16.04.2020
Радіоведучий:
- А зараз для селян музична програма «За вашими листами».
Потім клац, шипіння й чути голоси:
- Миколо, заграй...
- Та не хочу!
- Ну, Миколо, та заграй...
- Не буду!
Так триває кілька хвилин, а потім ведучий каже:
- Ви слухали «Капризи» Миколи Паганіні.
***
- Бабуню! Скільки кілометрів до сусіднього села?
- Усе життя п’ять було. А потім приїхали спеціалісти, міряли-міряли й наміряли сім. То тепер через них іще два кілометри ходимо.
***
На уроці зоології в одному селі на Покутті вчителька попереджала дітей, що ніколи не треба цілувати тваринок, бо можна заразитися і захворіти.
– А може навіть статися найжахливіше, – додала пані вчителька, трагічно закотивши оченятка. І після коротенької паузи запитала:
- Чи може мені хто-небудь навести приклад чогось подібного?
Піднімає рученьку маленький Івась.
– Моя тітка часто цілувала свого маленького песика...
– І що, що сталося?
– Він здох!
***
– Якби я умерла, то ти, напевно, знайшов би собі таку саму, як я.
– О, того не кажи! Можу тобі присягнути, що такої не шукав би.
***
Чоловік купив на ярмарку двох гусей, відро, ковадло, а потім іще двох курей задешево.
Іде додому, а назустріч якась жінка:
- Не підкажете, як до села вийти?
- Ходімте зі мною, я покажу. Тільки нумо через ліс, так ближче.
- Ну, звичайно, а то я вас, чоловіків, не знаю! Тільки зайдемо до лісу, так десь мене до дерева й притиснете...
- Та ви що, жіночко? Бачте, скільки в мене живності на руках? Як я зможу?
- Та дуже просто! Гусей накриєте відром, а поверху - ковадло.
- А курей я куди подіну?
- Гаразд, курей я сама можу потримати.
Залишить свій відгук