07.07.2021
Дістався кум Петро високої посади. Кум Іван якось був у місті в неділю, базарував, мав трохи часу, тож зайшов до давнього приятеля. Посиділи, позгадували.
– Куме, – каже кум Іван, – читав я про вас в газеті, ви там проти приватної власності виступаєте. Чому б то?
– Я ж, куме, на власному досвіді переконався, що краще жити без тієї приватної власності. Ось у мене квартира державна, і автомобіль державний, і дача державна, і постачання державне… Уявіть, куме, що за все це треба платити самому… Тоді треба ставати експлуататором!
***
– Куме Петре!
– Га?
– Оце сиджу та й думаю: хто сьогодні найщасливіший в Україні?
– То що ж ви, куме Йване, придумали? Хто?
– Пенсіонери!
– Овва?
– Вони ж пили до антиалкогольних законів, закусювали до Продовольчої програми, кохалися до СНІДу, а працювали до госпрозрахунку.
***
Кум Петро купив «Мерседес». Покликав кума Йвана. Приливають придбане.
Аж заходять до хати донька Галя з кумовим Миколою. Усміхаються ніяково, за руки тримаються, очі додолу опустили. Кум Петро глипнув на них, ковтнув вареника та врізав рішуче:
– Якщо женитися зібралися – хоч зараз, а якщо хочете машину взяти покататися – дідька лисого!
***
Кум Іван і кум Петро організували партію. Кум Іван подався її зареєструвати, а кума Петра поставив на перехресті листівки роздавати. Повертається кум Іван і для прикладу, щоб народ підбити, бере в кума Петра листівку. Випадково дивиться на неї, аж то чистий папір, чистісінький.
– Куме, а що ж тут нічого не написано?!
– А що писати, куме? І так все ясно!
Залишить свій відгук