23.04.2015
Впродовж багатьох років директор та художній керівник Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка, член Національної спілки письменників, кандидата мистецтвознавства захоплюється поетичним словом, бо ще з юності писав вірші та пісні.
У матері над хатою лелеки цокотять
У матері над хатою два лебеді летять
У матері над хатою пливе весна, весна
У матері над хатою, а мати все одна («У матері»)
Валерій Ковтуненко майстерно відтворює національний характер слова та музики, їхнє мелодичне багатство. Твори виконавця – ліричні, романтичні, філософські, і, безумовно, театральні, бо просто просяться, щоб їх інсценізували. Кожен твір має свій особливий ритм, свою неповторну емоційну та психологічну інтонацію. У думах, баладах, піснях, романсах автор змальовує світ реальних людей, що втілюють ідею добра, справедливості, патріотизму.
Сьогодні настала спокути,
єднання година!
Освятяться душі цієї спасенної миті!
І Правда воскресне, святая моя Україно.
І Бог порадіє в небесній блакиті!
(«Україні»)
Особливе місце в творчості В. Ковтуненка посідає тема любові до життя, до жінки, до сина, до природи, до професії. Слухаючи твори В. Ковтуненка, мимоволі відчуваєш, що він залишається сам на сам із глядачем, переінтоновує згідно з естетикою та законами театру, синтезує із сценічною образністю і перетворює на сучасну, оригінальну музично-театральну мову. Це - дивовижна поетичність і людяність «Золотої багряниці садів», зворушливість «Пісні про Катрусю», ліричний смуток «Горить зоря», внутрішня пристрасть «Пелюсткопада», драматизм «Самотнього коня», казковість та реалізм «Білосніжки», омріяність «Пісні іволги», доленосність «Білих птахів», чистота душі у «Колядці», філософічність «Одного дня», пам’ять у «Незабутій любові», віра у прекрасне у «Течії дитинства», нескінченна жага творчості «Поетової душі», уклін та шана «Театру». Андрій ТУЛЯНЦЕВ, кандидат мистецтвознавства.
На знімку: Валерій Ковтуненко.
Залишить свій відгук