Поділюся своїми враженнями про дуже смачний і дуже корисний овоч – гарбуз. Незабаром весна, тож не гріх нагадати читачам про, здавалося б, відоме. Нагадати, аби не пошкодували ділянки землі під цю культуру. Як мовиться, повернеться сторицею.

ДОСИТЬ поширеним є сорт гарбуза-гіганта Атлантичний гігант. Років 15 тому я купив пакетик із насінням, прочитав, що плоди можуть досягати ваги 500 кг. Дуже хотілося виростити такого гарбуза, засмучувало те, що в пакеті було лише три насінини. Згідно із анотацією середні плоди повинні важити 180-230 кг. Але ось уже 15 років вирощую я Атлантичний гігант, а плодів більше 130 кг вагою так і не одержав. Та й не чув, аби хтось в Україні виростив плоди вагою понад 150 кг. Проте американські фермери щороку одержують плоди вагою більше ніж 500-600 кг. Не складно здогадатися, що ці монстри напічкані хімією. Такого я б не скуштував, та і домашнім тваринам не запропонував би. Але посадити насіння з такого велетня дуже хотів. Як показує практика, найбільші плоди виростають з найбільших плодів.

Тож у 2012 році я отримав насіння із США справжнього Атлантичного гіганта та ще з плода-монстра вагою 550 кг. Тоді мені вдалося виростити плід вагою понад 120 кг.

А загалом, щоб одержати на Україні «рекордсмена», потрібен багатий перегноєм ґрунт. Слід так само залишити на рослині лише один або два плоди, а решту видалити. Вирощувати краще через розсаду. Потрібні регулярні підживлення і полив. Батоги у нього довгі, тому рослини краще саджати за схемою 1,5 на 2 м.

Заслуговує уваги і смак Атлантичного гіганта. М’якуш яскраво-жовтий, м’який, соковитий, із високим умістом сухих речовин і цукрів. Солодкий навіть у сирому вигляді. Зберігається гарбуз непогано.

Для забезпечення сортової чистоти гарбуза потрібна просторова ізоляція до 2 км. У межах городу зробити це практично неможливо. Та й немає гарантії, що перезапилення не станеться з допомогою бджіл. Звісно, що вам, любі читачі, не обов’язково дотримуватися просторової ізоляції. У перший рік вирощування усі параметри сортової чистоти будуть відповідати. Лише на другий рік у вас, напевне, виростуть перезапилені плоди іншої форми, кольору, смаку та ваги. В такому випадку можна щороку купувати сортове насіння у перевіреному місці. А можна самому отримати сортове насіння.

Розповім про той метод, котрим користуюся я. Отже, гарбуз посаджено. Тепер треба уберегти жіночу квітку від перезапилення іншим сортом. Із шматка марлі роблю просторий мішечок, щоб у ньому квітка розкрилася вільно. Щойно з’явиться жіноча квітка, поміщаю її у мішечок, закріплений навколо ніжки, аби захистити від комах. Почекавши, коли квітка розпуститься (а це відбувається в ранкові години – важливо не згаяти цей момент і вибрати чоловічу квітку, котра розквітла раніше), видаляю обережно пелюстки. Знімаю марлевий мішечок, з’єдную квітки, злегка струшуючи вміст тичинок чоловічої квітки всередину жіночої. Запилення відбулося, і я знову надіваю мішечок. Таку саму операцію повторюю і наступного ранку. Для більшої впевненості запилити потрібно 2-3 плоди. Насіння з них достатньо для себе і знайомих.

Спробуйте і ви виростити чудо-гарбуз. З радістю поділюся посадковим матеріалом. Пишіть на мою адресу і не забувайте покласти конверт зі зворотною адресою.

Руслан ДУХОВ,

вул. Тюркіна, 41,

с. Мишурин Ріг,

Верхньодніпровський район,

Дніпропетровська область,

51610.