба щоб воно працювало – кличте німців.
– А росіян?
– А росіян кликати не треба – вони самі прийдуть.
***
– Мене вкусив ваш собака. Я вимагаю компенсації!
– Ради бога, куме, я його зараз потримаю, а ви вкусіть його.
Залишить свій відгук